я читала Драйзера багато в старших класах школи. Ясно, що ніц тепер не пам'ятаю про свої враження, здається - мені подобалося. Отже, це було нове відкриття старого
автор викладає факти і хоче, щоб ми брали їх на віру безумовно, але ж я, як розумний читач (а таким себе вважає кожен читач), хочу бачити підтвердження оцим авторовим словам - у вчинках героїв, у їхніх думках. От чому це я маю вірити, що Дженні мала прекрасний характер, що вона була жіночна у всіх своїх проявах? адже автор не наводить мені її думок, і з її вчинків, нехай часом таких благородних, не так легко визначити - чи це від великодушності характеру, чи від гордощів, чи від ще хтозна-яких таких емоцій... чому я маю вірити, що вона не володіла тонкощами світського етикету? мені ж не показали якогось учинку, не навели якихось її слів, сказаних публічно, щоб я сама зробила такий висновок...
а ще мені Драйзер здався затятим моралістом (хоча критика у кінці книги стверджувала протилежне - що його книги це завжди був виклик тогочасному суспільству і його традиціям). Але ж якщо він не мораліст, то чому він не дав Дженні радості? чому він відібрав у неї все цінне і залишив без перспективи особистого щастя? бо Дженні порушила моральні засади суспільства та погодилася на життя з чоловіком без шлюбу? згодна, що для неї стати щасливою і успішною навряд чи було можливо в принципі (маю на увазі - в тогочасних умовах)... та інколи так хочеться вірити в казку :)
От не знаю... Для мене Драйзер ну настільки занудний і сухий, що я навіть не пам'ятаю інших своїх вражень від його книг, окрім того, що мені було відверто нудно. А після ще й такого твого враження - навіть перечитувати не захотілось :))
ReplyDeleteзгодна з тим, що його мова суха
Deleteчи було мені нудно - ні, не було :) але, як бачиш вище - питання до автора є :)