Monday, 30 September 2013

Open House London 2013 (неділя): Roman Baths, King's College Chapel, Maughan Library

про суботу вікенду відкритих будинків я вже розповідала. Cлід зазначити, що підготувалися ми до цієї події неІдеально, а правду кажучи - абияк... я дізналася про неї десь за 10 днів (а це дуже пізно, щоб переглянути усі 800 споруд онлайн і вирішити, куди іти) і, хоча я й встигла зареєструватися на участь в лотереї, щоб потрапити до 10 Downing Street (офіційна резиденція лорд-скарбника, який з 1905 року є також прем'єр-міністром Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії) - але ми не виграли право на вхід. А решту своїх пунктів для відвідування ми вибирали напередодні в п'ятницю ввечері - тому замовляти прохідний (а деякі особливо популярні місця такого вимагали) було пізно. Плюс ми не дуже то й читали, що це за будівлі і чи можна туди зайти ще й в інші дні - відповідно, побували в таких місцях, які не є ексклюзивно доступними лише в час відкритих будинків. А ще ми шукали будинки недалеко від нас, в околі City та Westminster. Вихідні в будь-якому випадку нам вдалися на славу - було дуже цікаво, але на майбутнє я собі занотувала, що такі події вимагають ретельної підготовки

мені сподобалося, що усі ці будинки були добре організовані - роздавали роздруковану інформацію, в деяких були влаштовані екскурсійні тури. При чому видно, що це не професійний гід, а працівник закладу - і вони дуууже старалися. Також там, де формувалася черга, завжди ходили дівчатка й казали - скільки вам ще у черзі стояти, а ввечері - чи є у вас шанс попасти всередину взагалі (якщо ви не потрапите - то ми ж попереджали, ви самі робили вибір чекати вам, чи ні). Для прикладу, черга до "огірка" була 5 годин вже з 7-ої ранку :)

якщо подумати, то жодна з будівель ніц не заробила на цій події - адже вхід безкоштовний. А вони ж організовували гідів, друкували всякі помічні буклетики, навіть забезпечили додаткове прибирання і охорону. А з іншого боку - скільки загалом грошей приїхало до Лондона! купа автобусів навколо з туристами, які навмисно вибрали саме ці дні відкритих будинків (тобто, перевізники заробили), вони усі десь ночували (отже, готелі заробили), вони купували канапки в навколишніх Tesco, Saisbury's, чи Waitrose і пили каву з усяких Costa і Starbucks (отже, ці теж заробили), а ще - кожен - я впевнена - увечері відвідав паб (отже, паби заробили також). Після таких роздумів згадую наші Lviv Jazz Fest та фестивалі сирників-кави-шоколаду - це просто чудово, що отакі штуки відбуваються :)

у неділю ми пішли спершу в Римські бані (Roman Baths), довго шукали, як туди попасти - вони майже як "Синя пляшка" у Львові, якщо не знаєш, де саме шукати, то і не знайдеш. Звучить дуже круто, але насправді це ніякі не римські бані, а імітація римських бань і їх вік десь 3 століття всього-на-всього. І взагалі виглядало воно наступним чином

далі ми хотіли потрапити в Somerset House, ми часто гуляли через його внутрішній двір з 50-ма фонтанами, я навіть маю звідти купу фоток між стовпами води

та виявилося, що там у дворі проходили покази London Fashion Week. І нікого всередину не пускали - аби не підглядували без білетів за моделями. Нашим наступним пунктом призначення була Kings College Chapel, але вона відчинялася в 13-ій, і у нас лишалося ще 50 хвилин, тому ми пішли на Convert Garden дивитися на чоловіка на велосипеді

нарешті ми повернулися до каплиці при Королівському коледжі (Kings College Chapel). Сам коледж - гарна будівля, але якийсь "розумник" оббудував її в 60-х роках ХХ століття сучасними блоками і "з вулиці" ви ніколи не здогадаєтеся, яка там усередині краса. Взагалі, ці вихідні показали, що у Лондоні багато отаких прихованих коштовностей. Kings College - один з двох коледжів, що у 1836-ому утворив Лондонський університет, він третій найстаріший коледж в Англії (після Оксфордського і Кембриджського), заснований в 1829 році указом короля Георга IV. В 2011-ому посів сьоме місце серед Європейських університетів і був 27-им в світовому рейтину. Ось фото кампуса, який ми відвідали

каплиця була збудована в 1831-ому ("каплиця" - це насправді зала прямо в приміщенні коледжу - отому, що зверху на фото), але вона здалася королю недостатньо пафосною, як для королівського коледжа (вийшла з моди з часом), тому її "до-пафосили" в 1864 році

бічні вікна з вітражами

орган понад входом

нам навіть вдалося побалакати з їхнім священником - це я до того, що він підходив до усіх відвідувачів, роздавав папери з історією каплиці і коледжу, відповідав на запитання, розповідав, коли каплиця відчинена для неСтудентів

іменні місця - для декана і усіляких важливих персон (всього 8 місць), в особливі для коледжу дні (наприклад, відкриття семестру) вони зайняті відповідними особами

і гарне фото з інтернету

та зблизька

і збоку

на завершення дня ми зайшли в Maughan Library - це основна дослідницька бібліотека того ж таки Королівського коледжу, розташована в нео-готичній будівлі XIX століття

вхід у двір (всі зовнішні фотки цієї будівлі з нету)

будинок з іншого боку - з двору - саме тут вхід в бібліотеку. Можна помітити, що каміння фасаду різного кольору - видно чітку лінію - це тому, що його будували в кілька підходів

в одній залі відбувалася присвячена Байрону конференція - почерк у нього жахливий - без поняття, як то можна було прочитати (фото з офіційного репортажу про цю конференцію)

а оце - "мічьта ідіота"

гарнесенькі, читані-перечитані...

і студенти вчаться - в неділю!

ще додам красиву фотку з інтернету

мені сподобалася організація екскурсії по бібліотеці - вони розвісили купу вказівників, інколи з короткими поясненнями, і таким чином провели нас колом по кількох поверхах архівів та приватних читалень (з одним-двома столами на невелику кімнату). І я не знаю яким чудом, але книги тут посортовані по кольору палітурки! це якась фантастика! думаю, їх або ще раз обгорнули, або це якісь наукові серії з кольорами відповідно до предмету - синій!

зелено-золотисто-бежевий...

червоно-чорний...

фіолетовий...

більше ми нікуди не пішли, оскільки були втомлені ще з суботи, та й не мали ніяких планів (я ж казала - підготувалися так собі), а ще ми в неділю не стояли в жодній черзі, тому швидко звільнилися. Загалом, такі події дозволяють дізнаватися багато неочікуваного і нового та роблять хорошу рекламу місту, а це, в свою чергу, впливає на кількість туристів

4 comments :

  1. Мммм, книжки... (пускаю слюнку) мене б туди пустили - то й не вигнали б :))))
    Ти цією розповіддю відповіла майже на всі запитання, які у мене виникали. Лишилось ось тільки одне: як воно - стояти в черзі у Лондоні?

    ReplyDelete
    Replies
    1. хм... я навіть задумалася. Нічого особливого у Лондонській черзі немає. Хіба, що можна запросто зачепити будь-яку людину попереду чи позаду і поговорити, поділитися враженнями. Ми так дізналися, що черга до огірка 5 годин і навіть не ходили туди
      ще всі дуже звертають увагу, що ми говоримо іноземною і їм усім одразу цікаво якою ж саме - тому питають "звідки ви?" :) в основному кажуть, що подібна на польську :)
      от теж - якась дівчинка розказала, що от вона все життя живе в Лондоні, а про таку подію ніколи не чула і взагалі всі стверджували, що її не рекламують достатньо (може це навмисно? бояться напливу? :) )

      Delete
    2. так це ж воно так кругом. Он сама згадай як ми приїжджали до вас у Львів, то Петро навіть і не чув ніколи про аптеку-музей. А ми ж, туристи, ну або новачки у місті, як у вашому випадку - то ми ж вичитаємо про все, що може трапитись цікавого під час нашої подорожі, а то ж невідомо коли ти ще зможеш туди потрапити :) тобто немає сенсу розвішувати афішу події на кожному стовпчику, достатньо дати інфу в інтернеті - і от маєш купу туристів.

      Delete