Томас Манн

"Смерть у Венеції" (українською тут)

спочатку мені здавалося, що я мала проходити це ще у школі, але потім я почала сумніватися... напевно, щось інше з Манна у школі таки було і сам стиль видався мені знайомим. Але от що точно сталося вперше, то це бажання так детально думати про прочитане - розкладати новеллу на найдрібніші деталі...

як от: автор просто неймовірно описує головного героя-письменника - я так і бачу його перед собою, бачу як він дорослішає, як змінюється його самосприйняття, як він сам себе ліпить, наче з пастиліну, і починає любити пластилінового себе; а далі мене захопили роздуми Манна про красу, її покликання у світі, можливість зображення її словом... і можливість любити досконалу вроду... ці дві частини (опис героя і роздуми про красу) достатньо глибокі, тому навряд чи новеллу можна читати просто так, або - як я часом роблю - паралельно з серіалом на комп'ютері :)

десь на середині в мене з'явилося два можливі варіанти розвитку подій для завершення. І я тішуся, що автор обрав менш (або й зовсім не) трагічний; і шкодую, що він не провів видимої паралелі між одним старим чоловіком в оточенні молоді, якого головний герой помітив на кораблі під час своєї подорожі... не так - паралель-то видима (я ж помітила!), та хотілося би, щоб і головний герой сам собі визнав цю паралель (а може, я взагалі цей зв'язок придумала?..)

"Маріо і чарівник" (українською тут)

початок змушував довго усміхатися - бо нахабо-сноби існують у кожній країні, мені це дуже знайомо, просто до болю, а от далі... далі події затягнулися і вони затягнулися для мене аж занадто... стало нудно, кінець я вгадати не могла, а опис ішов в тому ж напрямі і ніц не змінювало картини, навіть ідей не було - чим же усе закінчиться! як-то кажуть: "no clue"... аж раптом настала стрімка і неочікувана розв'язка! по-моєму, автор занадто довго тримав момент інтриги...

"Доктор Фаустус"

як же це було cкучно! і довго! ідея перегукується з Фаустом - в сенсі, що це історія про диявола і те, що він дав Фаустусу взамін на його душу. Але ж як це було cкучно...