відпочинок за обміном

в оригіналі кіно називається "The Holiday" і так! це ота старенька стрічка - просто захотілося чогось чистого та прекрасного (з розряду "соплі"), плюс зимового, тому ми з Петром стягнули її з "інтернетів". Не буду приховувати - я бачила це кіно 100500 разів, але несподівано отримала купу нових вражень і оцим новим хочу з вами поділитися :)

по-перше, звернула увагу, яке все в Америці велике та яке у Британії все маленьке - я порівнювала будинки, кімнати в будинках, шафи в кімнатах, машини, ширину доріг...

ось наприклад британський будинок

а от американський

далі кілька британських кімнат - я не сперечаюся, що це все дуже мило-антикварно, можливо, навіть затишно, а ще класично по-британськи! бо в Британії цілком нормально жити в будинку так століття 17 чи 18, але от чи зручно? - подивіться як Камерон намагається "впхати" свої американські речі в маленьку британську шафу (і до речі свою валізу вона "запхнула" під ліжко - бо більше місця на ту валізу - ніде нема)

а от кімнати американського помешкання, з басейном, простором та сучасним стилем

ось дуже популярна машина для Британії (міні), а ще був дуже смішний момент, як героїня Камерон Діаз вперше їхала з лівого боку шосе користуючись правим рулем. І справа не в тому, що їй це погано вдається, а як же їй страшно проїжджати мимо зустрічних машин! бо дороги в Британії не просто вузькі, а дуже вузькі в порівнянні з американськими (до речі - це дійсно вигляд класичного британського містечка)

далі мене усміхнуло, як у британському будинку холодно (а це правда, британці ніц не розуміють в опаленні і збережені тепла - оті вікна з однією шибкою, особливо у вікторіансько-георгіанських хатках чого варті - та й загалом вони схильні до того, що один місяць своєї британської зими можна перетерпіти і при плюс 15 - невелике діло, нагадує наше "скіко там тої зими"). Діас постійно ходить в светрі та кутається! в нього - постійно! а ця фотка взагалі епічна - така "довольна", що камін розпалила, а сама в шалику і шапці (там у ще одному епізоді вона штанини піжами дістає зі шкарпеток - навіть так намагалася берегти тепло!)

ще мене тепер зовсім не дивує, що герой Джуда Лоу в п'ятницю напився в пабі. До речі в суботу вони напилися з Камерон разом і це теж цілком нормально лягає в британський стиль поведінки - так! у п'ятницю та суботу вечори існують тіко для того, аби проводити їх в пабі за пивом. І паб який показують в кіно так само забитий людиськами, як і повинен будь-який класичний британський паб

і останнє спостереження - це які ж ті британці (і в кіно і таки направду) несміливі та м'які створіння! і героїня Кейт Вінслоу таке нещастя (хоча також вихована та співчутлива - як вона допомагає тому старому сценаристу! це дуже по-британськи, чесно) і її брат - хоча дуже симпатичний, ще й навіть часом нахабний, але він зовсім не бореться за свої мрії (таке в мене враження склалося). А от американці навпаки! Камерон - активна, сама "припхалася" до Джуда додому (і нарвалася на його дочок...) і герой Джека Блека теж:

- ти зустрінеш зі мною Новий Рік?

- я вже буду в Британії...

- я ніколи не був у Британії, та й взагалі в Європі...

а як ці американські двоє кумедно і незакомплексовано танцюють в останніх кадрах! от британські Кейт та Джуд, на противагу, танцюють наче класичний вальс

кіно дуже світле - саме "те" зимою, під свята - усім рекомендую переглянути :)