Elizabeth Pantley "The No-Cry Sleep Solution: Gentle Ways to Help Your Baby Sleep Through the Nigh)"

цей відгук буде чимось особливим: перш за все - це не художня книга, а по-друге, оскільки вона існує лише англійською мовою, а мені трапилося кілька мам з оточення, яких цікавить, як допомогти малюкам краще спати, то я вирішила занотувати основні поради. Звісно, я не писатиму все-все, що є в книзі... зрештою, поглянемо, як воно в мене вийде :)

перше "але" - книга поділена на практики "до" півроку та "після" півроку, моєму малюnку 10 місяців, отже, частину "до" я пропустила (сама авторка радить так робити, а отже, є-таки принципова різниця в залежності від віку). Друге "але" - хоча назва й вказує "спати всю ніч", та насправді, для мацьопиків це означає "спати підряд безпробудно не менше 5 годин". Того начебто досить мамі аби почуватися притомо протягом наступного дня :)

трошки про теорію сну (дуже коротко від мене, бо є багато описів в різних статтях, як сплять дітки): у малюків багато поверхневого сну і це правильно, бо тоді гарно розвивається мозок, але такий сон більш чутливий... а найчутливіша точка - це перехід між фазами від поверхневого до глибокого сну. Саме тоді малюк починає ворушитися - навіть видавати якісь звуки - і це такий момент напівсну, коли найменший дискомфорт може розбудити. Головна проблема, чому дітиська прокидаються - це їхня нездатність заснути без певного ритуалу - для різних пар мама-дитя цей ритуал різний (пригадайте, як ви вкладаєте своє чадо спати - співаєте? колисаєте? годуєте?), але найпоширеніший - малюк засинає під час годування грудьми. От малеча й не може перейти у фазу глибокого сну - в оцьому своєму напівсні, починає ворушитися, шукати заспокоєння-комфорту (чому не колихають? де моя пісенька? де мама і тепленьке молочко (ням-ням)? Іншими словами, щоб дитина спала довше, треба навчити кльоцка засинати у різний спосіб, та й взагалі в ідеалі без будь-якого втручання від мами. У своїй книзі Елізабет вчить як це зробити - дуже поступово і без травми для малюка

ще один ліричний відступ - коли авторка виховувала-ростила своїх дітей, то був дуже популярний Спок з теорією "дати немовляті викричатися, щоб перестало маніпулювати мамою". Цю теорію зараз усіляко заперечують дитячі психологи, от тому й у назві книги фігурує "без плачу". Хоча зізнаюся, у мене цілком "без плачу" не вийшло... але знову ж таки - одна справа лишити в ліжечку нехай плаче годинами, а інша 5 хвилин похникування у мами на руках, чи коли мама погдаджує волоссячко, або тримає долоньку... я так думаю

перед тим, як починати "щось" (ефімерне й незрозуміле) виправляти, слід зрозуміти "чи є у нас проблема взагалі?". Елізабет пропонує взяти 24 години та позаписувати всі дитячі "дрімання" в стилі "почала вкладати спати о 10:00", "годувала грудьми 20 хвилин", "ще 10 хвилин колисала в ліжку", "ще 5 тримала за руку", "і ще 5 хвилин казочки розповідала", прокинувся о 11:30". Хтось може сказати - спала малеча півтори години! чого чіплятися до дитини?! а от і ні, якщо прибрати оті всі "ритуальні танці з бубенцями", то виходить 50 хвилин. А авторка стверджує, що сон "до години", це взагалі не сон, а так собі  - "подрімало дитя аби пережити наступну годину-другу". Отож, записуємо всі сни, і нічні, і денні, рахуємо скільки загалом малюк спав, думаємо, чи того досить для віку мацьопи. Вирішуємо, чи є проблема (може, ваша дитина вже спить уночі 5 годин? чи, може, 4, а прокидається лише двічі і це вас взагалі не хвилює?)

ще перед початком "покращування" слід перевірити чи дитині комфортно там, де вона спить? чи нехолодно? чи нежарко? чи неголодний малюк? можливо, його просто слід краще годувати на ніч та класти спати в іншій піжамі?! я отак пробувала різний одяг і по-різному годувати - а як я інакше перевірю? :)

якщо мама вирішує слідувати практикам з книжки, то авторка радить отакі записи повторювати раз в 10 днів та дивитися, чи є покращення, хоча б незначні - довші сни, або з меншою кількістю прокидань... зазвичай виходить, що існує в прокиданнях певна циклічність - кожні 2 години, наприклад, чи кожні 45 хвилин... а отже, через отих 45 хвилин чи 2 години малюк переходить в наступну фазу сну і не може це зробити сам 

далі нам стверджують, що чим краще дитина спить уночі, тим кращий буде її сон удень, а чим краще малюк спить удень, тим кращим буде його нічний сон. Елізабет радить починати зміни впроваджувати з нічного сну, сюди ж зараховуємо вкладання спати "на ніч". Тому для денного сну порада проста - будь-якою ціною дати дитині поспати. Створити тишу, бути поруч, і, коли дитя починає переходити в наступну фазу сну (а по записах, по циклічності, мама вже знає, коли приблизно це має статися та може повернутися перед отим очікуваним прокиданням), допомогти малечі - чи поколисати, чи взяти за руку, чи погодувати (в кожного свій спосіб), але приспати якомога швидше, бажано аби дитина так і не прокинулася до кінця

тепер почну розповідати про "активні" поради, першою йде - придумати свою "рутину сну" і строго їй слідувати. Авторка навіть рекомендує не залучати в рутину купання, якщо ви не плануєте робити це щодня (та й взагалі, хто сказав, що купати треба саме ввечері? в Британії це роблять дуже часто зранку, або взагалі посеред дня). Наприклад, розказати казку, тримаючи на колінах, поколихати на руках, перекласти в ліжечко, колихати в ліжку співаючи колискову. Тепер потрібно робити саме отак перед кожним вкладанням спати "на ніч". Плюс, слід вибрати час сну - в залежності від віку малюка мацьопе може бути активне певний час (от в мене в 10 місяців це вже 3.5-4.5 години) і на цю цифру можна опиратися. Або поспостерігати за дитиною - коли хоче спати, визначити час коли це бажання з'являється найчастіше та слідувати такому режиму. А дитина поступово звикне і буде сама хотіти спати в одну й ту ж годину. Може здаватися, що це займатиме надто багато часу, а життя ж йде і у мами є свої клопоти, важко слідувати правилам - але бажання допомогти малюку має переважити всі інші справи хоча б на місяць (Елізабет стверджує, що всі діти в її тестовій групі "спали свою ніч" після 40 днів експерименту). І вийняток - якщо малюк зіває або тре очі, то його негайно кладемо в ліжко! з різних причин малеча може захотіти спати раніше, але оце "хотіння" триває дуже короткий час, а потім буде важко приспати, коли сон вже "утік", тут дозволяється скоротити рутину, або одразу перейти до останніх пунктів (в ліжечко і співаєм колискову), або й пропустити її всю

авторка стверджує, що режим дня теж дуже важливий - мамі то нудно та буденно, але дитину сюрпризи "заводять" і їй важко заспокоїтися, тому варто також завести собі "рутину дня". А ще (на відміну від порад, які я чула в Україні) Елізабет стверджує, що маля варто класти спати раніше, і це її "оптимальне раніше" - 18:30 чи 19:00! агрументи - дитячий годинник налаштований рано прокидатися і рано йти спати, тому маля може прокидитися о 6-ій чи 7-ій ранку, але, якщо "вкласти" спати в 19-ій, то вийде більше годин сну, аніж, якщо "маринувати" до 21-ої. Режим дня в мене вже був і спати ми теж вкладалися завжди однаково "на ніч" та трошки по-іншому, але теж завжди однаково "на денні сни", але я перевела наше засинання на 20-у (з 21-ої): купатися ми йдемо в 19:30, тобто в 20-ій Данусик вже у піжамі колисається і в 20:30 спить. Якщо чесно мені навіть сподобалося - в мене з'явився час подивитися з чоловіком кіно і для цього не треба відкладати свій "відбій" до "запівніч", бо моя улюблена 23-я година є цілком можливою :)

поки ви працюєте призвичаюючи маля до рутини (денної, чи нічної, чи обох), можна зробити кілька додаткових речей. Наприклад, навчити колискової, або якихось інших заспокійливих слів (їх можна додати до інтуїтивного шикання) та рухів (я, наприклад, гладжу носика і кажу "шшш, спи, маленький, спи", "шшш, спи, сонечко, спи", "шшш, спи, радість, спи" і т.д. але інтонація незмінна! спершу це все слід робити в комфортних для дитини умовах, аби звикла, що це щось хороше (авторка радить - "sleep, baby, sleep, night, night"). А згодом той рух, чи колискова, чи слова будуть заспокоювати навіть, коли малеча прокинеться уночі з плачем - рефлекторно пригадуватиме, що "оце" (чую колискову, або відчуваю погладжування) стається зі мною, коли мені добре, отож і зараз мені файно, напевно, та? :) аналогічно можна вмикати ту ж саму пісеньку, чи просто музику

ще можна завести м'яку іграшку-талісман - старші дітки можуть і так мати якусь улюблену, а маленьким вибрати на свій смак. Просто кладіть малюка спати з тією іграшкою. Спочатку дитині буде все одно, а з часом вона звикле, що оця забавка "спить" зі мною. Особливо помічною така "цяця" може виявитися, якщо ви спите разом - можливо, мацьопе прокидається, коли відчуває, що нікого немає поруч (мама випадково відсунулася)? а іграшка у нього під ногами чи боком створить відчуття, що хтось є, що він до когось дотикається

і отака порада мені дуже сподобалася - подружіть малюка з ліжечком. Особливо, якщо ви спите разом вночі, а вкладаєте в ліжечко лише на денний сон - може, ваша малеча просто боїться його? не розуміє що це за предмет? "подружити" можна просто щодня граючись саме в ліжечку по кілька хвилин - аби з ним в мацьопи були приємні асоціації

наступний етап - це поламати оту звичку, яку кльоцок випрацював для засинання. Якщо це була колискова - співаємо її колихаючи, а саме в той момент, коли вже майже спить, переходимо до заспокійливих жестів (погладжуваня, шикання з додатковими персональними словами); якщо колисання, то співати колискову, колихаючи, а коли майже спить перестати покачування (а колискову й далі співаємо); якщо їсти, то акуратно забрати з рота їжу, але все решта лишити без змін (мама й далі поруч і все ще обіймає). Якщо дитина починає виявляти невдоволення, повертаємо попередній стан, але як тільки майже спить пробуємо знову. Я не думаю, що варто пробувати до "поки не засне", але варто хоч кілька разів. Рано чи пізно таки засне за іншим заняттям і таким чином "звичка", що засинати слід лише "отак" зникне, в мацьопи буде багато способів, які допомагають заснути, але жоден не є необдним

особливу увагу приділяється звичці засинати разом зі смоктанням - чи то грудей, чи пляшечки, чи дурника. Я повторю слова авторки - дурник є прийнятним від 3 місяців (бо до того він може зіпсувати дитинці бажання брати груди) та до 2 років (далі це може спричинити проблеми з прикусом). Є багато мам, які категорично "проти" дурника, і тих хто "за" теж не менше. Я особисто скоріше "проти", хоча ми мали дурника - до 6 тижнів він допомагав нам гуляти на вулиці довше, аніж годину (інакше починалися плачі, а я годувати в лютому-березні на вулиці не уявляла собі як, чи чесно кажучи "не продумала" це наперед ще будучи вагітною, та не мала часу "продумувати", коли Данусик уже був зі мною), а потім малюк його почав виплювувати, і я втішилася та перестала пропонувати. Отож, як відівчити від смоктання - коли малюк вже майже заснув забираємо то, що в нього в роті. Скоріш за все мудра малеча відкриє дзьобика в пошуках того, що звідти "загубилося" (це дуже мило виглядає, я навіть часом віддавала йому назад груди, бо це так зворушливо...), а мама пробує закрити ротика пальчиком під підборіддям (при цьому можна використовувати заспокійливі слова, чи музику, чи колискову, чи поколисати). Якщо маля крутиться, знову відкриває рота, починає кривитися для плачу - повертаємо все назад, а якщо засне - то "ура!". Процес повторюємо до досягання стану "ура" :)

коли малюк навчиться засинати в різних ситуаціях, починаємо етап два - доводимо малюка до стану "сонний, але ще не спить", кладемо в ліжечко (чи де там маля у вас має спати) і для "засинання" використовувати всі можливі способи: колискова, слова, музика, гойдання. Етап три - це кладемо одразу в ліжечко та допомагаємо заснути прямо там, а з часом "допомоги" йому має бути потрібно все менше і менше

аналогічні етапи є і для частих "просинань", на етапі два беремо на руки, заспокоюємо, доводимо до сонного стану, а засинати даємо в ліжку, а на етапі три (починаємо, коли етап два успішний) на руки не беремо, а заспокоюємо всіма іншими способами. Етап чотири, це коли для засинання малюку досить мами біля ліжка та кілька ніжних слів. П'ятий етап - мама десь здалека (малюк її бачить) промовляє "спи, спи", на етапі шість малюк маму не бачить, але її голосу досить, щоб довести, що усе гаразд і можна далі дивитися сни. Звісно, це більше приклад, аніж чітка інструкція, бо в кожної пари мама-малюк свій ритуал сну і свої нюанси. Головне маленькими кроками рухатися до цілі (яка теж може бути різною)

це ті поради, які мені запам'яталися і які я використовувала. Чесно кажучи, починати відівчати спати/засинати з грудьми, я планувала раніше (десь з 8-и - бо читала, що процес 4 місяці займає, а потім запланувала в 9 - кажуть тоді зменшується смоктальний рефлекс), але в мене стався застій молока (а отже годувала навіть більше, аніж завжди), то я хворіла (а тому годувала, аби малий був захищений від вірусу), то ми летіли до Львова (а при зміні середовтща не рекомендують змінювати інші звичні дитині штуки) і я почала "процес" десь в 9.5... зате весь цей час я співала при засинанні колискову та гладила носика, бавилася з малюком в ліжечку (хоча вночі він спить з нами). І ще - моя мета була, щоб малюк міг заснути без мене (хоча б в теорії) і в ліжечку (а не на руках) УДЕНЬ, щоб це потім могла робити няня. Отож, малюк заснув в ліжечку під колискову, без лежання на мені, чи біля мене та гамання грудей за 2-3 тижні. Але зовсім без сліз не вийшло. Часом Данусик похникував кілька хвилин і засинав, але бувало, що доводив отим похникуванням себе до плачу, а там починала нервуватися вже я (я взагалі запальна і мене "завести" можна з півоберта), а Данусик в нас має радар - як я дратуюся, то можу мовчати і слова не сказати, а він почне кривитися від одного мого погляду - отак наші вкладання розтягувалися навіть до години (хоча це було разів з 5-6 всього за той місяць, що ми вчимося спати самі, і навіть не тоді, коли я його вчила засинати в ліжечку, а вже коли наче навчила... у всіх бувають "не ті" дні, і в мами, і малечі теж...)

а от до етапу три я ніяк не можу приступити, бо мацьопик наче хоче переходити на один сон удень (нам майже 11), і ще переводити рано, але й спить він щоразу по годині (ну, година і 10 хвилин), і не зіває в той час, що раніше, а бавиться, і навіть я його намагаюся вкласти пізніше, а він все одно не дуже-то сонний - намагається в тому ліжечку на ноги скочити. Тому я спочатку перейду на один сон, а тоді продовжу експертмент

вночі ж Данилко, може, й часто прокидається (3-4 рази), але швидко засинає (2 хвилини буквально), зараз я не бачу в тому проблеми і не почуваю себе сонною удень. Подивимося, що буде, як піду на роботу :)

P.S. авторка стверджувала, що з усіх запропонованих практик кожен має вибрати ті, які їм підходять, саме для їхньої ситуації. Я описала такі, що здалися доречними в моїй ситуації та відповідні віку Данусика. А кому сподобалися ці мої записки, рекомендую прочитати книгу, бо я могла щось і придумати, і не правильно зрозуміти, і забути (та, я така, я можу). Я десь знайшла її в електронному варіанті - якщо попросите, пошукаю лінк