а що ж після пологів?

розкажу, як дбають за маму і дитинку після пологів :) на скільки мені відомо дуже навіть подібно до того, що у нас відбувається, але з деякими нюансами

отож, на 3-4 день додому до "новоспеченої" мами приходить акушерка (не з госпіталю, де народився малюк, а з локальної організації акушерок, відповідно до того, де мама живе). Вони оглядають маму (якщо є потреба) і дитинку (обов'язково важать малюка). Данусик втратив 11% ваги (10% ще вважається нормою), тому мені акушерка рекомендувала їхати в лікарню... молоко на той час тільки почало прибувати, тому доволі логічно, що малюк не наїдався...

лікарня, то окрема тема. Тобто, нам сказали їхати самим в emergency (прямий переклад "невідкладна"), за нашою адресою ота невідкладна розташована була в тому ж госпіталі, де я народжувала. Приймальні поділені на дитячу і дорослу, всюди черги (правда, приорітет якось враховують, бо мене з 4-ьохденним Данилком прийляли, як тільки звільнився лікар, хоча було багато діток в залі очікування. А багато знайомих жалілися, що можна і кілька годин отак чекати...)

малого ще раз зважили, одразу дали їсти готове молочко в одноразовій пляшечці, взяли аналізи... щось їм в тих аналізах несподобалося і нас поклали ще на три дні в лікарню. Весь час слідкували за тим, як малий їсть і важили, чи набирає вагу... мій тато (а він у мене акущер-гінеколог) сказав, що в Україні просто порадили б більше годувати. З якогось боку - це добре, що тут роблять отакі швидкі аналізи і дбають за діток та перестраховуються, але в мене 100% лишилася "травма", що Данилко не наїдається і я тепер постійно себе стримую аби не перегодовувати і не "впхати" в нього зайву ложку каші :)

отже, пробули ми в госпіталі три дні, малюк почав набирати вагу і нас відпустили. На 10-ий день знову приходила додому акущерка (вони щоразу інші продять), знову малого зважили - цього разу їм все сподобалося

а на 14-ий день нас відвідала heаlth visitor. Я навіть не знаю, яка у цих панянок освіта - вони не лікарі з одного боку, але займаються дітками та перевіркою їхнього розвитку до 5-и років, а отже, щось мають знати з медицини-психології-фізіології... ці ж health visitors приймають по дві години в тиждень в клініці - можна записатися і зважити малюка, наприклад. А ще їм можна дзвонити, якщо щось турбує - мені от моя порадила infacol від кольок (Данусик мав кольки щось кілька тижнів всього, з тими каплями нам стало легше, а потім я й взагалі забула, що це таке)

от що було кумедно, які в неї були запитання до нас з Петром (Петро ще був в своїй відпустці при народженні дитини) - чи дитина спить з нами в ліжку (в той момент Данусик дійсно спав в нашому ліжк, бо заснув, коли їв, а в Британії, хоча й не забороняють спати разом, але вважають, що це небезпечно і не рекомендують)? скільки у нас кімнат? чи це наша квартира чи ми орендуємо? хто готує їсти? хто нам допомагає по догляду за малюком? ми з Петром одразу згадали всі спрашні розповіді про соціальні служби, я от до цього часу не знаю, чи по-їхньому це ок, що в нас одна спальня, чи Данилко має мати свою окрему кімнату, аби ми вважалися хорошими батьками?..

чогось такого, як ото у нас раз в місяць маєш з'явитися до педіатра в Британії не практикують - є обов'язковий огляд в шість тижнів, а наступний аж в рік. Я провела щось з 5 місяців в Україні і мене ніхто не шукав... як-то вони люблять казати "you are the mum, so you decide"