дні України в Об'єднаному Королівстві

для початку - це було супер! !!! !!!!!!

а тепер без емоцій - нашою метою був виступ групи ВВ на чолі з Скрипкою і ніхто не сумнівався, що він (цей виступ) буде останнім. Кінець події офіційно був призначений на 20:00, тому ми прибули на десь в 15:30 (початок був о 13-ій, але ми логічно оцінили наші можливості). На сцені відбувалося щось незрозуміле навчання танцям, що нам було не дуже цікаво, зате за рогом продавали вареники-голубці-деруни-кров'янку-ковбаски. Не буду дурити - деруни і голубці виглядали смішно (деруни потерті "не на ту" терку, а голубці гіганські, як моя долоня), ми вибрали вареники (які нам продавали поляки - кумедно ж?) і я оцінюю їх на 4 - смачно! (на 4, бо для 5 мені треба бааагааато сметани)

далі ми спостерігали за дійством - витупав дівочий ансамбль, який нас не вразив, ми просто "терпіли" його і чекали чогось ліпшого - адже гурти йдуть в порядку зростання мачурності на таких заходах і це нормально. Окрім того, на паралельній сцені, йшли козацькі бої (постановочні, звісно). Моїм найсильнішим враженням було - як же "декому" пасує козацький оселедець! справді! симулювали бої молоді хлопці, дехто зі звичайними зачісками, а дехто з оселедцями і отим "з" - це страшенно було до лиця! ніколи б не подумала! була ще купа виставкових палаток із усілякими народними витворами - вишиванками, різьбленням по дереву, дітей учили робити писанки... але ми ж то все і так знаємо? хіба ж ми не українці?! тому не особливо багато часу тому виділили :)

тим часом на сцені заспівали "Козаки Systems" - поєднання української музики з роком. Але пісні були такі знайомі, що усі почали підспівувати! і ще їм помагав Тарас Чубай (той, котрий з "Плач Єремії"), а потім прийшли Воплі! правда вони так довго готували собі сцену, що глядачам довелося самим себе бавити - добре, що ведучий допоміг - заводили пісні... як же це круто, коли, скажімо, на моє око, восьмитисячна юрба "волає" разом! "Чевона рута" і "Ой, чим там кінь стоїть..." - вони лунали в повітрі аж до "мурашок по шкірі"...

цікаво було спостерігати за одним хлопчиною з друзями. За віком - десь років 20, вчиться у коледжі, батьки українці, але він народився у Британії. От як то треба було виховувати дитину, щоб вона в 20 років! прийшла! і привела друзів! на "Дні України! в Об'єднаному Королівсті"!!! знала українських пісень! і мала бажання їх співати?!! а ще ведучий запитував, чи є навколо люди з певних міст України. Мене вразило, що найбільше було представників Тернополя, Львова, Франківська... навіть з Києва було менше! і доволі дивно, коли навколо тебе усі "раптом" розуміють - це навіть мені самій смішно, але звичка говорити українською все, що у голові, сильно вкорінилася! і як же це вражаюче - бути в отакому направду українському оточенні навпроти Лондонського Tower Bridge!

співи Воплів були емоційними: "Весна" була бажана публікою, "Країна мрій" чомусь почала нагадувати Україну (раніше ніколи не виникало такої асоціації), "Підманули Галю" усміхала, а "Горіла сосна" співалася усім табуном - і знову до тремтіння колін!

супер було... це було супер! !!! !!!!!!

і відео з youtube