Thursday, 11 July 2019

привіт від Данилка: pupmkin soup

4 роки: танцюрист

наш хлопчик вже такий великий - 4 роки. Ого-го! аж не віриться часом - час минає дуже швидко. Спробую пригадати - як минули листопад, грудень та січень... і чомусь класично мені зимові місяці описуються влітку - будете дивитися на наші фото і мерзнути морально :)

перш за все - цього осінньо-зимового кварталу ми всі менше хворіли, аніж минулого. Звісно, знову були спорадичні соплі та покашлювання в малого, але з температурою Данилко захворів вперше за тиждень до свого дня народження! що дуже розчарувало маму, бо я мріяла влаштувати йому свято з дітками у дитячому центрі. Але віруска була якась дуже злісна і довго тримала та виснажила і його і мене. Тому все ж ми знову обійшлися забавою удома - що не відміняє веселощів з дітками - бо хресні батьки Данусика прийшли зі своїми малюками і їх було у нас 5 загалом! ще був смачнючий торт від тієї ж господині, що і минулого року, але цього разу шоколадний (chocolate cake! звісно ж!) та з динозаврами

назвала я пост "танцюрист" - бо в Данусика було осіннє свято в садочку. Перше свято, на якому малюк виступав (раніше все сидів у мене на колінах, то здається 2 чи 3 попередні). Окрім того - виступав він просто чудово! ніколи б не подумала, що у нього є таке відчуття ритму - він підтанцьовував, співав і танцював в музику, ритмічно і взагалі дуже навіть красиво. Мама знову задумалася за додаткові заняття - але я чесно не уявляю, як батьки встигають ще діток кудись водити після садочка. Я б таким мамам ставила пам'ятник і вони для мене герої - так і занайте всі: ви - геройки

мали ми і кілька вилазок за межі Львова - в гори Данилко любить подорожувати з нами машиною. Гори також любить - бо для нього поїздка в гори це означає "басейн". А після того як він освоїв плавання в колі - Данилко обожнює таляпатися. Також грудень порадував нас великою кількістю снігу. І ми вибралися в Буковель, де навчили мацьопика з'їжджати з гірки на санчатах. Про лижі чи сноуборд не йшлося, бо як на мене Данилко ще не готовий - він спробує, в нього не вийде (ну, в кого це виходить з першого разу?!) і скаже, що йому набридло. Не бачу я в ньому ще зараз прагнення до звершень, чи досягнень. Більше просто бажання повеселитися :)

Новий Рік ми класично святкували з моїми батьками і по фото нижче ви можете побачити, як ми всі Данилку "подобаємося", разом з нашим бажанням мати з ним фото :)

але не все так однозначно - у нашого садочка є зимові канікули з 31-ого грудня по 10-е січня. Отож, в цей час нам з Петро доводься водити Данилка з нами в офіс, а після обіду працювати з дому. І що я вам скажу - моє спостереження, що дитині часу з працюючими батьками мало. Як це не сумно звучить. Ми, звісно, стараємося, але прийшовши з роботи десь біля 18:00, маючи дім, який слід тримати в чистоті, і намагаючись готувати їсти дома, а не купувати готове - часу на малюка, що лягає спати в 21:00 лишається мало. І це його внутрішнє, можливо, не до кінця осмислене, "скучання" за батьками накопичується. Бо канікул - Данусик був значно більш неслухняний, аніж після 10-и днів з нами 24/7. Хоча не виключаю, що ми йому просто остогидли і він "кайфово" повернувся в садочок до своїх друзів :)

3 роки 9 місяців: я пливаю! далеко!

хто дивився фото в попередньому пості - той помітив, що ми відпочивали на морі. Але з плаванням якось у Данилка не склалося - малюк вперто відмовлявся лізти у воду і весь час проводив на мілині. Взагалі-то поїздка наша була і вдала і невдала одночасно. Вдала - бо ми приїхали, як у Хорватії скінчився тиждень дощів - тому ми вже спокійно плавали та засмагали. А невдала - бо через той тиждень дощів вода у морі була прохолодною (мій тато взагалі казав, що вона холодна - але то вже особисті враження. Скажімо так - я бачила і тепліше море). Також ми відпочивали у двох різних містах - Макарська (це вперше) та Трогір (тут ми вже були двічі). І чомусь нам в Трогірі так сподобалося! і ті, в кого ми орендували помешкання, були такі до нас добрі, що ми вирішили поїхати до них ще раз - і половину часу працювати звідти - тобто, і не зовсім відпустка... але на морі :)

в оце наше повторне відвідування моря ми навчили Данусиа плавати в надувному колі! перші дні ми його не чіпали і дали йому натовктися на мілині, але на третій день батьки взялися за малюка серйозно - посадили в коло і потягли, де глибше. Звісно, спершу Данилко протестував (хто бачив мого сина знає, що "Данилко" і "протестувати" ходять парою - ну, дуже свободолюбива дитина вродилася, змусити його до чогось нереально). Але йому сподобалося. Це так кумедно дивитися - як він на нас свариться, і в той же час вже сам хоче пливти, але свариться, що він плавати не буде. З того часу малюк з Петром в морі разом - де то б не було - мілко чи глибоко, далеко чи близько...

наш вояж мав досить кумедний розклад - ми приїздили на море о 8-ій, мама йшла купувати каву в пляжному кафе і "під каву" читала робочу пошту та повідомлення в слек, відповідала на запитання, роздавала завдання - а хлопці мої "пливали". Потім плавала я, а пошту і слек читав Петро, далі ми поверталися додому, обідали та клали Данусика спати. Поки дитина спить - робили дзвінки з клієнтами, а потім знову виїздили на пляж, і допрацьовували вже під вечерю. Було круто, шо ми взяли з собою наш електричний гриль - і це супер зручно, бо риба чи стейки готуються за 10 хвилин та ще й виходять смачніші, ніж у місцевих забігайлівках

а ще власник апартаментів покатав нас на своєму кораблику - і Данилко навіть рулював! і Петро теж :)

цього разу з погодою нам пощастило - бо початок вересня буває вже різний, але було тепло, дощ нас змочив вже по дорозі на Україну. І людей було значно менше, бо більшість сюди приїздить з Європи у період літніх шкільних канікул, а ми вже потрапили на закриття сезону. Відповідно і по дорозі було значно менше машин, заторів і затримок. Двічі за літо на море - нам сподобалося. Слід наступного року повторити ;)

Tuesday, 21 August 2018

"...I'm in Liverpool and I need somebody. Not just anybody. Please, help me!.."

отаке відео вискочило мені якось: "Hey, I'm in Liverpool and I need help. I need somebody. Not just anybody. Please, can you? Please, help me..." :)

3 роки 6 місяців: балакучий хлопчик

рот не закривається взагалі. Ніколи. Якщо Данилко мовчить, то він або їсть, або спить. Якщо їсть щось інше аніж морозиво чи "chocolate cake" (це вислів від Пеппи, так як і "pumpkin pie", який він "вимагав" взимку), то теж буде коментувати в процесі все навколо. Від безперервного "мама" і "тато" ("тато" - це з на 50% нижчою частотою) - голова обертом. Але загалом - все дуже мило :)

поз'являлося купу нових слів, які 100% дитя приносить з садочку - від інших дітей та вихователів. Хороший приклад - "поглянь" (e.g. "мама, поглянь літачок! велииикий літачок!") - перевчили Данусика казати "оранжевий" (я вчила "помаранчевий"), навчився рахувати до 10 українською. Нам ще Катя подарувала доміно з жуками-комашками-гусеницями - по тому й тренувалися (бо раніше Данилко рахував, але на питання: "то скільки ж їх?" - відповідав: "багато")

ми далі продовжуємо експерименти з приготуванням їжі. Пеппа мене надихнула на "tomato soup" - це крем суп і Данилко його "джікає" професійно, а потім не менш "професійно" споживає - великий молодець. Данилко теж так вважає: "мама, я тобі допомагав, я великий молодець". Любить вівсянку з суницями: "я хочу кашу з бубами". Полуниці і чорниці теж любить. І морозиво - це в нас безсумнівний фаворит

якось ходжу я, дивлюся - Данилко їсть цукерочку. Я запитую тата: "ти дав Данилку цекерку?" - а Петро відповідає, що не давав. Тобі я запитую Данусика: "маленький, а де ти взяв цукерочку" - він мені показує на шафу: "отам". Я така: "а покажи мені, як ти дістав цукерочку?" - бере крісло, вилазить на стіл, відкриває шафку і дістає з верхньої полички!!! мама і тато вражені, ага...

іноді Данилко просить нас: "їдемо їсти кіцю" - і це не кота він хоче скуштувати, а піцу! бажано "велииику". Ми, звісно, слухаємося :)

ще в нас був день компанії і він чудово бавився з аніматорами, відмовився лягати спати і навіть сидів нерухомо поки вони малювали йому личко :)

а ще ми їздили на море з дідом і Вальою - так-так, мою маму він й далі називає "Валя" :)