Френсіс Скотт Фіцджеральд "Великий Гетсбі"

перечитала цю книгу під впливом кіно. Не тому, що кіно сподобалося, якраз навпаки - кіно видалося такою надуманою, висмоктаною з пальця мелодрамою... от навіщо було знімати взагалі?.. пффф... а ще саме перед тим мені трапилася стаття, де читачам пропонують список з 50-и книг і супроводжують кожну іронічним коментарем. Знаєте, що там про Гетсбі написано? - "Jay Gatsby is not as great a character as everyone thinks he is. Neither is this book, or the author, or the million of people who pretend to like it. Full of people doing tedious things, breaking off only to sleep with each other’s wives" - мій вільний переклад з англійської: "Гетсбі зовсім не такий вже "великий" персонаж, яким його прийнято вважати. Хіба мало людей здійснюють сумнівні вчинки лише для того, щоб спокусити чужу дружину" - от точно ж! кіно саме такий осад і залишає!

а тепер про книгу - їй пощастило, що я її скачала десь на просторах нету в українському перекладі. Я люблю читати українською! це відверте задоволення, можна смакувати кожне слово. Смачнішої мови просто не існує! і було доволі кумедно, читаючи, зустрічати фрази героїв кіно (маю на увазі, що сценарій-переклад використовував слова з книги-перекладу, співпадіння один в один - саме це усміхало, і робило її упізнаваною (чи краще сказати: "знайомою"?.. відчуття, ніби ми давні друзі, було присутнім). Ще пощастило роману, що він невеликий за об'ємом (моя читалка на мобільному казала, що це 150 сторінок - роботи-то на дві годинки максимум, і то при постійному відволіканні на сторонні речі). І ще одне пощастило, бо герой залишився живим - злитим з позитиву і негативу, його не можна сприймати якось однозначно, як і в усіх нас - завжди намішано купу всього (а от про героїню Дейзі цього не скажеш, я взагалі її не зрозуміла! я не зрозуміла, що у ній було прекрасного і чарівного, я не побачила, чому її варто було так любити... а, може, в тому і справа, що не варта було?..)

а от не пощастило, бо найпронизливілими для мене виявилися сторінки опису батька Джея і слова-завершення роману: "...вони були недбалі люди, і Том, і Дейзі, вони ламали речі й людей, а тоді тікали й ховалися в безмежжі свого багатства, чи нерозважливості, чи ще чогось такого, що тримало їх разом, полишаючи іншим прибирати за ними..."

P.S. кіно завершується ними ж: "...вони були недбалі люди, і Том, і Дейзі, вони ламали речі й людей, а тоді тікали й ховалися в безмежжі свого багатства, чи нерозважливості, чи ще чогось такого, що тримало їх разом, полишаючи іншим прибирати за ними..."