якось так повелося, що італійці завше вчать мене чогось про каву - от і цього разу:
- каву з молоком, будь ласка
- вам міцну, середню?..
- ммм, середню
- отже, капучіно...
а я думаю: "мама міа, яке ж я "вівцьо"! сама не знаю, що хочу!" - так от, італійці знаються на каві, і вони обов'язково вам це продемонструють - щоб ви теж знали, що вони знаються
ще чомусь так повелося, що я асоціюю країни з якимись смаколиками "звідтам-ти". Так от, Італія - це для мене країна проскутто (prosciutto) і моцарелли (mozzarella). Їх додають до всього - до піцци, канапки, салату... (може, й до зупи дають?..) і воно того вартує, дуже рекомендую. Та й загалом італійці знаються на їжі... задумалася на хвильку - і справді, мені італійська кухня все-таки імпонує найбільше (з тих, які пощастило дослідити)
вони ніколи не поспішають, у них завжди є зайві п'ять хвилин, щоб поговорити "ні про що" з незнайомою людиною. І те, що біля нього величезна черга на паспортному контролі, взагалі не заважає, в жодному разі :)
це країна червоного вина, пристрастей і побачень - так-так, чомусь тут дуже органічно уявляються романтичні вечері при свічках та довгі розмови далеко за північ
і я вкотре переконуюся, що італійці дуже красиві люди - емоційно наповнені, щирі, спраглі до життя та дещо самозакохані :)
А ще ти теж чимось схожа на італійку. Нє, часом трохи на француженку, але все ж таки більше на італійку :))))
ReplyDeleteти в мене викликала стіко асоціацій (звичайно, позитивних) :) що я тобі відповіла цілим наступним постом :)
Delete