"пригоди" Данилка і бага, або "ще про медицину в Британії"

на жаль, маю "свіженькі" враження про лікування в Британії - не встигли ми до Лондона прилетіти, як через день в Данилка піднялася температура до 38 й до вечора почалася діарея... лікар в клініці (то як наш дільничий) сказала, що температуру вони ніяк не лікують, і ящо хіба малюку буде геть погано (саме по його вигляду, а не по цифрі на градуснику), то дати парацитамол. Хвилюватися слід, якщо температура не збивається, або якщо дитинка не їсть та не п'є, або має рвоту (бо це все загрожує обезводненням). З якогось боку це вірно, але ж мама не може не хвилюватися, правда?..

наступного дня малюк почав блювати і відмовився їсти, тому ми знову в клініку, а там дільничий каже - "напевно вам треба їхати в госпіталь (в невідкладну), нехай зроблять аналізи". Я починаю злитися, бо вчора нічого не робили з хворою дитиною, сьогодні півдня чекала, щоб цього лікаря побачити, а тепер ще їдь в госпіталь і там теж втрачай час з малюком в черзі!

з чергою нам пощастило - її не було, літо, напевно зимою більший наплив через простуди... і так, аналіз крові швидкий зробили за 15 хвилин, а розгорнутий за 2 години (аналізи виявилися хорошими, до слова), так, з малим бавилися мильними бульбашками і приносили купу іграшок, аби відволікти він неприємних процедур (аналіз крові)... але наприклад, аналіз стільця був готовий аж! у вівторок! ми були в госпіталі в п'ятницю, попереду довгі вихідні (останній понеділок серпня в Британії bank holliday), лікарні не працюють і лише! в вівторок мені сказали, яку бактерію з'їв малюк та призначили антибіотики (для ІТ-шників зазначу, вони називають таку ситуацію tummy bug, ага, бага живота така...)

з антибіотиком все теж не так просто виявилося. Отож, я дзвонила дізнаватися за той аналіз в неділю, і в понеділок, і в вівторок, а їх все не було... але оскільки вівторок робочий день, то після lunch прибув результат тесту і з лікарні передзвонили мені самі, сказали, що треба антибіотики пити та питаються - "ви можнете підійти в госпіталь ліки забрати", я така - "та мені трохи не хочеться з малюком їхати аж в госпіталь, хіба чоловік ввечері заїде", вони - "то може ми скинемо факсом рекомендацію в вашу клініку, а вони вам випишуть рецепт?" (в Британії антибіотик отак просто ніде й не купиш, лише з рецептом), я така - "ok, works for me". Дзвоню за 30 хвилинок в клініку - дівчатка скинули факс не вказавши ім'я пацієнта! і навіть без дати народження! кароч, лажають на кожному кроці! добре, що там було скерування від лікаря з клініки до госпіталя, яке мені дали в п'ятницю, то загалом можна було ідентифікувти, що це мій Данилко потребує того рецепту. Отже, сказали підійти до дікаря по рецепт (знову черга, хоч і не довга поки лікар зможе нас прийняти, щоб просто виписати антибіотик)

але це ще не все - в моїй клініці немає аптеки, тому я йду (з малим, ясно що) в найближчу аптеку, де мені кажуть, що це не дуже популярний антибіотик і тому його нема, вони можуть замовити, щоб на завтра привезли, або радять піти в більшу аптеку. Я вибираю іти в більшу. А антибіотик до слова - це азитроміцин, в мене тато ним лікує нежить-кашель (ну, тобто простудні ускладнення) - це я до того, що то не був антибіотик вузького спектру, а такий собі "від всього" - то чому призначати "непопурярний"? в більшій аптеці ліки були, рецепт забрали, почали мішати вказану пропорцію (це ж дитині, а отже має бути сиропчик). Данусик на той момент вже втомився чекати/їздити та почав вередувати, відповідно я підійшла поближче до фармацевтів, аби його невдоволення їх мотивувало (так, я трохи вредна, щоб не одній мені слухати хникання та плачі). І тут одна з аптерарів запитує - "а хто ваш лікар?", я називаю ім'я і цікавлюся, чи є якісь issues. Та аптекарка вже балакає з секретаркою з клініки по телефону та вимагає лікаря, але мені відповідає, що приписаний антибіотик рекомендують від півроку. Я така - "так малому ж 7 місяців", аптекарка вибачається перед секретаркою і кладе слухавку - вони там що, навіть рахувати не вміють?!. вік дитини в місяцях вказано на рецепті! з якогось боку - зовсім непогано, що отак все переконтрольовуюють, навіть чи вірно виписані ліки в рецепті, але ж не варто при цьому помилятися на кожному кроці, це ж усе мій час, а дитинку треба лікувати...

робіть самі висновки про медицину в Британії... я не можу сказати, що все погано, але деякі алгоритми не працюють, мають складні бюрократичні процедури та просто затягують час важливий при лікуванні... і до слова, всі ліки до 16 років по рецепту видають безкоштовно