Trafalgar Square

коли писала останні два пости, то подумалося, що варто розказати про Трафальгарську площу окремо - і далі буде про неї :)

Trafalgar Square - це географічний центр Лондона, часто її називають серцем усієї країни. Тут перетинаються три основні вулиці Вестмінстрера (району міста Westminster), звідси починають відлік усі транспортні шляхи (такий собі "нульовий кілометр"). Оскільки проща величезна, то вона традиційно стає місцем проведення багатьох массових заходів - так, саме на цій площі Уінстон Черчіль оголосив лондонцям про закінчення Другої Світової війни, тут щорічно встановлюють головну лондонську новорічну ялинку (про це я вже писала) і тут збираються гості та мешканці Лондона в очікуванні Нового Року - з площі добре "проглядається" Біг Бен та можна спостерігати за його стрілками, чекаючи півночі

історично на цьому місці були розташовані королівські конюшні, але у 1820 році король Георг ІV (George IV) вирішив зробити перепланування центру міста - для здійснення робіт він запросив Джона Неша (John Nash) і той звільнив територію в рамках свого плану щодо поліпшення Чарінг-Кросс (Charing Cross Improvement Scheme). Національну галерею (National Gallery) побудовали з північного боку площі у 1832-38 роках за проектом Вільяма Уїлкінса (William Wilkins), і навіть було затверджено план Уїлкінса для оформлення самої площі, але у квітні 1840-ого він помер. Новий план, розроблений Чарльзом Баррі (Sir Charles Barry), почали швидко втілювати у життя. Для Баррі, як і для Уїлкінса, основним завданням було збільшити візуальну велич Національної галереї (будівлю широко критикували за відсутність такої). Думаю він впорявся з цим завданням ;)

початково комплекс мав носити ім'я короля Вільгельма ІV (King William the Fourth's Square), але Джордж Тейлор (George Ledwell Taylor - теж лондонський архітектор того часу) запропонував назву "Трафальгарська площа" - на честь перемоги 1805 року під Трафальгаром над армією Наполеона. Пам'ять про адмірала Нельсона (котрий керував англійською ескадою у цій знаменитій битві) увіковічили у скульптурі висотою п'ять з половиною метрів, яка стоїть на колоні з темно-сірого граніту в 44 метри заввишки

автором зображення Нельсона є архітектор Вільям Райлтон (William Railton) - цей пам'ятник планувався незалежно від робіт Баррі і останній був дуже з того незадоволений, постійно жалівся парламентському комітету, що площа має бути повністю вільною (цитую - "it would in my opinion be desirable that the area should be wholly free from all insulated objects of art")

основа колони прикрашена фресками, які вилиті з металу від переплавлених гармат розгромленої англічанами армії французів - їх було встановлено в травні 1854-ого. Смертельно ранений Нельсон відображений в центральній сцені барельєфу на південній стороні постаменту - "The Death of Nelson at Trafalgar" by John Edward Carew. Знизу фрески ще є відомий підпис - "England expects that every man will do his duty" - кажуть, саме такий сигнал прапорами адмірал послав зі свого флагмана перед початком битви

на східній стороні розташоване зображення "The Battle of Copenhagen" by John Ternouth

з північного боку - "The Battle of the Nile" by William F. Woodington

"The Battle of Cape St. Vincent" by Musgrave Watson and William F. Woodington можна побачити на західній стороні колони

спокій Нельсона охороняють чотири леви вилиті з бронзи - їх встановили лише у 1867 році, хоча вони й були частиною початкового дизайну

на цих левів ще дуже люблять вилазити всі, кому не ліньки :)

у чотирьох кутах Трафальгарської площі стоять постаменти з скульптурами (це відповідає початковому плану її архітектора Чарльза Баррі). Першу з них розмістили з північно-східного боку у 1844 році - король Георг IV (той, котрий почав будівництво Трафальгарської площі) авторства Френсіса Чатні ("George IV" by Sir Francis Chantrey)

на південно-західному п'єдесталі у 1855-ому встановили скульптуру Чарльза Напіра (Sir Charles James Napier - генерал Британської Імперії, що підкорив Сидхів, зараз це територія Пакистану), автором пам'ятнику є Джордж Адамс (George Cannon Adams)

статуя Генрі Хейвлока (Sir Henry Havelock - британський генерал-майор, що повторно завоював Канпур у 1857 року під час індійського повстання) - Вільяма Бенса (William Behnes) знайшла своє місце з південно-східного боку в 1861-ому

а от четвертий постамент (північно-західний) не має постійного власника (планувався король Вільгельм IV (William IV), але грошей сі не слало...) і там час від часу розміщують творіння сучасних митців - от зараз, наприкалад, стоїть блакитний півень

у 1841-ому Чарльз Баррі погодився на будівництво фонтанів на площі. Не останню роль у появі та затвердженні такої ідеї зіграло те, що фонтани зменшать територію доступну для публічних зібрань, а отже й зменшать ризик всіляких заворушень ("майданів" вони боялися). Теперішні версії, що замінили оригінальні у 1937-39 роках, прикрашені бронзовими фігурами міфічних жителів морських глибин

а от "пернаті щурики" (то Петро так голубів називає), які теж колись були однією з особливостей Трафальгарської площі (їх збиралося аж до 3-ох тисяч), зникли, коли тут заборонили продавати корм для птахів у 2000-ому та - для додаткового відлякування - почали запускати в небо соколів