По знають завдяки його містичним і страшним історіям, він один з перших почав практикувати оповідання, як форму викладення, і відомий, як винахідник детективного жанру - ранні історії По про Августа Дюпена стали основою майбутніх детективів, ось Конан Дойль стверджував: "кожна з детективних історій По - це корінь, з якого почалася вся література.... де був жанр детективної історії поки По не вдихнув у нього життя?"
По також вплинув на наукову фантастику, наприклад, Жюль Верн написав продовження до "Повісті про пригоди Артура Гордона Піма з Нантакета" під назвою "Антарктична містерія", також відому як "Сфінкс льодяних полів". Ще один науковий фантаст - Герберт Велс - відмічав: "лиш дуже розвинений розум міг уявити південний полюс століття тому"
я прочитала дуже багато коротких історій Едгара По - навіть перераховувати немає змісту. І в цьому його плюс - для читання не потрібно багато часу, можна щось коротеньке і за 10 хвилин "хрумнути". Але мені зовсім не подобаються його страшні історії: я одразу гадую кіно - назву не пам'ятаю - де По описували як одержимого смертю і ніби-то від того так багато містики і смертей у його творчості... не знаю, мені це не імпонує взагалі, в жодному разі. Фантастика По мене теж не вразила - якийсь надто відкритий кінець, не памує він до наукової фантастики. А от його детективи просто чудові :)
я По давно хочу почитати, особливо після фільму Ворон, але чекаю поки попадеться мені українська книжка
ReplyDeleteя російською читала... (та, та, псую собі карму регулярно...)
Delete