мій Будапешт: імператриця

...місто Будапешт розляглося на обох колінах-берегах імператора Дунаю, очікуючи сутінок, бо імператриця найгарніша у блиску дорогоцінних каменів - нічних ліхтарів. О, чого-чого, а величі Австо-Угорській правительці не займати - її сукня розцяцькована мереживом палаців та нитками перлів-мостів - вона чекає моменту, щоб продемонструвати свою вроду, щоб прийняти ваше беззаперечне обожнювання!..

...раптом залунала мелодія віденського вальсу, і Дунай рвучко підхопив свою пані та закружляв з нею у танці - щоб з-під поли Будапештової спідниці майнули стрункі ніжки в елеґанських туфельках, щоб якнайяскравіше блищали діаманти в її імператорській короні, щоб усі вразилися такому дуету! і от мелодія скінчилася (але лиш на хвилинку, щоб перепочити; та зазвучати знову, змушуючи августіших осіб танцювати й танцювати - беззупинно, аж до ранку), і місто-імператриця завмерло - розхристане, розпашіле - непомітно спостерігає за підданими - чи розуміють вони, як їм пощастило? скоса зиркає - чи схиляють свої голови, вклоняючись їй?..

...а з першими проміннями сонця Будапешт тікає, бо світло розкриває секрет - що не така вона й юна, наша кохана імператриця, що вона владарює вже давно, і багато загадок лишили свої сліди на її, колись невинному, обличчі. Тож дивіться уважно, вдивляйтеся у прекрасні риси, і, можливо, якщо буде настрій та добра воля, місто-імператриця подарує вам одну із них... на довгу та палку згадку...