колись читала її "Сьомгу" і мені не сподобалося... так, були моменти, які здавалися близькими, але загалом якось воно все одно не зв'язалося у однорідну картину і "до чого" вела авторка я так і не зрозуміла. Мені тоді було, як і авторці, біля 20-и, усім старшим не рекомендую й братися :)
"Жінки їхніх чоловіків" попали "під роздачу", бо мені тре було щось читати у літаку до Праги, а у літаку читання специфічне - ні розслабитися до кінця, постійні переривання на пити/їсти/випустити сусіда до вбиральні... а коли літак вранішній, то в певний момент і поспати захочеться... от тому у літаку, я люблю читати оповідання - завжди можна "осилити" ще кілька сторінок та зупинитися - ні сюжет при цьому не страждає, ні враження... перш за все виявилося, що я цю книгу вже читала! змусила себе перечитати знову і мені знову не сподобалося... нє, на Софійці я ставлю "жирний хрест" - "не моє", як не крути (а яка страшна у цієї книги обкладинка - взагалі "без слів"...)
я би це не читала - вже через обкладинку.
ReplyDeleteа й правда, яка страшнюча обкладинка! це типу, має привертати увагу потенційного читача до книжки напевно)))))
ReplyDelete