місяць сімнадцятий: жираф!

наш Данусик сказав своє перше повне слово! я маю на увазі не якісь "гав-гав", "мяв-мяв", чи такі очевидні, як "мама", "тата", не скорочення, яко "гам", чи "пік" ("пець" - гаряче), а от просто СЛОВО. І це слово у нас виявилося - ЖИРАФ! отак от :)

вже після того, як Данилко почав казати жираф, мені Петро ще скинув статтю про те, як діти вивчають нові слова. Якщо коротко - то малюкам легше запам'ятати слова, які казалися лише в конкретному місці і в дуже конкретній ситуації. Тому от авокадо дитя запам'ятовує швидше, аніж "йди сюди", бо "авокадо" чує лише на кухні, за трапезою. В мене з жирафом якось приблизно так і вийшло - читала книжку, вона мені не подобалася, але от Данусик приніс. І отак він кілька днів приносив мені читати одну й ту ж книгу, де була намальована жирафа і запам'ятав! класний був момент, коли він каже: "жира?" ("ф" пропускає і отака запитальна інтонація) - мама аж "в осад випала" :)

вже раз пішла мова за слова, то перерахую все, шо Данилко вміє сказати:

1. "гав-гав" - то є песик ("собака" ще не знає) і лисиця
2. "ау" - вовк (звук, наче виє)
3. "пі-пі" - мишка
4. "ко-ко" - буль-яка пташка і все жовте (навіть часом верблюд)
5. зайчик сопе (шморгає) носиком
6. вміє класно хрюкати на свинку і на слона, а часом і на гіпопотама
7. "ме" - коза
8. "бе" чи "ба" - баранчик (по англійськи "ба", то він якийсь такий середній звук каже між "а" і "е")
9. "жжжж" - на всі машинки, поїзда, літаки, колеса, і на світло ламп теж (якась така асоціація з фарами?..)
10. "пі" - "пік", якщо даю їсти гаряче, коли показує на духову шафу, або на моє горня з кавою
11. "па-па" - коли прощається, почав казати його частіше, при цьому махає рукою
12. "мама" - каже і мені і Петру, коли питаю: "де тато?", то показує на Петра, але каже "мама" :)
13. "нє" - це топ слово місяця, ще робить характерний жест рукою, наче відсовує від себе те, що я йому пропоную
14. "гам" - встає дитина зранку, голодна як вовк, і одразу: "гам" каже - і все мамі ясно :)
15. "бух" - щось впало або м'яч :)
16. "oh, wоw" - здивування, отак по-британськи ;)
17. жираф!

ще у нас з'явився 9-ий зуб! це перший з кутніх. Я його якось навіть не одразу побачила, помітила вже таким величеньким, і чомусь я їх чекала знизу, а виліз верхній. Потім перевірила - то порядок вірний, перші верхні лізуть, і чому я чекала його знизу? :)

в харчуванні зміна лише одна - почала давати смажене. Не знаю чи багато на його вік, але щотижня є сирники з бананом, є млинці з кабачка (як дируни, але кабачок замість бульби) і ще разок свинні котлети. Рагу я смаженим не вважаю, бо воно в мене більше виходить, як соте - в своєму соці "томиться". Намагаюся якось уніфікувати меню, щоб хоч 3 дні в тиждень ми їли всі разом, а решту 4 готую йому окремо. Звісно, що малечі даю менш засмажене, світлого кольору і солю менше, ніж якби то було просто нам... колись же має перейти до загального столу чи не так? і друга зміна це помідори, огірки, перець - даю сирими без обмежень, Данусику подобається :)

оскільки пост пишу з запізненням, то ніц мені більше такого особливого не пригадується. Але десь тоді я звернула увагу, як Данусик вбирається. І мені здалося, що він розуміє набагато більше, аніж ми, батьки, собі думаєм. Діалог:

- ходи вдягатися

- нє

- Данусику, ходи до мами

- нє

- бери штани на ліжечку і принось, - ще пальцем вказую на штани. Бере! і приносить!

- сідай, будем штанці вдягати, - повертається до мене дупою і сідає мені на ногу, як на стільчик. Коли наставляю штани, то запихає ноги

- вставай, - встає і чекає поти штанці мама натягне. Почекати, копи застібну ґудзика, вдається не завжди. Знову кличу довго, аби прийшов, малюк регочеться і обходить мене якомога далі, але мама таки зловила чудисько, чудисько сміється

- тримайся за маму і підіймай нозю, будем шкарпетку одягати, - тримається за плече, по черзі ноги підіймає, я одягаю шкарпетки

- давай футболку знімати, "по-дорослому", - підіймає руки до гори, я знімаю футболку та одягаю іншу, Данилко шукає рукава сам, я лиш направляю руці. Так само вже при виході подає ноги взутися, тримаючись за мене чи стілу. І в куртку теж сам руки запихає, я хіба допомагаю - ну все ж розуміє дитина! ясно що мені моя дитина просто геніальна, простіть мені інші батьки - думаю ваші для вас теж геніальні "шо капці" навіть в 3 місяці вже були, коли казали "агу", зате як геніально казали! :)

UPD від 27-ого липня 2016 року
мені щойно нагадали, що Данусик вміє витирати серветкою і собі бузю, і комусь, і стола теж, і руку об руку стріпати може. Але це він давно навчився, можливо, навіть на місяці 11 (брав з діда приклад, коли він витирав стола)... просто зараз малюк це вже робить просто професійно :)
end of UPD від 27-ого липня 2016 року