щойно я набрала у google "найбільші музеї світу" і в топ-10 мені вигулькнув-таки відвіданий мною музей Прадо :) ось що вони про нього пишуть: "мадридський музей Прадо є одним з найбільших і значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва. У музеї представлено зібрання живопису, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва, а також світові шедеври майстрів іспанських, італійських, фламандських та інших європейських шкіл. У колекції музею зберігаються одні з найбільш повних зібрань Босха, Веласкеса, Гойї, Мурільо, Сурбарана і Ель Греко. Будівля музею є видатним зразком пізнього іспанського класицизму. Ідея створити публічний музей на основі королівської колекції з'явилася в кінці XVIII століття. Але реалізувалася вона набагато пізніше, в 1818 році. Свій внесок зробили дві королеви Іспанії - Ісабель де Брананца, а після її смерті - Марія Хосефа Амалія. Німкеня з Саксонії, Амалія, побажала мати музей на зразок Дрезденської галереї і багато зробила для його відкриття. Датою заснування музею вважають 1819 року". Дуже мудро написано? а я розкажу простіше!
музей Прадо велетенський! там напевно можна ходити і кілька днів, аби було бажання, й на половину експонатів можна медитувати... але мені пощастило, що я була в музеї не сама, а з тіткою, а ще мені позастило, що моя тьотя Тоня там вже була разів зо три-п'ять і вона знала, що шукати, а ще більше мені пощастило, що тьотя розуміється на мистецтві, бо я в цьому питанні повний "тлумок"! отож, я зупинюся лише на тому, що запам'яталося, а отже було для мене найбільш вражаючим
Гойя (Francisco Goya) і його Маха одягнена та Маха роздягнена ("The Nude Maja" and "The Clothed Maja") до кінця навіть невідомо, що за жінка на картині, дехто вважає, що герцогиня Альба (Duchess of Alba)... кажуть вона і Гойя були близькими "друзями" - одягнена картина висіла у вітальні, а роздягнена у її спальні... та нащадки герцогині такий "принизливий" для сім'ї зв'язок заперечують
далі мені запам'ятался картини Веласкеса (Diego Rodriguez de Silva y Velazquez) - якийсь період свого творчого життя він був придворним художником, малював всю королівську сім'ю - Філіпа IV (назва картини - "Felipe IV")
його сестру Маріанну, королеву Іспанії (назва картини - "Mariana of Austria, Queen of Spain")
сестру Марію, королеву Угорщини (назва картини - "Maria de Austria, Queen of Hungary")
його дружину Ізабель, дочку Французького короля (назва картини - "Queen Isabel de Borbon on Horseback")
і його доньку, інфанту Маргариту (назва картини - "Las Meninas", українською - "Фрейліни"), до речі цю Маргариту він малював від її юних років аж до дорослих, але ті інші портрети знаходяться у музеї у Відні, тому вікіпедія вам в поміч ;)
вразили мене і "Три грації" Рубенса (назва картини - ), як доказ того, що у різні часи зовсім різні жінки вважалися красивими, а отже у кінці кінців ми всі прекрасні!
і його ж Суд Паріса - це там де хлопчина обирав найгарнішу серед Гери, Афіни й Афродіти :) і як результат отримав у дружини Єлену та дав поштовх до початку Троянської війни (знав би він!)
а ще Рубенс зробив копію з Тиціанового "Адам та Єва". Порівняємо? ось варіант Рубенса
а ось оригінал Тиціана
ще Тиціан малював красивих пухкеньких ангеликів
а ось його картина на сюжет міфу про Данаю, котру батько сховав у вежі, бо йому було пророцтво, що він помре від руки її сина. Але Зевс був такий вар'ят, що проник туди у вигляді золотого дощу, і Даная народила Персея
і Тиціановий self-portrait - скромно якось, чи не так?
Рафаель для мене - це найгарніша матір Божа на картинах - у неї таке юне і світле обличчя... змальоване з коханки художника :)
і його портрет кардинала, котрий наче живий - такі очі, навіть лячно злегка
на Антоніса ван Дейка я звернула увагу лише тому, що бачила його self-portrait у Лондонській галереї мистецтв, оцей чоловік мене зацікавив своїм хутром
кажуть ван Дейк себе малював на картинах вищим і витонченішим, аніж був, а малював він сам себе не один раз - тому з легкістю вірю у амбітність і егоцентризм. Ось дружина Антоніса у його ж виконанні - цікаво вона теж "прикрашена" на малюнку?
Ієронімус Босх і його "Сад земних утіх" - це щось таке чого я ніколи не зрозумію, але навряд чи й забуду...
завдяки Адаму і Єві я дізналася, що був такий німецький художник, як Альбрехт Дюрер
а учень Дюрера - Ганс Бальдунг, вразив мене своєю картиною "Три пори життя жінки"
на більше моя пам'ять була нездатна :) а всі картинки з офіційного сайту музею Прада
No comments :
Post a Comment