Thursday 11 July 2019

привіт від Данилка: pupmkin soup

4 роки: танцюрист

наш хлопчик вже такий великий - 4 роки. Ого-го! аж не віриться часом - час минає дуже швидко. Спробую пригадати - як минули листопад, грудень та січень... і чомусь класично мені зимові місяці описуються влітку - будете дивитися на наші фото і мерзнути морально :)

перш за все - цього осінньо-зимового кварталу ми всі менше хворіли, аніж минулого. Звісно, знову були спорадичні соплі та покашлювання в малого, але з температурою Данилко захворів вперше за тиждень до свого дня народження! що дуже розчарувало маму, бо я мріяла влаштувати йому свято з дітками у дитячому центрі. Але віруска була якась дуже злісна і довго тримала та виснажила і його і мене. Тому все ж ми знову обійшлися забавою удома - що не відміняє веселощів з дітками - бо хресні батьки Данусика прийшли зі своїми малюками і їх було у нас 5 загалом! ще був смачнючий торт від тієї ж господині, що і минулого року, але цього разу шоколадний (chocolate cake! звісно ж!) та з динозаврами

назвала я пост "танцюрист" - бо в Данусика було осіннє свято в садочку. Перше свято, на якому малюк виступав (раніше все сидів у мене на колінах, то здається 2 чи 3 попередні). Окрім того - виступав він просто чудово! ніколи б не подумала, що у нього є таке відчуття ритму - він підтанцьовував, співав і танцював в музику, ритмічно і взагалі дуже навіть красиво. Мама знову задумалася за додаткові заняття - але я чесно не уявляю, як батьки встигають ще діток кудись водити після садочка. Я б таким мамам ставила пам'ятник і вони для мене герої - так і занайте всі: ви - геройки

мали ми і кілька вилазок за межі Львова - в гори Данилко любить подорожувати з нами машиною. Гори також любить - бо для нього поїздка в гори це означає "басейн". А після того як він освоїв плавання в колі - Данилко обожнює таляпатися. Також грудень порадував нас великою кількістю снігу. І ми вибралися в Буковель, де навчили мацьопика з'їжджати з гірки на санчатах. Про лижі чи сноуборд не йшлося, бо як на мене Данилко ще не готовий - він спробує, в нього не вийде (ну, в кого це виходить з першого разу?!) і скаже, що йому набридло. Не бачу я в ньому ще зараз прагнення до звершень, чи досягнень. Більше просто бажання повеселитися :)

Новий Рік ми класично святкували з моїми батьками і по фото нижче ви можете побачити, як ми всі Данилку "подобаємося", разом з нашим бажанням мати з ним фото :)

але не все так однозначно - у нашого садочка є зимові канікули з 31-ого грудня по 10-е січня. Отож, в цей час нам з Петро доводься водити Данилка з нами в офіс, а після обіду працювати з дому. І що я вам скажу - моє спостереження, що дитині часу з працюючими батьками мало. Як це не сумно звучить. Ми, звісно, стараємося, але прийшовши з роботи десь біля 18:00, маючи дім, який слід тримати в чистоті, і намагаючись готувати їсти дома, а не купувати готове - часу на малюка, що лягає спати в 21:00 лишається мало. І це його внутрішнє, можливо, не до кінця осмислене, "скучання" за батьками накопичується. Бо до "канікул" - Данусик був значно більш неслухняний, аніж після 10-и днів з нами 24/7. Хоча не виключаю, що ми йому просто остогидли і він "кайфово" повернувся в садочок до своїх друзів :)

3 роки 9 місяців: я пливаю! далеко!

хто дивився фото в попередньому пості - той помітив, що ми відпочивали на морі. Але з плаванням якось у Данилка не склалося - малюк вперто відмовлявся лізти у воду і весь час проводив на мілині. Взагалі-то поїздка наша була і вдала і невдала одночасно. Вдала - бо ми приїхали, як у Хорватії скінчився тиждень дощів - тому ми вже спокійно плавали та засмагали. А невдала - бо через той тиждень дощів вода у морі була прохолодною (мій тато взагалі казав, що вона холодна - але то вже особисті враження. Скажімо так - я бачила і тепліше море). Також ми відпочивали у двох різних містах - Макарська (це вперше) та Трогір (тут ми вже були двічі). І чомусь нам в Трогірі так сподобалося! і ті, в кого ми орендували помешкання, були такі до нас добрі, що ми вирішили поїхати до них ще раз - і половину часу працювати звідти - тобто, і не зовсім відпустка... але на морі :)

в оце наше повторне відвідування моря ми навчили Данусиа плавати в надувному колі! перші дні ми його не чіпали і дали йому натовктися на мілині, але на третій день батьки взялися за малюка серйозно - посадили в коло і потягли, де глибше. Звісно, спершу Данилко протестував (хто бачив мого сина знає, що "Данилко" і "протестувати" ходять парою - ну, дуже свободолюбива дитина вродилася, змусити його до чогось нереально). Але йому сподобалося. Це так кумедно дивитися - як він на нас свариться, і в той же час вже сам хоче пливти, але свариться, що він плавати не буде. З того часу малюк з Петром в морі разом - де то б не було - мілко чи глибоко, далеко чи близько...

наш вояж мав досить кумедний розклад - ми приїздили на море о 8-ій, мама йшла купувати каву в пляжному кафе і "під каву" читала робочу пошту та повідомлення в слек, відповідала на запитання, роздавала завдання - а хлопці мої "пливали". Потім плавала я, а пошту і слек читав Петро, далі ми поверталися додому, обідали та клали Данусика спати. Поки дитина спить - робили дзвінки з клієнтами, а потім знову виїздили на пляж, і допрацьовували вже під вечерю. Було круто, шо ми взяли з собою наш електричний гриль - і це супер зручно, бо риба чи стейки готуються за 10 хвилин та ще й виходять смачніші, ніж у місцевих забігайлівках

а ще власник апартаментів покатав нас на своєму кораблику - і Данилко навіть рулював! і Петро теж :)

цього разу з погодою нам пощастило - бо початок вересня буває вже різний, але було тепло, дощ нас змочив вже по дорозі на Україну. І людей було значно менше, бо більшість сюди приїздить з Європи у період літніх шкільних канікул, а ми вже потрапили на закриття сезону. Відповідно і по дорозі було значно менше машин, заторів і затримок. Двічі за літо на море - нам сподобалося. Слід наступного року повторити ;)