3 роки 6 місяців: балакучий хлопчик

рот не закривається взагалі. Ніколи. Якщо Данилко мовчить, то він або їсть, або спить. Якщо їсть щось інше аніж морозиво чи "chocolate cake" (це вислів від Пеппи, так як і "pumpkin pie", який він "вимагав" взимку), то теж буде коментувати в процесі все навколо. Від безперервного "мама" і "тато" ("тато" - це з на 50% нижчою частотою) - голова обертом. Але загалом - все дуже мило :)

поз'являлося купу нових слів, які 100% дитя приносить з садочку - від інших дітей та вихователів. Хороший приклад - "поглянь" (e.g. "мама, поглянь літачок! велииикий літачок!") - перевчили Данусика казати "оранжевий" (я вчила "помаранчевий"), навчився рахувати до 10 українською. Нам ще Катя подарувала доміно з жуками-комашками-гусеницями - по тому й тренувалися (бо раніше Данилко рахував, але на питання: "то скільки ж їх?" - відповідав: "багато")

ми далі продовжуємо експерименти з приготуванням їжі. Пеппа мене надихнула на "tomato soup" - це крем суп і Данилко його "джікає" професійно, а потім не менш "професійно" споживає - великий молодець. Данилко теж так вважає: "мама, я тобі допомагав, я великий молодець". Любить вівсянку з суницями: "я хочу кашу з бубами". Полуниці і чорниці теж любить. І морозиво - це в нас безсумнівний фаворит

якось ходжу я, дивлюся - Данилко їсть цукерочку. Я запитую тата: "ти дав Данилку цекерку?" - а Петро відповідає, що не давав. Тобі я запитую Данусика: "маленький, а де ти взяв цукерочку" - він мені показує на шафу: "отам". Я така: "а покажи мені, як ти дістав цукерочку?" - бере крісло, вилазить на стіл, відкриває шафку і дістає з верхньої полички!!! мама і тато вражені, ага...

іноді Данилко просить нас: "їдемо їсти кіцю" - і це не кота він хоче скуштувати, а піцу! бажано "велииику". Ми, звісно, слухаємося :)

ще в нас був день компанії і він чудово бавився з аніматорами, відмовився лягати спати і навіть сидів нерухомо поки вони малювали йому личко :)

а ще ми їздили на море з дідом і Вальою - так-так, мою маму він й далі називає "Валя" :)