місяць дев'ятий: музика-танцюрист

наша дитина перетворилася на якийсь нестримний катаклізм - Данусик знаходиться просто ВСЮДИ! йому ВСЮДИ треба, ВСЕ цікаво, він УСЕ дістане і обов'язково погризе! ми чудово повзаємо - десь так як мама бігає, а ще ходимо тримаючись за меблі, або руки, встаємо біля стіни, опускаємося з позиції "стою“ назад на коліна або дупу (залежно від того вийде чи ні), нахиляємося стоячи аби підняти предмет, що упав, можемо сісти з позиції "повзу"... капець скільки всього!

я вже достеменно не пам'ятаю, яке слово прозвучало в дев'ятому місяці, а яке в восьмому, але давайте зупинимося на Данусиковому словниковому запасі. Зараз він складається зі слів - ма-ма, ба-ба, дай-дай-дай, най-най-най, тя-тя (посортовано в порядку першого звучання). Мені до вподоби словосполучення "ма-ма, най-най-най" - яка нечемна мама, завжди "шось не то" витворяє ("най" у нас тато використовує, як дитячий замінник словам "неможна", "не чіпай", "зупинися", " стій", або "ні". Ну, і мама коло тата теж навчилася... і Данусик теж...)

про "їсти" - за цей місяць у нас встигла відбутися криза "не буду їсти без забавок". Але мама відівчила від цієї згубної звички - ще часом "канючить", що йому скучно, особливо як щось їсть не з найулюбленіших страв, або не надто голодний, але в основному поводиться за столом чемно - ротика широко відкриває, а періодичні вибивання ложки рукою і плювання, чи то "здмухування" їжі з ложки, так само як і "розяложування" пюре по столику і власному обличчі мама не рахує (мамин "топ один" це коли малюк просив іграшку і мав нежить - по обличчю розтер соплі, сльози, снюні і кашу - ще той видок я вам скажу). В процесі викорінювання звички до забавок мама практикувала "їм сам на підлозі" - сама подія, як така, мала шалений успіх, а от "їсти" навряд чи закенчилося успіхом... ну хіба в тому плані, що мама зайвий раз підлогу помила в хаті, вмила та перевдягнула дитину... такеє... :)

цього місяця малюк вперше скуштував авокадо, гарбузик, куряче м'яско і свинину. Ми почали їсти "дорослі" каші - гречку і рис, але саме вони малюку не надто подобаються. Я підозрюю, що це йому недовподоби концистенція - неПюре (до слова, я блендерила малому лише м'ясо, а зараз навіть його просто ножиком дрібно ріжу. Все інше або вилкою м'ялося, якщо то щось таке як бульба, або на дрібну терку терлося, якщо то як яблуко), але мама хоче вчити, що подрібнене воно завжди не буде, тому Данусик висловлює протест, який мама слухає, і шукає аргументи чому малюк не правий - в цих дебатах на разі перемагає голод і тому дитина їсть. Ще ми скуштували сир (не "голанський", а "cottage cheese" - "творог") - мацьопику смакує з фруктами і йогуртом

ще одну штуку мама пробувала цього місяця робити - я б назвала то "м'ясний пиріг" - 1/4 шклянки потертого яблука, 1/2 потертої моркви, півкіло індичого фаршу, 1 яйце, муки скіко треба, щоб виглядало як густа сметана, не солимо і не перчимо, бо то ж дитині, пекти при 200 градусів 40 хвилин, або поки перестане чіплятися до ножа (знайшла рецепт тут). Ідея в тому, що такий пиріг можна різати скибочками, яко хліб, і давати мацьопі їсти самій руками. Данусик їв, мама взагалі з задоволенням наминала (я біля малого навчилася все без солі їсти), правда тато бойкотував цю ідею - але то вже татові проблеми, правда ж?

трохи про іграшки розкажу - багато не пам'ятою чогось такого нового - але Данилко почав періодично приносити мені книжечки, типу "мамо, почитай", так що я задоволена - не дарма я дитині то всьо показувала-розказувала. І він почав "ловити" "логіку" сортера - спочатку я вставляла фігурки в дірочки, а малюк лише запихав до кінця пальчиком, але з часом мацьопик почав піднімати ті фігурки і пробувати їх кудись "всунути", мама, звісно, помагає - але прогрес є. Якщо минулого місяця малюк іграшки лише скидав з поверхонь, то тепер почав складати - часом хочеш сісти на стілець чи диван, а там м'ячик, книжечка, машинка... 

дуже вже Данусику полюбилося дитяче піаніно - він розуміє, що мелодія скінчилася і слід знову натиснути на якусь клавішу, а під музику наш хлопчик танцює! сидячи "хилітається" взад-вперед, або стоячи напівприсідає - ще та комедія. Я списую таку поведінку, на нашу вечірню традицію з малюком танцювати - вибрали дві післі Пола Маккартні "My Valentine" та "My very good friend, the milkman", вони такі майже колискові - от перед купанням танцюєм-співаєм - мале так притулиться і кайфує... а мама і тато як кайфують - словами не передати :)