на Данусикове день народження батьки з Вальою і дідом купили йому велосипед. ціла історія була, як ми велосипед вибирали - бо вибирав малюк особисто і катаючись по магазину. Захотів червоного. Вимагав їздити на ньому "вже", хоча ще сніг лежить місцями. Але зате досить швидко навчився. Спершу з стабілізаторами (то два додаткові колеса). Але ми їх поступово підіймали вище і вище, і коли стало помітно, що він досить довго їде неопираючись на них, то зняли. І малюк сів та поїхав! отак одразу! проблеми були з "зупинитися" і "стартанути", але точно не з "їхати"
Данилко з Петром були перші на все село, хто почав "кататися". Потім бачила тата з 3!!! хлопцями - найменший сидів у кріслі на батьковому велосипеді. А пізніше ще один тато з сином приєдналися. Але коли дивлюся як мої хлопці їздять, то мене просто гордість розпирає, які вони милі :)
а ще Данусик побував на справжнісінькій вечірці - зимове свято від Newfire (я тут працюю віцепрезидентом). Танцював краще усіх - і з дітками, і з дорослими. Знайшов собі колєгу. І коліжанку! шепотів мені на вушко засинаючи: "а правда дівчинка в зеленому светрику красива?" звісно, що красива - вечірка за всіма ознаками вдалася :)
дуже кумедно малюк почав повторювати все за мною - всі емоції та інтонації точно скопійовані: "мама, ну, скільки можна, іди-іди, туди-сюди, я вже ходив, всьо!"
прокинулася любов до малювання фарбами - ніяких шедеврів, але може забавитися тим. І різати - всі етикетки від одягу і картонки йдуть на різання
а ще полюбив лазити по усіляким лазанкам/драбинам на дитячому майданчику. Та і взагалі на самих качелях "витворяє" купу всього. Таке враження, що йому адреналін бракує і він його шукає на свою голову - хлопчисько!
цього кварталу вперше зверталися в лікарню - Данилка штовхнули в садочку і він вдарився головою об кут стіни, розсік собі шкіру добряче. Довелося накласти шов. З лікарем дуже цікаво спілкувався(одразу показав, що він забіяка!), терпів" чемно усі маніпуляції (самі ходили шити, батьків з собою не брали - і не плакав!)
No comments :
Post a Comment