National Portrait Galery

у суботу ми з Петром відвідали National Portrait Galery. Як можна зробити висновок із назви, там зібрані портрети - від ранніх Тюдорів і Стюартів до Вікторіанської епохи та ХХ століття. Я в мистецтві взагалі не розуміюся, але кілька картин мені дуже сподобалися, тому я на-google-ила деяку інформацію про них, якою і хочу поділитися

першим мою увагу привернув портрет Софії Шарлотти (Sophia Charlotte), дружини короля Георга ІІІ (George III), це портрет руки Алана Ремзі (Allan Ramsay) 1762 року, портрет Георгіанського періоду. Чесно кажучи, не впевнена, що мені сподобалося більше - сам портрет (подивіться як точно промалюваний малюнок тканини й мережива), дівчина (а це перша жінка, про яку я подумала "гарна"), чи її історія: вона була наймолодшою донькою (подивіться на її обличчя! воно таке дитяче!) герцога Карла Мекленбург-Стрелицького (Duke Charles Louis Frederick of Mecklenburg-Strelitz, Prince of Mirow), зустріла Георга ІІІ - короля Великобританії - 8 вересня 1761-ого і в той же день! вийшла за нього заміж. Вона не розмовляла англійською спершу, але швидко її вивчила та була ніжно прив'язана до свого короля, аж до його другого "божевілля" (без поняття, що це означає - але як романтично звучить). Шарлотта любила спокійне домашнє життя, і у неї з королем було 15! дітей. А ще це її рецепт солодощів - яблука у тісті - ми зараз називаємо "шарлоткою" :) хіба не красива історія? до речі вікіпедія каже, що Шарлотту вважали негарною...

наступною, мою увагу привернула картина "Секрет Англійської Величі" ("The Secret of England's Greatness" (Queen Victoria presenting a Bible in the Audience Chamber at Windsor), by Thomas Jones Barker), де зображена королева Вікторія, котра дарує Біблію послу зі східної Африки. Ця сцена зображує популярний у 1850-их анекдот, що коли делегація дипломатів поцікавилася, як Британія досягла такого розквіту, то "...наша люба Королева не назвала йому розмір своєї імперії, не сказала величину армії, не перерахувала багатства корони... а передала йому копію Біблії зі словами: ось у чому секрет величі Англії..."

Королівська сім'я в Букінгемському палаці - ця картина велетенська! займає цілу стіну, перша Петрова реакція - "оце розмах"... одразу зрозуміло, що це Королівська! сім'я, а не так собі... хтось... простий смертний :)

Роберт Люіс Стівенсон сера Вільяма Блейка (Robert Louis Stevenson by Sir William Blake Richmond) 1887 року - просто кумедно, що коли я писала свій відгук про творчість Стівенсона, я мало не використала саме цей портрет, як ілюстрацію

автопортрет Антоніса ван Дейка (Sir Anthony van Dyck) - це головний та найвідоміший придворний живописець Англії. І його картина - це перлина галереї

а на завершення, отак виглядають самі зали музею - послідовність прохідних кімнат з величезними дверима та ця неймовірна перспектива крізь них усі, ммм...

P.S. всі фото картин з офіційного сайту галереї, решта з інтернету