пишу відгук під впливом переглянутого кіно на її мотив, а саму книгу читала англійською десь рік-півтора тому
ммм... мені так шкода головного героя - мені було шкода його весь час, поки я читала і поки дивилася фільм, мені так прозоро видно, як він закохався та проігнорував цей факт, як він уникав близкості з власним батьком, як він вимагав від усіх повної самовіддачі, як він проживав життя піклуючись про якісь ефимерні поняття... це так сууумноооооо...
та от у нього самого - лише високі цілі, безапеляційні принципи... залишок дня...
P.S. і оце фото - стоп-кадр з фільму - воно таке символічне... ви лиш погляньте, куди дивиться він, а куди дивиться вона...
No comments :
Post a Comment