Thursday 30 May 2013

і знову про погоду

місяць п'ятий: коли у Лондоні тепло і сонячно

тепло у Британії наступає поволі й неспішно. І сонечко з-за хмар теж не біжить виглядати. Зате вже як виглядує, то весь Лондон стає забитий людом. І ці "людиська" не просто ходять навколо, насолоджуючись теплом, а ще й "валяються" на кожній галявині (чи то краще сказати - "клумбі"), що ледве поросла травою. Для українців це трохи дивно, але якщо врахувати, що вони тут не усі мають власні авто (бо авто у Лондоні - то скоріше об'єкт, що генерує дискомфорт, аніж об'єкт, що додає комфорту) і що ліси знаходяться у приватній власності за парканами, то я розумію - їм просто більше нічого не залишається, як виходити на пікніки до найближчого парку

Tuesday 28 May 2013

Oxford

нарешті ми побачили достатньо Лондона, щоб вибратися поза нього. І вибрали ми своєю першою такою точкою - Оксфорд

їхати вирішили "елєктричков". Квитки купували online: заходимо на сайт, вибираємо звідки і куди, дивимося варіанти і купуємо, що підходить. Слід звертати увагу, скільки пересадок буде в подорожі (той же принцип, що й з літаками - менше ліпше). Інколи, вибравши волзал, що десь далі в Лондоні і куди їхати довше на метро, можна без пересадок прибути до місця призначення. Ми саме так і зробили - як результат, їхали трошки більше години. Також є різні поїзди - швидкі і ні, а це напряму впливає на час у дорозі (ми вибрали швидкий поїзд). Самі квитки треба забрати на вокзалі, видає їх, звісно, автомат. А ідентифікатором, друкувати квитки чи ні, є та карточка, котрою платили за них online - отак кумедно. Квиток назад був у нас "відкритий" - тобто, на будь-який поїзд (квитки з точною годиною часто дешевші). І це так класно - як змучилися, то й додому :)

містечко зовсім невелике... звісно, воно відоме - я б навіть додала слово "лише" - завдяки Оксфордському університету. Сам університет... ммм... ви, напевно, як і я, очікували б побачити якусь величну будівлю, як наш універ Франка, але... це просто сукупність коледжів, кожен з яких має своє приміщення. І всі ці освітні заклади виросли з релігійних установ різних орденів. Тому особисто для мене найцікавішим було б позаглядувати саме у ці церкво-коледжі. Та туди не пускають сторонніх (що доволі очевидно)...

місто дуже чисте, навіть крутиться на язиці слово "вимите" - там все ідеально відреставровано - кілька разів майнула думка, що це мусять бути новозбудовані копії. Та то не так... воно стравжнє історичне-тихе містечко, наче створене, щоб вчитися (я все думаю - як же там нудно... ото нечемне капосне створіння - сама з себе в шоці...)

ще з вражень - як же все-таки закордоном (не лише в Британії таке спостерігала) уміють "розпіарити" якусь дурничку - наприклад, під Оксфордським палацом є насипаний пагорб, з його вершини є вхід в підвал, там колись чи то воду зберігали, чи то ще щось. Самого пагорба - ну, пів Високого Замку то є макcимум. Але вхід на пагорб - 1 фунт... або зробили атракцію з - не знаю скількох насправді, але бачила оголошення на двох - коледжів: "тут знімали сцени з Гаррі Поттера! зайдіть до нас! за 8 фунтів"... просто комедія інколи :)

а ще ми плавали на гондолі (в принципі розвага з того ж розряду - при чому тут гондоли до Оксфорду?!) - було страшно і весело та успішно закінчилося: ми не перекинулися :)

Tuesday 21 May 2013

Кадзуо Ісіґуро "Там, де в тумані видно пагорби"

небо Лондона поміж хмарочосів

я вже казала, що Skype роздав нам нові красиві мобілочки? і я живу в районі Лондона City, я ж казала, правда? так от - в суботу ходили з Петром гуляти по City і знімали на телефон небо Лондона поміж хмарочосів... думаю, це й мала на увазі Земфіра... мені, напевно, теж буде снитися це небо саме таким...