мій Лондон: як Данусик "любить" літати до Львова

це була в нас ще та історія... але почну з початку - коли ми минулого разу летіли в Україну, а дитині тоді було 6 тижнів, то залишилися ночувати в готелі в Києві, бо через затримку вильоту з Лондона спізнилися на літак до Льова. Цього разу ми взагалі не вилетіли з Гітроу через туман! як я люблю казати, коли летять двоє Кущаків (мій чоловік і син) - щось станеться (я лишилася на дівочому прізвищі після одруженя, так що я не з ними в тусовці)

нам запропонували рейс наступного дня о 6:00 ранку, тому ми погодилися ще й ночувати в готелі біля аеропорту. Трохи поясню, бо, раптом, хтось думає, що ліпше було би додому їхати - це справедливо для Львова, де додому (особисто мені) 15 хв., а в Лондоні нам 1.5 години добиратися - якщо метро, годину - якщо взяти швидкий поїзд до вокзалу і звідти метро, десь годину двадцять - якщо таксі, ще й в корок можна попасти. Це лише додому дорога, а назад шоста ранку означає вставати о 2-ій (можна не лягати)... отако возитися з дитиною, візом і валізами... тому ми вирішили лишитися в готелі, Данусику я мала що їсти достатньо (пам'ятаючи про ночівлю в Києві, я запаслася), та й картоплю-пюре і рис варений майже всі кафе роблять...

як підсумок добиралися знову два дні, при чому нам пощастило, що новий переліт дали через Відень, бо наш оригінальний був через Варшаву, а наступного дня на Варшаву теж затримали літак (трохи поясню - літак летить з Варшави до Лондона а потім назад, то через туман він не міг би сісти в Гітроу, тому йому не дозволили вилетіти з Польщі, він чекав зміни погоди; відповідно політ "назад" ніяк не міг відбутися поки літак не прилетить, а поки небо очиститься і він прилетить, то втече наш літак на Львів з Варшави - а оскільки на Львів рейс один раз в день, то добиратися до Варшави пізніше не було резону, і нас знову затримали б в Лондоні до завтра. А літак з Відня ночує в аеропорту Гітроу, тому на Відень він вилетів вчасно - при злеті туман не так заважає)

вийшли такі собі вихідні поза хатою. Данилку точно сподобалося - таке все нове й дивне, а мені сподобалося, що оскільки йому поламався весь режим (що не добре, але як вже вийшло, то ми добиралися до їжі добряче голодними і дуже гарно їли. А ще дослідили всі столики і диванчики в готелі, пробували спати в готельному дитячому ліжечку, наробили купу світлин з татом - мої rock-star-и, файно в Відні в аеропорту на kinect-і ворон позбивали та вперше їли в пабі (більше ніде в тому міжнародному терміналі не готують товченої бульби!), дрімали в літаках... кому-кому, а Данусику подорожувати точно в кайф :)