tag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post7311131251344989576..comments2023-11-24T13:12:37.565+00:00Comments on кіт В чоботях: порада "новоспеченій" маміkitVchobotyakhhttp://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comBlogger19125tag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-48822044066197246872016-07-27T18:49:41.472+01:002016-07-27T18:49:41.472+01:00в мене мала така сама судячи з опису. я її енерджа...в мене мала така сама судячи з опису. я її енерджайзером називаю, як з тої реклами батарейок. вона навіть уві сні повзає : ) я на це дивлюсь так — дитина активна — це дитина здорова і гарно розвинута : ) а от якщо де поклав там знайшов це мене б вже непокоїло якось. Олегова мама каже, що він таким не був в її віці. а з досвіду роботи з дітьми скажу, що років у 12-13 вони вже стають дуже лінивими і малорухливими. лишилось трошки потерпіти : )Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/13614168974042380943noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-12769185771934773532016-07-27T11:02:20.695+01:002016-07-27T11:02:20.695+01:00і Оля, дякую, та чекаю на пост від тебе, стало цік...і Оля, дякую, та чекаю на пост від тебе, стало цікаво про твій ракурс почитати :)kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-5673887443215149062016-07-27T10:44:49.117+01:002016-07-27T10:44:49.117+01:00мені моя мама каже, що Данилко "кручений"...мені моя мама каже, що Данилко "кручений", або то ще інколи звучить як: "хлопчисько" - означає, що дуже жвавий і активний, іншими сорвами - можна було б і поменше руху-шуму-гаму. То можливо мені стало важче, як він "закрутився", бо того "руху" надто багато? сама я не можу оцінити чи шилодуп Данусик чи ні, бо не маю з чим порівнювати - тому мені все ок :)kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-58044387981420147692016-07-26T17:31:24.493+01:002016-07-26T17:31:24.493+01:00Я теж згідна з тобою, Віка, на всі сто! Дуже корис...Я теж згідна з тобою, Віка, на всі сто! Дуже корисно мені було б таке почитати ще десь під час першої вагітності :) тому надіюсь що твій пост дуже допоможе майбутнім або щойно-мамам ) Я б лише додала, що якщо вже-мама, в котрої дитині рік (чи більше, менше) і досі мучиться через стереотипи, зайві поради і докори сумління, то єдиний вихід - це заводити другу дитину :) повірте мені, коли ви бачите що перше вже виросло і ніц йому не бракує, то розумієте що і друге ніде не дінеться і теж виросте :) і все буде добре без купання щодня (хоч я теж купала, бо дитині подобалось) і з вчорашньою зупою :) А взагалі я теж колись щось схоже хотіла написати і вже навіть маю заготовки, тільки трохи з іншого ракурсу ) може колись доберусь до того посту )Life in USAhttps://www.blogger.com/profile/08528762216483339609noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-30762088947258227752016-07-26T17:25:34.978+01:002016-07-26T17:25:34.978+01:00і в мене було так як в Олександри - чим старша Емі...і в мене було так як в Олександри - чим старша Емілі ставала, тим легше було мені. Її вже можна було кудись покласти і вона собі повзла, вставала і бавилась! А от з маленькою було важко, бо весь час на руках. І таке ж зараз з Девідом ) ну тобто він все таки менш ручний ніж сестричка, але недочекаюсь коли стане самостійнішим )Life in USAhttps://www.blogger.com/profile/08528762216483339609noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-72993350972553222862016-07-15T07:49:26.988+01:002016-07-15T07:49:26.988+01:00я теж подібні підбірки бачила :) головне не забува...я теж подібні підбірки бачила :) головне не забувати, що всі виростають та й життя змінне - однаково не буває kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-32528804356537314422016-07-15T07:47:55.936+01:002016-07-15T07:47:55.936+01:00до речі, я маю своєрідну мантру - "мама молод...до речі, я маю своєрідну мантру - "мама молодець!", тобто за будь-яких обставин мама робить great job і найважливішу в світі! kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-22738732514605926762016-07-15T07:45:40.155+01:002016-07-15T07:45:40.155+01:00дякую! рада, що маю однодумців - мамам важливо зна...дякую! рада, що маю однодумців - мамам важливо знати, що вона така не одна :)kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-34005708611095970922016-07-13T12:40:50.181+01:002016-07-13T12:40:50.181+01:00Віка, дякую тобі за твій пост. Ти наче з моїх уст ...Віка, дякую тобі за твій пост. Ти наче з моїх уст те написала. Завдяки допису я знайшла 100% однодумця в цих двох питаннях, а ще це важливо повторювати ново-мамам (у форматі моральної підтримки типу "ти найкраща") на кожному кроці . На їхню голову сипеться стільки інформації (з книг, від бабусь, інших ново-мам, сусідок, ...), кожен крок обговорюється, оцінюється, на все у всіх є свої поради та зауваження. В такому режимі можна зійти з глузду. Але! Варто залишатись собою, впевненою у своїх силах, знаннях, не боятись невдач (а вони часто бувають, особливо якщо дитина не все любить їсти), не слухати порад типу "а у наші часи...", бо часи змінюються. І головна порада від мене: не порівнювати ні себе з іншими мамами, ні свою дитину з іншими дітьми. Ми всі індивідуальності, у кожного своя траекторія розвитку. І можна випереджати когось в одному, а пасти задніх в іншому. І це норма.KateMerrygoldhttps://www.blogger.com/profile/09135029137173283539noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-82172721329852375072016-07-13T12:29:33.472+01:002016-07-13T12:29:33.472+01:00Саша, у мене така сама ситуація. Синочок народився...Саша, у мене така сама ситуація. Синочок народився, коли мені було 29,5. Це супер у такому віці (осмислено, вимріяно, із великою кількістю нерозтрачених сил, які хочеться вкласти у розвиток дитини), хоча за період шлюбу витримати тиск наших з чоловіком батьків було важко:-) Зате якби була можливість щось змінити, не змінила б. Нам з чоловіком довелося багато трудитись, щоб первісток народився у своїй оселі і щоб нічого йому не бракувало в матеріальному плані. Не уявляю себе, тоді ще випускницю магістратури (а ми з чоловіком побралися, як тільки дипломи отримали), з малям на руках і без будь-якого досвіду (ні професійного, ні життєвого).KateMerrygoldhttps://www.blogger.com/profile/09135029137173283539noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-65054857894661811702016-07-01T07:14:03.215+01:002016-07-01T07:14:03.215+01:00Віка, підтримую на всі 100%. Надивишся на такі пер...Віка, підтримую на всі 100%. Надивишся на такі перфектні кадри... потім аби лиш до себе то не приміряти. То як коли у всіх на капучіно пінка в формі серця, а в тебе - дупа :) . а тішитись пасувало б, бо капучіно добре. А пінка... колись і тобі в формі котика чи фейєрверку випаде :) <br /><br />А ще ти мене підштовхнула пошукати, які фото справжнього батьківства люди викладають: http://www.boredpanda.com/what-parenting-really-looks-like/Anonymousnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-89916716349313476352016-06-27T23:22:37.982+01:002016-06-27T23:22:37.982+01:00ну те, що пересування пришвидшилось разом із зацік...ну те, що пересування пришвидшилось разом із зацікавленістю то звісно перешкода. але з іншого боку мені от тільки зараз стало легше, бо можна її хоч на трохи зацікавити іграшками і лишити саму. бо раніше цяцьки її не цікавили, а лише тримай на ручках і все. а тепер і сама повзає і грається.Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/13614168974042380943noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-17348602330185401122016-06-24T10:36:04.207+01:002016-06-24T10:36:04.207+01:00мені з малою дитиною до півроку було найлегше, з п...мені з малою дитиною до півроку було найлегше, з початком повзання і прикорму - трохи ускладнилося, а от з початком ходіння, хотіння ВСЬОГО, і вимагання уваги, і аби його розважади - стало АТАС :)<br />я зараз взагалі не уявляю, як його лишити з бабусею чи дідусем, з ним хтось немолодий і нежвавий взагалі не впорається (знадай, як він в Петра в фонтан полетів)kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-66437017511516970682016-06-23T23:05:42.460+01:002016-06-23T23:05:42.460+01:00щодо другого — я завжди скептично ставилась до іде...щодо другого — я завжди скептично ставилась до ідеальних мам в описаному тобою варіанті. надто нереалістично. для мене ідеальність в іншому полягає. і то мабуть не ідеальність, а рівень „дітям пощастило з батьками“ : )<br />щодо першого. ну це болючий мозоль мій. я ніколи з порадами не лізу. а тим більше не розповідаю кому як жити. тому оці добрі поради від мам-бабусь мене страшенно нервують. я намагаюсь себе переконувати, що хочуть лише добра, але не надовго мені того аутотренінгу вистачає. одна справа якщо новоспечені батьки питають поради та допомоги, інша — якщо вони їх не потребують. мене дуже здивувало як раз оце жаління мене. „бідненька, тобі ж важко самій. хай мама приїде допоможе. ну потерпи трошки потім буде легше. давай я приїду з вами поживу допоможу.“ так непросто, так це зміна твого життя. але нічого надзвичайного ж. з гарною організацією можна встигнути і за собою доглянути, і хазаяйські справи зробити, і про коханого не забути. звісно якщо чоловік адекватний, а не вихований з переконанням „це не чоловіча справа“ щодо будь-якої мінімальної допомоги.Anonymoushttps://www.blogger.com/profile/13614168974042380943noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-56638331362451148932016-06-18T20:28:45.539+01:002016-06-18T20:28:45.539+01:00про поділ згідна - ця подія змінює все :)про поділ згідна - ця подія змінює все :)kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-26362250830871446632016-06-18T20:27:33.059+01:002016-06-18T20:27:33.059+01:00угу, подібні думки :)угу, подібні думки :)kitVchobotyakhhttps://www.blogger.com/profile/13871899033475483272noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-88803541550852173972016-06-18T15:16:13.841+01:002016-06-18T15:16:13.841+01:00От я останнім часом теж часто стикаюся з тим, що т...От я останнім часом теж часто стикаюся з тим, що ті речі, які ти хочеш зробити ідеально, "бо так вже гарно вони у когось виходять", насправді виглядають ідеальними лише з того боку монітору, а в житті краще зробити все не так, як на гарній картинці, а як пасує саме тобі і твоїм близьким. Ось, до речі, ще один пост, де думки перегукуються з твоїми: http://www.kostikova.club/2016/03/blog-post_16.htmlАнна Богуцькаhttps://www.blogger.com/profile/03933243440388025207noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-55528987379663170912016-06-17T21:41:41.305+01:002016-06-17T21:41:41.305+01:00Це був мій коментар, до останнього абзацу. Я б дод...Це був мій коментар, до останнього абзацу. Я б додала, що це буде життя, якого не було раніше, тобто можна напевно сказати, що народження дитини ділить ваше життя на "до" і "після"Сашаhttps://www.blogger.com/profile/13847256258324311747noreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8776121809567668517.post-50410245594536980752016-06-17T21:29:09.145+01:002016-06-17T21:29:09.145+01:00Тому я рада, що стала мамою в 30, а не скоріше.......Тому я рада, що стала мамою в 30, а не скоріше....Хоча...можливо я зивню свою думку через 15 або 25 років ?!Сашаhttps://www.blogger.com/profile/13847256258324311747noreply@blogger.com