напевно, то було забагато Джейн Остін на одні вихідні :) зате тепер маю нові враження від порівняння її робіт. Наприклад, я точно впевнена, що "Гордість та упередженість" це найкраще з тих її творінь, з якими я познайомилася, і вона єдина вартує того, щоб перечитувася безмежну кількість разів
"Чуття та чутливість"
чесно кажучи, мені сюжет сплутався з "Доводами розуму" (так-так, я ці всі твори читаю вже не вперше, але вперше отак "разом"). Тут мені бракувало, як не дивно, почуттів! одне з весіль, якими Джейн Остін так любить закінчувати свої книги, було здійснено зовсім без кохання, а наче (моя особиста думка) з безвиході... і хоча авторка стверджує, що кохання потім прийшло - мене це не переконало. А ще було забагато трагедій, як на одну книжку
"Емма"
напевно найгірша книга авторки (лише моє суб'єктивне враження). От у "Гордісті та упередженості" місіс Беннет зображується, як глупа обмежена і недалека жінка, але це стає відомо читачу через дрібні ненав'язливі деталі. У "Еммі" письменниця витрачає по дві-три сторінки на нуднющі монологи деяких її героїв (а це змушувало мене в свою чергу просто перегортати їх нечитаючи), щоб показати які вони тривіальні й обмежені. Та й головна героїня - самовпевнене дівчисько! - займалася просто самодурством і марнославством, я зовсім не побачила у ній якоїсь "гостроти розуму" або "іскорки проникливості", як у Елізабет Беннет, а тому не змогла широ за неї вболівати
"Доводи розуму"
цей твір був приємним здивуванням. Чомусь, він мені пам'ятався, як щось цілком нудне, а виявилося зовсім навпаки - короткий за об'ємом, зі швидким розвитком подій, ніяких "глупо-занудних" монологів героїв, ніяких страждань, вишукана та варта щастя героїня, достойний герой і happy-end!
P.S. часткову новизну своїх вражень я списую не те, що цього разу мені трапилися українські переклади перелічених вище книг (о, чому я взагалі читала їх російською?! таке марнування часу з нульовим задоволенням!), а тут перша частина моїх вражень від творчості Джейн Остін
No comments :
Post a Comment