місяць четвертий: жіноча консультація

отож, сімейний лікар з поліклініки надіслав мої дані до госпіталю, який вже мав займатися веденням вагітності та самими пологами (госпіталь - то оті будинки на фото зверху). А зі мною вони зв'язалися через пошту! мені прийшли аж два листи - один для відвідин акушерки (лікарі вагітність не ведуть, лише акушерки; якщо акушерка бачить якісь ризики, то вона може призначити консультацію у лікаря, інакше їх "не напрягають". Мене до речі на одну таку консультацію відправили, бо в мене вирізаний апендицит - акушерка хотіла аби лікар перевірив, чи той розріз, що мені робили, міг зачепити якісь важливі для пологів м'язи, або ускладнити кесарів розтин раптом щось - отак перестраховуються) та на УЗД

спочатку про узі - в Україні воно тривало хвилин 10, в Британії - десь 30, у нас виконує один лікар, тут - один робить, але укінці інший на швидку руку перевіряє основні параметри, роблять купу фото, які залишаються у електронному варіанті в справі про вагітність. Я не кажу, що у Британії було краще, просто помітила отаку різницю. Всього узі роблять за вагітність 4 рази

тепер про зустрічі з акушеркою - це все більше нагадувало мені походи до психолога. Ну, чесно, вони лише питали, як я себе почуваю, і розказували, що я можу більше втомлюватися і це нормально - "не переживай", що мене може "підтошнювати" зранку - "і це нормально, не переживай" - і т.д. в такому ж стилі. Щоб не відбулося - "не переживай, це нормально" (я, звісно, трохи утрую). Акушерка до речі щоразу може бути інша - я жодного разу не потрапила до тієї ж людини - це як на мене трохи сумно, мені здається, що коли завжди та сама людина, то якось легше, особистісніші стосунки...

кров на аналізи в мене брали тричі за всю вагітність - перший включав перевірку на гепатит/снід і тому подібне, другий був аж на сьомому місяці - тест на цукор, після того як мені дали випити спеціальний напій (у деяких вагітних тимчасово виникає цукровий діобет), плюс гемоглобін, останній десь майже укінці - основний параметр це гемоглобін. Все. На скіко я знаю у нас цього всього набагато більше... аналізи сечі робили щоразу - там прямо секретарка, коли реєструє, що ви прийшли (тут не було такої машини, як у поліклініці для реєстрації), видає баночку. А акушерка має якісь папірчики, які змінюють колір залежно від того добрий аналіз чи ні. Якщо щось "не то" показує отакий пришвидшений варіант, то тоді відправляють баночку на детальний аналіз в лабораторію. Про всі результати повідомляють або листом, або дзвінком

призначення у госпіталі мали вказаний час зустрічі, але все одно майже завжди доводилося чекати хвилин 20 мінімум поки до мене черга доходила. Ставлення у всіх дуже позитивне, постійно наголошують, що вагітність не хвороба, а природній процес і організм до всього готовий по замовчуванню. І ще багато майбутніх мам проходили з майбутніми татами і молодшими дітьми - такі сімейні зустрічі. Мені взагалі здалося, що у Британії тати якось більше залучені в процес виховання дітей (скільки я тат з колясками бачу по вулицях і супермаркетах! і з двома малими дітьми теж! ото "напряжені", як я це називаю :) а насправді - просто правильний підхід...) і навіть в процес виношування дитини - от що робить гендерна рівність (хоч мені та рівність і не завжди подобається)!