як ми вибирали садочок для Данилка

питанням садочка я займалася в жовтні, бо в листопаді ми хотіли летіти до Львова і лишитися до свят. А в лютому мені вже на роботу, ія вирішила, що половини січня для такого вибору мало та слід підготуватися наперед :)

отож, загалом є два варіанти, де "діти" дитину в Британії - ця няня або садочок. Спочатку про няню - оголошення, які я бачила (багато) стверджували, що оплата має бути 10 фунтів в годину. Тобто з 8:00 до18:00 за 10 годин виходить 100 фунтів в день. За 20 робочих днів (це приблизна кількість робочих днів у місяці) "легонько" "набігає" 2 тисячі - я просто не уявляю скіко треба заробляти, щоб дозволити собі няню (середня зп в Лондоні 3 тисячі брудними, taxes біля 30%). Окрім того няню ще й треба оформляти, як свого найманого працівника, і платити за неї податок... це теж немало виходить, підозрюю... є ще опція "шарити" няню - тобто одна няня на двох діток з різних сімей. Але це ще таку маму треба знайти - аби і вік дитини був підходящий, і район той самий. Варіант няні нам не пасував "впринципі", тому детально я його не "проробляла"

другий варіант - це садочок. Тут буду розповідати вже по пунктам:

• оплата: коштує 50 фунтів в день, або 30 за півдня (або до 13:00, або з 13:00). Виходить 1000 в місяць в нашому випадку (бо я ж повноцінно працююча мама) - нууу, більш менш. Інколи пропонують знижку, якщо це повний тиждень і повні дні - фунтів 25 за тиждень тої знижки
• харчування: в садочку є сніданки, обіди і вечері та два "перекуса" - між сніданком-ланчем і ланчем-вечерею. Перекус - це щось маленьке та просте - тост, печиво, молоко (якщо дитина його п'є, або вода, якщо ні), фрукти, йогурт, або популярний тут cushtard (це щось молочне з яйцем, типу гоголь-моголь). Основні прийоми їжі теж доволі прості - рис, картопляне пюре, макарони з сиром, відварені овочі (вбо якась запіканка з них, або рагу), щось протеїнове - м'ясо/риба/бобові якісь. Є вегетаріанська опція, є халяльна (чи кошерна - я не розбираюся, різниця між ними є?..), але таким маленьким діткам нічого складного і не можна... я відвідала два садочки, то обидва мали свою кухню, але є й такі, які замовляють їжу, а не готують самі
• прогулянки: в одному садочку своєї території особливо й не було, але були такі велииикі тераси - отам дітки і гуляють. Застелені тераси штучним зеленим протизабійним покриттям... мене не вразило, що очевидно. У другому садочку є де погуляти, є територія, але теж "з нюансами" - від 2-ох років вони пропагують дітям вільний доступ до вулиці. Іншими словами, двері на подвір'я завжди відчинені і діти вільно "шастають" туди-сюди. До 2-ох років все-таки такого не дозводяють і гуляють в лише хорошу погоду, в певний час та у візочках, хто ще не ходить. Але все одно я трохи знітилася, бо засумнівалася, що няні аж так дуже слідкуватимуть вбрала кожна дитина куртку чи ні
• що приносити у садочок: у ті садочки, де я була, треба приносити свої памперси. Серветки здається їхні (забула вже, давно було). І змінний одяг, бо то ж дітиська :)
• ще: садочки не "калатають" суміші і не миють та не стерилізують пляшечок. Тобто, якщо малятко ще геть "лялька" (я бачила 5-имісячну дитину в няні на руках), то батьки мають принести одноразові пляшки з вже готовим молоком (таке продається, я бачила - готове до вжитку, відкрутив кришку, як у маленькому сочкові, натрутив соску - теж з стерильної упаковки - і можна їсти). Якщо мама хоче аби малюк їв її молоко (вона сціджує і морозить, чи так зберігає в холодильнику) - то має принести у вже готових стерилізованих пляшечках і на цілий день. Отаке...
• чим займаються у садочку з дітками: усі ці заклади для дошкільнят ведуть книжку, де пишуть, що і скільки дитина їла, скільки було змін памперса та причина (покакав, чи просто мокрий), які кумедні/цікаві/нові "штуки" мацьопе нині "вчудило", просять батьків теж від себе розповідати - чим любить бавитися, що любить їсти, чим займалися ввечері дома. Зі старшими організовують ігри, пропагують малювання/вирізання/клеєння, люблять "messy play" - дослівний переклад "брудні ігри". Тобто, з кольоровою водою (додають харчовий барвник), з кінетичним піском, пальчиковими фарбами... мені навіть казали: "не одягайте новий одяг в садочок, ми часто робимо messy play" - клас! :)
• сон: в одному садку ліжечка надають діткам до півроку (такі розкладні манежі з матрасом на дні, у нас їх називають ще travel cot - "подорожнє ліжко" чи "ліжко для подорожей". До речі в готелі теж дають такі ліжечка мацьопам), старші дітки сплять на матрациках на підлозі і це (сон) передбачено лише до 2-ох років! у другому - просто кімната застелена матами і всі " покотом" там сплять (і одня з нянечок сидить та "стереже" це "сонне царство")
• режим: його нема. Тобто, батьків розпитають, який режим малюка і будуть намагатися тому слідувати. Кажуть, що з часом усі дітки переходять на один, або дуже пожібний режим. Звісно, їжу пропонують в той самий час щодня, але мені показували: "от лишився ланч, бо деякі дітки заснули, прокинуться і ми їх погодуєм"
• вихователі: до двох років має бути 1 вихователь на 3-ох діток, далі не знаю не цікавилася. І група до 2-ох рокім може мати лише 12 дітей, далі точно більше. Цей підхід мені сподобався

тепер мої враження: перший садочок мав якісь надто "вбитий" environment (це той, що з терасами для прогулянок та спання "покотом"), плюс він трохи не по дорозі, 10 хвилин в одну сторону, а потім стільки ж назад і ще до метро чи автобусу - ми від того були не в захваті. Але всі виховательки були дуже friendly, так шкірилися і лізли до малого, що він аж їх налякався. В другому садку можна сказати повна протилежність - я мала призначений час, але прийшла раніше, якийсь приацівник виходив з будинку і дозволив мені зайти навіть не поцікавшись, хто я і що я там забула! одразу за приймальнею була кімната для діток 3-4 років - вони гасали і казали мені: "hello" і жодного вихователя навколо. Вихователі прийшли спитатися "чьо мені нада" за хвилин 5-10. А коли я зайшла вже на огляд-екскурсію, то у групі до 2-ох років дітки саме мали свій снек, а виховательки такі сиділи навколо і просто дивилися - і нічьо не робили! у підсумку, в мене склалося враження, що діти там наче самі на себе кинуті... плюс УСІ нянечки там були "замотаними нінзями" (арабки) - я не расистка, так щоб дуже, але УСІ?!. але цей садочок був трохи краще розташований, хоч і теж не ідеально - 15 хвилин іти і ще 5 назад до станції метро. Ну, і власне безпечне подвір'я це плюс беззаперечний

мене не влаштував жоден з них. Я навіть знайшла третій садочок, але ми з Петром на вихідних прогулялися до нього і виявилося, що приміщення знаходиться під мостом, по якому їздить метро! ну, як діти там спати/гуляти мають? хоча нам було б добре добиратися... але у них не виявилося вільного місця і на тому варіанти садочків "в околі" скінчилися... до речі, теж цікавий момент - не всі  заклади приймають таких маленьких дітей, більшість садочків від 2-ох років, часом траплялися від півтора, і якийсь відсоток від 3 місяців (наш варіант)

отож, підходимо до розповіді - що ж я обрала?.. садочок на дому! тобто, сім'я в себе дома приймає діток і бавить, як в звичайному kindergarden Тут таких людей називають childminders. Кожен childminder не може мати більше аніж 8 діток і не більше 3-ох діток до 5-и років. Моя пара обоє - і чоловік, і дружина - зареєстровані, як childminders, і вони спеціалізуються на малечі - тобто, мають максимум 6 маляток до 5-и років. Тут загалом ті ж правила, що і в садочку, можливо, більше гнучкості. Наприклад, деяким діткам мами дають з собою їжу (насправді дають куплене баночне харчування), хоча няня готує їм (до речі, не всі childminders пропонують їжу, тому мені, виявляється, пощастило - але це вже, як я повернулася на роботу, мені "знаючі" співробітники розказали). Спати тут, наприклад, заколисують у візочку (не знаю чи це добре чи ні, але в мене Данусик сам у ліжечку не засинає, тому нам це підійшло)

загалом, мені ідея державного садка більше подобається - вона наче якась більш безпечна... навколо багато вихователів, навряд чи хтось дозволить собі якусь improper поведінку з дітьми, а childminders це сім'я - хто їх зна... але з іншого боку, як садки, так і childminders перевіряє та ж сама організація та виставляє їм рейтинг. І моя няня мала там найвищий рейтинг минулого разу, а цього разу просто good (але це дуууже хороший  рейтинг, майже всі такий мають, і ті садочки, де я була, такий мають. Плюс, як сама няня пояснила, дітки просто себе не почували вільно, коли прийшла та пані "перевіряюча" і цілий день за ними спочтерігала - звісно, це може бути "відмазка", не заперечую). Тут теж заповнюють книжку, про кожен день дітини і скіко спали, скіко їли, найкумедніші моменти...

найголовніша причина, чому я їх вибрала - це реакція Данусика. Він якось дуже швидко почав там бавитися і почував себе у такій напівдомашній обстанівці вільніше. Оце було вирішальним. Плюс вони знаходяться 5 хвилинок від нашої квартири і ще 2 хвилинки до найзручнішого варіанту метро до офісу (а це означає - менше часу в дорозі та більше з сім'єю). Отож, ми дали цьому варіанту зелене світло і тепер у нас є auntie Jannie та її чоловік Oliver :)

P.S. Eugenie, до речі, чорношкіра (я ж сказала, що я не расистка), а Олівер білий. У Євгенії 6 дітей (але я підозрюю, що 4-о старших від попереднього шлюбу. І 2-є вже з ними не живе, а так старшим - 17 та 15 років, і молодшим - 5 та 3). Олівер з вигляду, як один із класичних британських типажів - невисокий, і наче худий, але "жилавий" і, як ми з Петром охарактеризували, його легко уявити в ситуації, коли він б'є комусь "лічіко" - але такий не як безшабашний чи задирака, а як "постоїть за себе, не побоїться". У них будинок, а в садку навіть гірки і качелі для дітей, плюс парк дуже близько... подивимся, що воно з того вийде :)