місяць двадцять п'ятий: борщ!

місяць двадцять п'ять зустрів Данусика новими зубами - з'явилося два нижні ікла, залишилося чекати останні чотири (кутні) зубика - ну, от мама і чекає :)

а ще в малого якось сам собою пройшов "заскок" з зупами - місяці 4-5 тому дитина при споживанні рідких страв регулярно скандалила. Йому треба було конче їсти то все руками, при чому молочну кашу він самостійно їсть ложкою без проблем, а суп тре конче руками. І от якось не виходить ту зупу руками їсти (дивина, пра?), а отже - давай скандалити, мамі ж скучно живеться в тому світі. Але мама в Данусика лінива, тому зупи я просто перестала пропонувати - ну, ні то й ні. І не розказуйте, будь ласка, як це корисно - навіть Комаровський пише, що нічого сакрального в зупах немає, просто це досить здорова страва (бо не смажене ж), яка легко готується (не вареники і не глубці, аж ніяк), ще й бюджетна (хіба у вас суп з невідомо яких делікатесів - це Комаровський так пише). А загалом - то просто тре пропонувати дитині багато пити та давати достатньо овочів і фруктів. От британці не мають культури вживання перших страв - і живі наче, ніц їм не бракує. Але повернемося до наших баранів - моя мама варить смачнющий борщ! і оскільки ми проводили двадцять п'ятий місяць знову у моїх батьків, то якось я вирішила запропонувати той борщ Данусику - біди ж не буде, якщо відмовиться, то чому б не спробувати? але Данилко не відмовився, більше того - тепер щоразу, коли сідаємо їсти, він каже: "борщ!" (інтонація, зверніть увагу, не запитальна, а наказова). А ще йому сподобалася гарбузяна каша (її теж моя мама готує дуже смачною). Так що нові харчові горизонти відчиняються, чому я дуже рада, бо сама люблю рідкі страви - і готувати, і споживати

ми відвідали з Данилком і з дідусем та бабусею зоопарк! ну, Данусику воно ще не зовсім захопливо було, але великі киці сподобалися (тигри і гепарди, а леви від нас сховалися... може, образилися, що ми їм казали: "киць-киць"?). Дивно, що на мавпочок малючок якось байдуже відреагував. Зате вовк - то купа емоцій. Під кінець ми ще в тераріум зайшли на рибок і змій подивитися. Але в Данилка то вже був етап - їсти і пити, тому він собі жував, а ми споглядали. Гарна вилазка тоді вийшла

поговоримо про горщик - цього місяця я почала пробувати на нього Данилка садити після снів та прогулянок. Зазвичай успішно, якщо малюк погоджується сісти. Проблема в тому, що він інколи категорично проти. Таке своєнравне створіння росте... але справи пішли значно ліпше, коли він спробував пісяти стоячи (пацанячі замашки, нє?). Після цього, якщо лишити малого "голопопити", то він відчуває позиви і сам біжить справляти свої справи в горщик! в підгузку цього не стається - не проситься, ніц не показує, просто тихо робить своє в nappy. Ну, і какати він категорично відмовляється на горщику, але ж не все одразу, пра? я так собі думаю, що можна вже той підгузок пробувати знімати зовсім... от наступного місяця будем на своїй території, а не у моїх батьків, то й знімемо!

я вже розповідала про великий-маленький, а цього місяця додалося ще поняття вверх-вниз. У нас є інтерактивна книжка з машинками (дякуємо хресній). І там є кран, а його вантаж можна рухати вверх-вниз. Отак граючить, ми й вивчили ці поняття

і про букви - тут все вийшло без якогось особливого втручання з мого боку. Як я казала, у моїх батьків ремонт, і ми, ходячи мимо листа з гіпсокартону, де написано його серійний номер, отак ненав'язливо, вивчили цифри. Але ж там і букви були! коли Данилко показував на букву, то я називала. А ще у нас є іграшка-телефон, яка називає або кілька букв алфавіту (по три на кнопку), або цифру - залежно від режиму. Так що англійський алфавіт у нас в прогресі - 15 букв Данилко вже знає :)