St. Paul's Cathedral (частина друга: interior of cathedral floor, crypt & dome)

всередині St. Paul's Cathedral першим захоплюючим враженням стає перспектива довгого центрального проходу від дверей аж до купола. Починається прохід "великими західним дверима" (Great West Doors), заввишки 9 метрів - їх відчиняють лише для особливих оказій та гостей, таких як Її Величність Королева або лорд-мер Лондона (вид від дверей)

отак виглядає цей же прохід згори (вид в ту ж сторону - на схід - вдалині розташований вівтар)

десь з середини проходу - зліва видно бік пам'ятника герцогу Велінгтону

якщо пройти ще трошти, то можна опинитися прямо під куполом St. Paul's Cathedral. Він опирається на перекриття 8 арок

під куполом собору знаходяться три галереї - одна внутрішня та дві зовнішні. Внутрішню називають "гелереєю шепоту" (Whispering Gallery) через цікавий побічний акустичний ефект: навіть шепотіння звернене до стіни галереї дуже добре чути з будь-якого іншого її боку, якщо прикласти до стіни вухо, і це не було заплановано архітектором :)

купол підіймаєься вікнами групами по три, які розділені нішами зі статуями

над вікнами розмальоване склепіння - воно зображує 8 сцен з життя святого Павла. Ці малюнки роботи сера Джеймса Торнхіла (Sir James Thornhill) 1720 року. А в центрі куполу наче вікно - через отвір можна побачити внутрішню поверхню конуса, де висить ліхтар (саме під ліхтарем знаходиться друга зовнішня - найвища - галегея - "золота"). А сам купол є другим за величиною у світі (після собору Святого Петра в Римі)

вид з "галереї шепоту" униз

якщо стояти прямо під куполом, то добре видно орган і хори собору, попереду органу і хорів, справа, розташований трон єпископа, або кафедра

"великий орган" (Grand Organ) був виготовлений і встановлений в 1695 році - його корпус, авторства Грінлінга Гіббонса (Grinling Gibbons), один із найбільших артефактів собору. Це третій за величиною орган у Великобританії, він має 7189 труб, п'ять клавіатур і 138 органних зупинок (от як перекласти "organ stops"?!... хто розуміється на органах?!... )

якшо пройти мимо ограну - то над хорами можна побачити мозаїчну стелю. Цю мозаїку було додано в 1890 році сером Вільямом Річмондом (Sir William Blake Richmond), бо королева Вікторія вирішила, що собор недостатньо прикрашений для королівских урочистостей (посередині - орган, зліва - склепіння куполу, справа - мозаїка над хорами)

хори - з обох сторін за помаранчевими лампочками - виготовлені за дизайном Рена і прикрашені різбленням Грінлінга Гіббонса (Grinling Gibbons)

якщо дивитися з хорів, то отак виглядає вхід (отам далеко-далеко маячать 9-иметрові двері), це вид на захід - спочатку дерев'яні різблені хори, далі арка на якій висить орган (дві його половинки розташовані зліва та справа в арці перед хорами - видно, як блищать золоті трубки в темному дереві), перед дверима місця для мирян

за хорами знаходиться "головний престол" (High Altar). Нинішній - датується 1958 роком і виготовлений з мармуру та різьбленого позолоченого дуба Годфрі Алленом (Godfrey Allen) і Стівеном Бауером (Stephen Dykes Bower)

він прикрашений навісом на основі ескізу Крістофера Рена, який не був реалізований свого часу. Цей престол прийшов на зміну великому вікторіанському мармуровому вівтарю з екраном, котрий був пошкоджений бомбою під час Другої Світової (під час бомбардувань було знищено більшу частину східного кінця собору)

а тепер розглянемо St. Paul's Cathedral по периметру. Отож, якщо іти від входу по північному проходу, то перш за все натрапимо в одній з арок на пам'ятник герцогу Веллінгтону авторства Альфреда Стівенса ("Duke of Wellington" by Alfred Stevens) - я вже згадувала про нього раніше. На його вершині Веллінгтон зображений верхи на коні (ім'я конячки "Копенгаген" - хто б міг подумати?..) і, хоча ця кінна статуя була запланована з самого початку, але неприйняття самої ідеї наявності коня в церкві запобігало встановленню пам'ятника аж до 1912 року. Кінь і вершник створені Джоном Твідом (John Tweed). А сам герцог похований у склепі St. Paul's Cathedral

зліва у тому ж таки північному проході знаходяться каплиця святого Данстана (Chapel of St. Dunstan) - вона доволі виокремлена і тому використовується для приватних молитв. Своє ім'я вона отримала у 1905 році (Данстан був єпископом Лондона, а в 959-ому став архієпископом Кентерберійським) - до цього її називали "вранішньою каплицею" (Morning Chapel), бо тут проводили утрені служби. Каплиця святого Данстана відчинена для молитви щодня для усіх бажаючих

поруч знаходиться каплиця "всіх святих" (All Souls' Chapel), у 1925-ому її присвятили пам'яті фельдмаршала лорда Кітченера (її друге ім'я - Kitchener Memorial). Кітченер помер у морі, і його тіло не було знайдено. Він відомий завдяки реструктуризації британської армії під час Першої Світової війни та найбільш ефективній кампанії по найму в британській військовій історії, де використовувалося гасло "Ваша країна потребує вас". Серед артефактів каплиці скульптури військових святих Михайла і Георгія, красива п'єта - Діва Марія, що тримає тіло Христа, та статуя лорда Кітченера

навпроти у південному проході знаходиться каплиця святого Михайла та святого Георгія (Chapel of St. Michael and St. George) - спочатку її використовували як судову залу, щоб слухати справи з церковного права, а переіменували у 1906 році - тепер вона відведена ордену святого Михайла і святого Георгія, заснованого в 1818 році на честь людей, які служили закордоном. Серед прикрас каплиці - знамена лицарів та офіцерів ордена, в тому числі Її Величності Королеви, яка періодично відвідує урочисті служби цього ордену

від купола зліва (у північному проході) можна побачити живопис "Світоч світу" Вільяма Ханта ("Light of the World" by William Holman Hunt) у каплиці святих Еркенвальда і Етельбурда (Chapel of St. Erkenwald and St. Ethelburga) або її ще називають каплицею Мідлсекс (Middlesex Chapel), бо тепер вона відведена Мідлсекському полку. Картина зображує Христа, який стукає у двері. І двері відчиняються зсередини, показуючи, що Бог може входити у наше життя лише тоді, коли ми запрошуємо його

справа від купола (навпроти каплиці святих Еркенвальда і Етельбурда у південному проході) знаходиться пам'ятник Гораціо Нельсону (Horatio Nelson) - то той самий котрий помер в битві при Трафальгарі у 1805 році

зліва від хорів (у північному проході) знаходяться ковані залізні ворота (Minor Canons' Aisle) - це робота французького слюсаря Жана Тіджа (Jean Tijou), він займався всіма кованими роботами у St. Paul's Cathedral

тут же - за воротами - стоїть скутьптура матері і дитині Генрі Мура ("Mother and Child" by Henry Moore). Меморіал сучасним мученикам вшановує пам'ять англіканців, що померли за свою віру з 1850 року (ну, дуже "сучасне" мистецтво)

cправа від хорів (у південному проході) знаходиться "прохід настоятелів" (Dean's Aisle), де розміщена мармурова скульптура Джона Донна (John Donne). Донн був настоятелем собору і один з найкращих поетів Великобританії (помер у 1631 році). Його скульптура одна з небагатьох пам'яток мистецтва, що збереглися після великої пожежі (у 1666 році) - на основі навіть можна побачити сліди від вогню. Саме у цій частині збирається духовенство та хор перед службою

і нарешті у найсхіднішій точці собору, вже за вівтарем, розташована "американська меморіальна каплиця" (American Memorial Chapel), її ще називають каплицею Ісуса (Jesus Chapel). Ця частина собору була зруйнована під час Другої Світової війни і в рамках відновлення було прийнято рішення, що британський народ повинен вшанувати пам'ять 28 тисяч американців, котрі загинули або воювали в той час у Великобританії - їх імена записані на дошці слави в 500 сторінок, що лежить у прозорому саркофазі

каплиця збудована лише за рахунок пожертв британського народу, вона розроблена Стівеном Бауером (Stephen Dykes Bower) і реалізована Годфрі Аленом (Godfrey Allen)

у American Memorial Chapel дуже красиві вітражі - вони датуються 1960 роком і зображують теми служіння та самопожертви

окремо варто зупинитися на крипті St. Paul's Cathedral (склеп чи просто підвальний поверх). Саме тут захоронені більше 200 найвідоміших британців. Така традиція бере початок ще від початкової версії собору (вже тоді у церкві ховали англо-саксонських королів). А першим у оцій п'ятій версії катедри був похований її архітектор - Крістофер Рен. На його могилі немає особливих прикрас, лише латинські слова на плиті: "читач, якщо ти шукаєш пам'ятник, то подивися навколо" (латинською - "Lector, si monumentum requiris, circumspice")

серед найвідоміших людей, що покояться у крипті: герцог Велінгтон, адмірал Нельсон, сер Олександр Флемінг, художник і скульптор Генрі Мур, художник сер Вільям Ллевеллін

у східній частині склепу знаходиться каплиця Ордену Британської імперії (Chapel of the Order of the British Empire) - попередня назва "каплиця віри" (St. Faith’s Chapel) - за проектом лорда Мотістоуна (Lord Mottistone). Орден був заснований королем Георгом V у 1917-ому і початково мав вшановувати внесок цивільих громадян у війні 1914-18 років. Цей орден був піонером свого часу, адже до нього входили жінки та представники різних національностей

як я вже писала, під куполом собору знаходяться три галереї - і наостанок мені залишилося розказати про дві зовнішні. З внутрішньої "галереї шепоту" (вона найнижча - 30 метрів над підлогою катедри) сходи ведуть на першу із зовнішніх (52 метри над підлогою собору, або 376 сходинок) - "кам'яну галерею" (Stone Gallery)

вона знаходиться за парканчиком - над тою частиною купола, що з колонами

цей же шматочок ближче

над "кам'яною галегеєю" є ще "золота" (Golden Gallery), саме над нею висить ліхтар, який видно крізь внутрішнє вікно купола у "галереї шепоту" (я вже про це згадувала), а ще вище - здіймаються "куля і хрест" (англійською - "ball and cross") - початкова версія 1708 року була замінена у 1821-ому і важить близько 7 тонн

"золота галерея" - це найвища точка, куди пускають відвідувачів (85 метрів над підлогою катедри, або 528 сходинок) - на картинці видно, де стоїть група туристів

якщо чесно, то всередину St. Paul's Cathedral ми з Петром попали ще десь у перші півроку у Лондоні (як тільки переїхали на квартиру в City). Правда ми тоді не спускалися до склепу і не підіймалися до галерей під куполом (а каплички і так не всі доступні для відвідування)... от я тепер думаю - чи не варто повторити?..