Open House London 2014 (неділя): Foreign&Commonwealth Office, HM Treasury, Painter's Hall

в суботу я мала ввечері достатньо часу, щоб поритися в інтернеті і вибрати з мого "сирого" списку з 10 items - 4 основні та 2 другорядні. Також ми домовилися з Петром почати з самого ранку, щоб більше встигнути (бо в суботу ми дослідити лише 3 місця), одним словом, плани у нас були гіганські, а що з того вийшло читайте далі :)

спочатку ми пішли у британське МЗС, називається воно Foreign&Commonwealth Office. Ми були на місці саме у той момент, коли відчинилися двері :) і можна сказати першими зайшли до того будинку. Всередині нас чекала перевірка, яко в аеропорту, але хоча б фотографувати в самих кімнатах можна було (але не на вулиці). Цей будинок відчинений для відвідування всіма охочими лише два дні на рік! - під час Open House London. Це доволі велика велика будівля, але не гігантська - це не Версаль і не Зимовий палац :)

спочатку тут були розташовані чотири окремі державні відділи: Міністерство закордонних справ (Foreign Office), "офіс" Індії (India Office), відділ Колоній (Colonial Office) та Міністерство внутрішніх справ (Home Office) - одразу наштовхує на роздуми про Британську імперську історію... будинок почали будувати в 1861-ому і закінчили в 1868 році, дизайн зроблений архітектором Джорджем Гілбертом Скоттом (George Gilbert Scott) в італійському стилі (хоча Скотт спочатку думав про готичний, але тогочасний міністр закордонних справ, лорд Пальмерстон (Lord Palmerston), наполіг на класичному)

наша екскурсія включала в себе відвідини двох частин будівлі - кімнат Міністерства справ Індії та Міністерства закордонних справ. І спершу ми увійшли до індійської частини...

India Office's Durbar Court - справа рук Метью Дігбі Вайята (Matthew Digby Wyatt) - геодезиста Індійського відділу (принаймні так гугл-транслейт перекладає мені "India Office Surveyor" - маєте кращі варіанти?), і, звичайно, вплив Індії тут дуже відчутний...

яка навколо ліпнина...

і підлога мозаїкою викладена в коридорах...

раптово - явно британський кабінет самого Вайята (до речі, це моя фотка)

далі ми пішли в Foreign Office - цю частину було навмисно задизайнено аби вражати його відвідувачів "силою та величчю" Британської імперії. І "вражати" visitors намагаються такими деталями, як ото купол над "сходами муз" (Muses' Staircase)

покажу, ще цей купол з самими сходами

або барвистим оздобленням "головних сходів" (Grand Staircase)

особливо виділю стелю - це грандіозно!

і отакі гігантські картини з обох кінців

далі ми зайшли до "кімнат Локарно", їх ще називають "вітальня для націй" (The Locarno Suite or Drawing room for the Nation), отак, наприклад, виглядає конференц-зал

ліпнина на стелі ціього залу

і ще тут є красивий камін - наче оторочений мереживом!

далі ми зайшли у кабінет (нині відомий як "велика приймальня"). До речі всі стіни просто розмальовані. Я вже десь писала, що такий підхід на мою думку робить інтер'єр злегка "плоским"... саме тому конференц-зал мені сподобався більше :)

ліпнина на стелі - золотиста

і завершує Locarno Suite їдальня

потім ми пішли в кайзначейство (HM Treasury, що розшифровується як Her Majesty Treasury) - і хоча ззовні будинок такий же красивий, як і Британське Міністерство Закордонних Справ, але всередині там по-сучасному непримітно

насправді по казначейству й гуляти не пускали - ми просто пройшли коридором до внутрішнього двору, а звідти вийшли геть крізь арку (і знову моя фотка!)

отак виглядають Foreign&Commonwealth Office та Her Majesty Treasury з повітря, той будинок, що з круглим двором усередині - це казначейство, а з прямокутним - МЗС

після державних уcтанов ми хотіли чогось "приватного" і пішли до будиноку святої Барнаби (The House of St. Barnabas), але... виявилося, що туди треба було записуватися на екскурсію! (noooooo!) наперед! пославши e-mail! і як ми так пропустили цей момент! ех... а там були такі красиві фото в інтернеті... мене ця будівля зацікавила, бо колись там був будинок допомоги бідним (Charity House - навіть надпис на фасаді залишився), яким керувала пані Барнаба, потім там був центр допомоги бездомним. А зараз тут - приватний клуб! я так хотіла попасти в приватний! закритий! лондонський! клуб! гиррр...

за попереднім планом наступним ми мали дивитися Painter's Hall. Історію цього будинку я сама не до кінця розумію - ми з вами із зовсім іншого світу! - але приблизно так: в середні віки ремісники (майстри) самі вирішували, як берегти свої знання, як регулювати конкуренцію і зберігати незмінну якість. Перші згадки про "майстрів" професії "художник" (чи то вже має бути "маляр"?) відходять до 1283 року - у той час "художниками" називали всіх, хто декорував, вкривав файрбою та позолотрою дерево, метал і камінь. Отак виникла "компанія" (думаю по-нашому, то як "профспілка") художників; рання історія її повністю заповнена диспутами, хто має право робити роботу художників, а хто ні. Так, наприклад існувала окрема гілка, яка займалася малювання вовняних тканин - ці дві частини об'єдналися у 1502-ому у одну Worshipful Company of Painter-Stainers (перекласти це я просто не здатна - sorry! - але я намагалася, чесно...)

сам "хол" використовувся для демонстрації умінь членів "компанії", та й зараз усі стіни заповнені картинами. Ми довго його шукали - будинок знаходиться у глухому провулку. Його перша версія згоріла в великій пожежі 1666 року і теперішній варіант був відбудований у 1670-ому, а ще він багато разів добудовувався/перебудовувався, постраждав у другій світовій війні та останній раз був відновлений у 1961-ому

от що вразило, то це такі дерев'ні плити з вибитими на них записами - хто, коли та скіко грошей заповів передати бідним художникам, я так розумію, що саме з таких пожертв і виникла "компанія" та на ці гроші було збудовано відвіданий нами Painter's Hall...

до речі про світлини - як ви помітили, вони всі показують, що там має відбутися свято. Так от - Painter's Hall часто здають для всіляких урочистостей. І не тільки його - кожен великий зал у Лодоні можна орендувати для своїх party (можлитво, окрім Букінгемського палацу :) та й то я не до кінця впевнена). Ви не повірите, я навіть бачила фото весілля з Royal Courts of Justice (це той Королівський суд, де ми з Петром були вчора) - я все розумію, там класний будинок, навіть розкішний! - але весілля у суді?! трохи дивно, чи не так?

а більше ми нічого не встигли... годинник показував біля третьої, а більшість будівель зачинялися о 16:00, і ми дуже втомилися, тому пішли додому відпочивати. У підсумку - знову відвідали три місця. Загалом це був гарний week-end, і я з нетерпінням чекаю наступного року. Знову обіцяю готуватися до події наперед (наприклад, мені сподобався цей будинок, але він був цілком поза межами нашого маршруту, та й я не мала часу навіть перевірити в інтернеті, чи він вартує уваги) і обов'язково втрапити у якийсь закритий лондонський клуб для джентельменів, як ото The House of St. Barnabas :)