Thursday 26 February 2015

коту в чоботях два рочки

я тут проґавила, що на початку лютого моєму блогу виповнилося два роки. Отож, треба терміново надолужувати і підбивати підсумки. До речі минулого року, я річницю теж пропустила, зате святкувала сотий пост :) мо, то так і чередувати? яка ж різниця, з якої причини робити узагальнення?

перш за все, у мене з'явилися нові читачі! і неочікувано для мене деякі з них долучилися до читання "кота в чоботях" завдяки моїм дописам про книжки (завжди вважала, що роблю їх лише для себе, бо це шалено нудно іншим), і от сюрприз - ці дописи тепер збирають мало чи не найбільше коментарів. Написала я їх цього року більше 40

а от подорожували ми значно менше... навіть на морі не побували. Хоча для цього є величезна причина - ми чекали на появу нашого синочка Данилка. Отож, лише три дописи про подорожі, зате я створила новий тег і написала про якісь визначні емоції чи події кожного місяця вагітності

я трошки писала про Лондон (біля 30 постів), і намагалася робити не просто записи зі своїми враженнями, а включати історичні дані, де це до місця. Я хочу продовжувати у тому ж стилі... бо сама дізнаюся багато цікавого. Я постійно жартую до Петра, що мені слід почати писати такі пости наперед, до відвідування, а то я потім тіко й нарікаю, скільки цікавого ми проґавили :)

про роботу мені майже не писалося - 6 постів, хоча вдалося відвідити ще один офіс Skype: цього разу у Стокгольмі

а от цілковито емоційних постів - з простими буденними спостереженнями-подіями без прив'язки до локації по-моєму стало більше - аж 20

далі буде, і сподіваюсь ви залишитеся з "котом у чоботях" (якби то було радіо, то можна б було сказати щось типу "не змінюйте хвилю") :)

7 comments :

  1. вітаю з новим рочком)
    блог твій читаю як новини від рідної людини, часом здається, що забагато коментую, бо тебе ж купа поважних людей читає)
    дуже бракувало дописів про вагітність, воно цікавіше було б "онлайн" читати, але дякую, що тепер опублікувала - перечитаю найближчим часом.
    про Лондон теж дуже цікаво - от чомусь як дізнаєшся більше про якесь місце, зразу додаєш його в плани майбутніх поїздок) в мене на черзі ще Італія (через їхню їжу) і Прованс (через треви і парфуми).
    емоційні пости люблю, мабуть, найбільше. Регулярно хіхікаю і витираю сльози (від сміху), бракує обговорення за кавою, бо не все в коментах напишеш;)

    ReplyDelete
    Replies
    1. :) і хто ж такий поважний мене читає? здається тут всі свої - таке склалося рідне коло... тому коментуй все, що хочеться, маєш персональний дозвіл ;)
      а Прованс я б і сама зганяла після твоїх слів - тому вперед, а мені розкажеш як воно було :)
      і дякую, що читаш, мені важливо знати, що моя писанина комусь до душі

      Delete
  2. ну тобі видніше, хто там приєднався до читачів)
    я закордон цього року не поїду (хіба у відрядження і ще польську візу прокатати).
    Карпати - найкращий варіант при теперішньому курсі - тут і басейн, і ресторан, і кінні прогулянки, і масажі можна собі дозволити)
    пиши, приємно знати, що відбувається навколо тебе)

    ReplyDelete
  3. ого! а я ото прочитала про чекання на синочка і про опис вагітності і думаю: як же то я пропустила? я ж цього не читала!!!! так що йду читати решту, бо я трохи з блогожиття випала;)
    я твої книжковраження дуже люблю, та й інше все, любиться мені тебе читати, от)))
    я, до речі, теж пропустила свої два рочки...

    ReplyDelete
    Replies
    1. два роки ніколи не пізно написати ;)
      або придумати іншу причину - там пост номер 256 :)

      Delete
  4. Вітаю! Натхненя для подальшої писанини. Цікаво читати.

    ReplyDelete
    Replies
    1. рада чути, вітаю в клубі :)

      Delete