місяць сьомий: українські втрати і британські звички

отож, за ці півроку нам вдалося тричі приїжджати до України, і можна було б подумати, що ми не встигаємо засумувати за простими речами - а дзузьки! ось мій хаотичний списочок того, чим я насолоджуюся лише "дома":

• у Лондоні я зрозуміла, що скучила за нашою українською сметаною! я її тепер завжди називаю справжньою сметаною. Вже багато кому на це жалілася, і кажуть, що є один виробник sour cream, котрий виготовляє її подібною на нашу, але я на разі не мала нагоди перевірити
• і ще за нашими шоколадними цукерками! в Британії взагалі якась біда з солодким... є всі види відомих батончиків - Mars, Lion, Wispa, etc., а от цукерок - щоб мені догодили - я ніяк не знайду :)
• нехай це прозвучить дивно, але я не можу їсти британський майонез! я й український - не так щоб дуже люблю, та все ж він якийсь менш солений і не такий "важкий" (до речі, в Британії найпопулярніший Hellman's, я б сказала - там один Hellman's (різних видів) - все інше (бачила всього два) взагалі якась гидота на смак - "ні разу" не майонез! навіть поруч "не лежало")
• будучи у Львові, я скуштувала вареники і голубці, й знову відкрила для себе, яка ж то є смакота - наша кухня найкраща! навіть не думала, що я скучила за цими стравами! а ягоди - малина і суниці... ням-ням... без коментарів :)
• а ще я скучила за короткими шортами і спідницями - в Лондоні якось воно "не той-во"... ну, не ходять тут так! :)
• і за босоніжками! - все не було погоди для такого взуття :)

і кілька кумедних випадків, які ставалися зі мною в Україні через звички набуті в Лондоні:

• в мене викликало "ступор" на кілька секунд, коли у Львові в аеропорті на security до мене звернулися українською мовою - розвинулася дивна асоціація, що розмови в airports ведуться виключно на english. Смішно :)
• якось я мила руки в кафешці - і так стою, витираю їх паперовими рушничками та думаю: "а чому вода не перестає текти з крану?" - просто звикла, що у публічних місцях всі крани з датчиками руху. От я кран відкрутила, помила руки, а закрити не поспішала, чекала, що воно "само" вимкне воду :)
• я почала підслуховувати - коли гуляю містом у Лондоні, якщо навмисно не почну слухати перехожих, то я їх просто не чую. У Львові ж навпаки - кожне слово привертає до себе увагу і виходить, що я підслуховую чужі розмови! але це так файно - усіх-усіх розуміти :)

UPD від 29 липня 2013 року

• пригадала, як читала вивіску "Хотапіус". І так думаю: "щось тут не то...", а за кілька секунд "дійшло", що це "Нотаріус" :)

end of UPD від 29 липня 2013 року

думаю, мене ще чекають нові кумедні враження у майбутньому, тому - to be continued...