сьомий місяць був у нас дуже насиченим :) і я так відчуваю, що далі буде хіба цікавіше :)
отож, наш раціон поповнився такими продуктами як - морква, цвітна капуста, морозиво (дала лизнути, малюк не зрозумів - "якесь таке холодне..."), грушевий сік, яблучний компот, гарбуз... я ще розкажу детальніше, як Данусик реагував на броколі :) тут в Британії загалом стверджують, що смак продукту дитина починає розуміти на 10-12 раз. А це означає, що кожну страву після відмови слід пропонувати ще 10! разів! від броколі наш хлопчик відмовлявся уперто разів з сім, зате на восьмий він зі словом "оввва" почав їсти. Мама, звісно, знає, що "оввва" вийшло випадково, але це було тааак кумедно - дитина наминає кабачок, і тут мама підсовує броколі, а мацьопа висловлює здивування: "оввва"
ще ми цього місяця їздили до Києва робити британську візу. Ну, насправді там все просто було, але як наш красунчик шкірився до дівчат у візовому центрі... малюка треба сфотографувати, мама кличе, тато іграшкою махає, а Данусик дивиться на дівчинку та й тішиться! і що ж ото виросте, га? :)
купатися нам теж стало отак просто нецікаво, тому в ванній ми активно перевертаємося на живіт :) часом, доводиться трошки води "попити", але то справи не змінює - й далі вперто треба Данусику на животі " плавати". Для веселощів в ванні у нас є дві качечки - і Данилку обов'язково треба зловити обидві! а ще я звернула увагу, що він почав вибирати однокові іграшки для ігор - однакові кубики, однакові баночки від вітамінів... я припускаю, що це його оті дві качечки наштовхнули на роздуми про однаковість :)
ми почали самостійно сидіти! ще падаємо, тому слід підпирати подушками з усіх сторін, але секунд з 30 просидить мацьопо. Окрім того ми майже повзаємо - стоїмо на колінах і долоньках та хитаємо дупою взад-вперед. Я от думаю, скіко часу Данусику треба, щоб зрозуміти, як передибати ногами-руками і переміщатися по горизонталі...
слова "ма-ма-мам" і "ба-ба-ба" стали просто супроводом будь-якого непорозуміння. Якщо малечі, щось не так, то він невдоволено заводить "ма-ма-ма" - "мама, сюди! рятуй! тут не по-моєму іграшки поводяться!", або " ба-ба-ба" - "баба, а мама нечемна!"
і ще я навчила Данусика пити з горнятка! горнятко, очевидно, тримаю я, мацьопик тіко п'є, але вже тягнеться до склянок і філіжанок з кавою :) водичку даю куштувати, він-таки дійсно знає, що там є "пити" і він цього хоче, коли просить! діти так швидко вчаться - я вражаюся цьому постійно
Ото вже серцеїд малий!!!
ReplyDeleteА ти не припускаєш, що за тим "оввва", було: ну добре, мамо, давайте вже вашу оту "брокколю", раз вже так вперто мені її ввосьме пропонуєте :))))
може, й так, мені загалі чаом цікаво, які процеси відбуваються в малюків в голові :) ну, коли бавиться, то нехай, чимось зацікавлена дитина... а от коли мама йде в магазин і волочить дитя в колясці - що малюк думає цю годину? :)
DeleteЗнаєш, відразу згадала "Мері Поппінс", отих найменшеньких малючків-двійнят.
Delete"- Колись вони все розуміли,- сказала Мері Поппінс, згортаючи нічну сорочку Джейн.
- Як?! - в один голос вигукнули Джон з Барбарою, страшенно здивовані.- Виходить, вони розуміли, що говорить Шпак, і Вітер, і...
- ...і Дерева, і Сонце, й Зірки,- авжеж, розуміли,- сказала Мері Поппінс.- Колись...
- Але ж як?... Як же це, що вони все позабували? - Джон аж чоло наморщив, так хотів збагнути.
- Ага,- лукаво мовив Шпак, відірвавшись від решток коржика.- Вам кортить це знати?
- Бо вони стали старші,- озвалася Мері Поппінс."
Ото мабуть просто ми не розуміємо... :))
От нарешті посмішка від малюка на останьому фото :) а то дивлюсь і пригадую собі Емілі - вона на фото завжди така серйозна була як ото твій Данусик. А з броколі ти молодець! Мені ніколи терпіння не вистачало до 7-8го разу дійти... :)
ReplyDeleteДанусик має багато фоток з усмішкою, але я чогось такі серйозніші вибираю :) а броколі... добре, що в нас були такі забавки лише з броколі та цвітною капустою (може, йому взагалі рано було починати прикорм, не всі в 6 місяців до цього готові насправді), я б з кожним продуктом того не витримала :)
DeleteАле класнючий! Золото мале ))) Ох як поповзе, мамо не доженеш.
ReplyDelete