Тарас Прохасько

"Лексикон таємних знань"

насправді немає змісту навіть перераховувати, що я читала авторства пана ТарасА (наголос на останній склад), бо все з-під його пера виходить просто неймовірним. Його герої наче нереальні, він їх не описує, він їх накидує невеликими мазками емоцій, саме емоцій та думок, а не якимись об'єктивними описами. Він, наче розповідає про сторонні речі, а насправді вимальовує нам сюжет. Я не хочу нічого псувати, тому деталей не розповідатиму. Але обов'язково почитайте хоч щось написане Прохаськом

"З цього можна зробити кілька оповідань"

з цього направду можна зробити кілька оповідань, як би кумедно це не звучало. Скільки усього тут намішано - купа родичів, тети й вуйки, друзі, всі їхні життєві історії змішалися - я навіть припускаю, що це автобіографічна історія і Прохасько показує нам звідкіля він такий узався, що його зробило отаким (як я люблю казати - "звідки ноги ростуть"). Хоча б почніть читати, а відірватися ви не зможете, це я вже гарантую :)