Friday 15 September 2017

а ми повернулися до Львова!

ви, напевно, такі: "як повернулися?", "назовсім?" - тому новину винесла в заголовок, щоб зрозуміло "без варіантів" було - ми повернулися до Львова! наразі "назовсім". Ну, тобто, нову країну, куди б то поїхати пожити, ми не шукаємо. Повернулися ми на початку червня насправді, але я собі пообіцяла, що оголошувати буду в вересні. Ну, от в вересні й оголошую - ми повернулися до Львова! і навіть нову роботу тут встигли знайти...

звісно, вам має бути цікаво: "а чому?" - а якщо нецікаво, то можете далі не читати :)

по-перше, чисто внутрішнє відчуття - що я тут провести все життя не хочу ("тут" - це в Лондоні, якщо "не ясно"). Воно особисте, в когось такого може і не виникнути, а от в нас з Петром виникнуло і ми жити в Лондоні не хочемо. Ну - то чого там сидіти, га?

по-друге, Microsoft закрив Skype в Лондоні. І ми шукали нову роботу, тобто, Петро шукав. Власне, саме Петро - бо на нього наша віза. А я не шукала, бо ми хотіли спершу подивитися, чим то все закінчиться - чи легко роботу знайти, чи сподобається працювати не на велику корпорацію. Висновки - шукати роботу займає багато часу та зусиль, малі контори не створюють такого комфорту і не надають такого support-у, як можуть собі дозволити гіганти. І хоча працювати на "монстра" буває painful sometimes, але зате набагато надійніше, стабільніше і таки комфортніше (усілякі "няшки-ублажалки" ніхто не відміняв). І найголовніше - заробітна плата буде меншою. А коли працює лише Петро - це має значення

третім пунктом можна вписати власний рівень свободи - все ж закордоном існує багато обмежень та правил, в межах яких можна діяти, а за межами - зась! я себе до аж таких анархістів не зараховую, але "у нас" дихається вільніше. А за програмістську зарплату у Львові дозволити собі теж можна значно більше свободи, аніж за ту ж програмістську (не малу за британськими мірками!) зп в Лондоні

ще є почуття особистого комфорту - я не сперечаюся, що життя за кордоном це супер досвід, цікаво, пізнавально та корисно. Але... з якістю житла в Лондоні біда і після власного будинку - це печаль-печальна жити в маленькій квартирі (орендованій). Така ж біда з публічним транспортом - він класний і чудово - вчасно і майже строго за графіком -їздить! але він такий заповнений - це капці! і авто не допомагає - бо корки на дорогах не спонукають до пересування машиною (а ще плата за парко місце та плата за в'їзд до центру міста... ага - за все плати!) - метро буде значно швидше! а там близького контакту (дуууже близького) не уникнути

ще пригадаємо про український безвіз та британський брекзіт. Головним benefit-ом роботи в Лондоні міг стати Британський паспорт - від британської робочої візи користі мало - вона ніколи не дозволяла подорожувати Європою. А от тепер ще й безвіз є - і можна їхати куди хочеш та коли хочеш і не треба ніякого чужинського паспорту! це ж чудово! а британцям ще й прикрити подорожі можуть за той брекзіт (хоча я сумніваюся, якщо чесно)

8 comments :

  1. Хе-хе, такий собі камінг аут! ;) Ну що ж, офіційно вітаю із поверненням на батьківщину. Чекаю розповіді про нову роботу.

    ReplyDelete
    Replies
    1. так-так, пишу-пишу :)

      Delete
    2. до слова, linkedIn вже "апдейтнула"

      Delete
  2. А ми дуже раді, що ви повернулися) Чого й більшості наших друзів бажаю:))

    ReplyDelete
  3. Отакої! ну вітаю :)
    що класно, так це знати, чого хочеш. розпробували, вирішили, зробили - самі керуєте своім життям. Бабці певно не натішаться :)

    ReplyDelete
    Replies
    1. дякую!
      бабці - так :)
      до речі, як ще один пункт - ми не надто далеко відлетіли і не встигли порвати старі українські зв'язки, а тому - наче й не було потреби зав'язувати міцні зв'язки там. І, відповідно, середовище так і не стало рідним :)

      Delete
  4. З поверненням! :)

    ReplyDelete