ото сиділи ми вчора ввечері з Петром, а у нас за стіною в сусідів почала відбуватися дика п'янка. Вона стартувала з якихось неадекватних звуків - "аааааа", потім - "уууууу". Потім співали пісень... ми спершу думали, що це хтось під будинком (в нас вікна були навстіж відчинені), але зрештою побачили, що в сусідів теж вікна навстіж і то вони так "мило" шумлять. Поступово "аааааа" і "уууууу" переросли в "ааа-ааа-ааа" і "ууу-ууу-ууу", пісні продовжувалися - я не кажу, що це погано - година була непізня. Але це так кумедно збоку - там явно не відбувалося ніякої розмови на тій гулянці, просто якийсь шум-гам, хаотичні пересування "хатою"... і тут я почала згадувати...
як результат, в мене вийшов отакий список про мій досвід "пиття" з британцями:
- по-перше, вони реально п'ють, щоб напитися. Не сп'яніти, не бути веселим - а напитися і назавтра всім розказувати: "як мені зле...", а ще - щоб напитися і ниньки... хммм... ніяк не можу вибрати між словами "чудити" і "витворяти"... :)
- якщо десь так в 5-ій ранку прогулятися (ми в аеропорт так рано їздимо), то можна зустріти купу народу, які попід стінку "повзуть" додому. З клубів можуть напівголі вискакувати... ми раз бачили босу дівчинку - вона залишала після себе отакі милі мокрі сліди п'яточок і пальців, а хлопчик поруч ніс її мешти...
- і щоразу пів-тіму (того, що від Тимофій, ви ж пам'ятаєте?) не приходить наступного дня в офіс (кажуть, що хворі). Або жаліються на похмілля. Я починаю думати, що для них в цьому і суть :)
- ще в них п'янки поєднуються з елементом гри. От скіко разів ми ходили з тімом (від Тимофій, ви вже знаєте...), завжди - або бар з настільним тенісом (настільний теніс на п'яну голову, ну-ну...), або з настільним футболом. І всі одразу діляться на команди, прагнуть перемогти, підколюють один одного (а ще кидаються один в одного м'ячиками і змушують пити далі)
- як я була в Таллінні у відрядженні - і там от барів з іграми не було в наявності - то вони просто бавилися в drinking games ("ігри на випивку" або "п'яні ігри"). При чому починають з простих правил - а чим далі, тим більше їх ускладнюють
- наприклад, ми стартували з гри "фазі дак" ("fuzzy duck"). Хтось перший починає казати: "фазі дак" - і кожен наступний за годинниковою стрілкою має повторювати те саме "фазі дак" або сказати: "дакі фаз" ("ducky fuzz"). Якщо людина каже "дакі фаз", то треба продовжувати говорити "дакі фаз", але в протилежному напрямку (проти годинникової стрілки). Як хтось помиляється з напрямком або словом (там у багатьох виходило "дазі фак"), то якраз чути оті класичні "аааааа" чи "уууууу". І кожен, хто помилився, має випити. Найбільший "восторг" у них викликало, коли я підставила свого чоловіка (це ж кумедно?) - кароч, по-їхьому я була "очєнь нєправа", що так зробила
- далі ми почали грати в дві гри одночасно. Друга гра полягала в тому, що якщо хтось ставить на стіл вказівний палець лівої руки, то всі мають теж ставити на стіл вказівний палець лівої руки. Хто опам'ятається останній, що треба палець ставити, той програв
- потім ускладнювалися правила першої гри (та я вже не буду влазити в деталі)
- і завжди! на кожному святі! є кадр, який замовить усім! незапланований коктейль. Тобто, людина просто усіх пригощає. Але це ж вами незаплановано! Тому після таких двох-трьох пригощань "герої" переходять в стан "мертві бджоли не гудуть, п'яні сови не літають"
- а от чого не було, так то пісень я з ними ще не співала, хоча, як показали наші сусіди, це входить в програму
P.S. а сусіди в 22:30 чемно стихли - видно побоялися, що ми поліцію викличемо ;)
No comments :
Post a Comment