я - українка!

моя кохана Анка в попередньому пості написала коментар, який "взірвав мій мозок" і почав вимагати окремого простору та детальних роз'яснень! отож, далі буду розповідати, якими різними національностями мене називали

не минуло й місяця, як я почала працювати у Skype, і мене мій менеджер відправив у окремий тимчасовий team (оцей окремий team писав фреймворк, який тепер використовує три команди за основу - але то офіційна версія, а я до цього часу стібаюся, що він втомився від моїх ідей та моєї активності й захотів позбутися мене хоч на час). В отій тимчасовій команді був свій scrum master. Так от - він чомусь вирішив, що я естонка! мене це дуже здивувало, бо вони ж переважно блондинки, або з світлими очима - зеленими (але не глибокими зеленими, як у моєї Анки - такими, як болото, що дивишся і вони тебе затягують, а такими світло-зеленими), або блакитними (і не такими темносиніми, як буває вечірнє небо, і не такими яскравими, як небо буває улітку, а блакитними - як небо навесні)... от де він в мені естонку відкопав?.. а ще у тому тимчасовому team-i було зібрано людей з різних команд та різних локацій (Прага, Таллінн, Лондон) і от - нарешті! - на якомусь мітингу, мій тогочасний scrum master каже: "люди з Таллінна завжди такі мовчазні"... тоді до мене "дійшло", чому він думав, що я естонка - бо я сиділа тихонько та приглядалася до них усіх! існує й інша теорія, що він сплутав мій український акцент з російським (він сам естонець, як виявилося, а там - в Естонії - багато росіян). В будь-якому разі - той міф (що я естонка) швидко розвіявся, але я цю історію не скоро забуду...

наступний випадок відбувся, як я поверталася з картингу додому (запис про цей тімбілдінг), використовуючи метро і - очевидно - сама. Хто знає, які в мене "нюанси" з орієнтацією на місцевості та запам'ятовуванням дороги, дивуватися не будуть, що я навіть приблизно не знала "де я", я знала лише назву станції "куди мені треба попасти". І щоб доїхати отуди "куди мені треба попасти", я намагалася використати карту в tube (добре, що там все просто навіть для такого "вівцьо"). Напевно, я якось особливо придуркувато усміхалася до тої карти, одним словом - до мене "домахався" чорношкірий! хлопчик та намагався познайомитися. Взагалі, у Петра тут теж є окрема теорія - він каже, що якщо лишити мене саму в будь-якому місці на хвилин 10 (в основному таке стається у аеропортах або супермаркетах, коли він іде щось там "дивитися-шукати", а я "чекаю"), то по поверененню я буду "обліплена" усякими "непонятними" особистостями. Думає, що в мене якась аура магнітна... але повернемося до хлопчика - він назвав мене - увага! - фанфари - інгригуюча музичка - бразилійкою! мене! з моєю вічно зелено-синьою мармизою! до речі, хлопчик "відвалив" щойно побачив обручку, вираз обличчя був розчарований - це було смішно :)

UPD від 9-ого січня 2014 року

коли писала цей допис, я знала, що в мене є три приклади, але той третій ніяк не могла пригадати (дірява моя голова). Аж тепер вигулькнуло: як я подорожувала до України останнього разу через Мілан, мій літак затримали на п'ять годин і я "снувала" по аеропорту туди-сюди. Врешті вирішила сісти. Я "снувала" в навушниках і не надто пригладалася до людей, дивлюся - сидить група жіночок і вільне сидіння. Підходжу та, навіть не повівши вухом, кажу - "Excuse me, is this seat free?", мені махають руками, що вільно. І тут збоку звучить класична галицька говірка: "то якась англійка певне, вони всі отакі фіґурові... вона по-нашому не розуміє", а я така: "все я добре розумію" - тре було бачити face тої тітоньки, вона просто "випала в осад" :)

end of UPD від 9-ого січня 2014 року

і тепер - моя кохана Анка називає мене італійкою! (перше, що я подумала, що це вона зробила таку аналогію до мого опису італійців - як "дещо самозакоханих") й окрім того - часом француженкою :)

зарубайте собі на носі - я українка! :)

UPD від 19-ого січня 2014 року

додала ще й фотку себе та Петра у вишиванках (це було на Різдво) - для наочності. І до речі, коли я купувала свою, то та тітонька-продавець казала, що мені: "так гарно - аж страшно" - по-моєму, то тіко українці уміють такі порівняння придумати :)

end of UPD від 19-ого січня 2014 року