привіт з Таллінна: різото з грибами

вже класично, я починаю з пояснень - чому це моє різото з грибами, то є "привіт" саме з Таллінна? так от, в далекому 2009 році Петро часто їздив у відрядження до Естонії. Одного разу він повернувся з розповіддю, що куштував там якесь неймовірно смачне різото і що воно було з грибами. Після того в кожному італійському кафе Петро незмінно замовляв цю страву та незмінно підсумовував: "не таке". Але через цю історію різото для мене асоціюється саме з Таллінном, а не з Італією :)

коли ми приїхали до Лондона, ще рік тому, на тимчасовій квартирі, захотілося мені спробувати приготувати те загадкове різото самій. Отож, спершу потрібно посмажити цибулю до золотистого кольору, потім додати подрібнені шампіньйони й приправ - які кому смакують - та тушкувати хвилин 15. Коли гриби готові - ставимо їх десь збоку, під руками, але щоб не заважали

для різото вам буде потрібен бульйон - наше різото то страва без м'яса, і якщо приготувати її на воді, то може здатися трохи прісною. Коли я готую бульйон для неї (знаючи, що це буде не борщ, не зупа, а саме різото), я завжди додаю туди багато моркви порізаної соломкою - мені так потім гарніше виглядає (нагадує лектора з матаналізу, Тарасюка, з його: "епсилон на два - шоб потім нам добре було"), а ще - як гриби, так і бульйон я солю та перчу трішки сильніше, аніж зазвичай, адже до рису ми ніяких приправ додавати не будем

прийшов час поговорити про крупу - рис для різото потребен спеціального типу (я не пам'ятаю якого точно, але на упаковці завжли пише, що він для цієї страви) - щоб він розварювався ззовні (різото має бути кремовидним), але серединка залишалася твердою. Різотто не повинно бути розсипчатим, як подобається нашим господиням, ця страва має бути кашею і часто подається у глибоких тарілках :)

отож, розігріваємо товстостінну сковорідку, наливаємо оливкову олію на неї та обсмажуємо рис. Часом - для кращого смаку і аромату - я підсмажую на тій олії трішки цибульки і навіть часничку. Також мені подобається перекласти у тарілку смажені гриби та використати ту ж саму сковорідку - не миючи її - тоді всі грибні аромати вберуться рисом. Далі починаємо додавати гарячий бульйон по одній чашці і постійно помішуємо. І отак по чашці бульйону доливаємо, як тільки рис вбирає попередню - відходити не можна ані на крок - розрахунок такий, що на склянку рису потрібно літр бульйону. Коли ви куштуєте рис і він готовий, додаємо гриби, перемішуємо - і все! хутко, страву на стіл

P.S. очевидно, що моє різото знову вийшло "не таким"! та перебуваючи в червні у Таллінні, ми зайшли у те саме італійське кафе і замовили "того самого" різото. Виявилося, що воно не просто з грибами, а з трюфелями - а проти цього важко знайти якісь аргументи! і все одно у мене теж виходить дуже та навіть дуже смачно :)