Skype Christmas Party 2014

от 3-ого грудня у нас відбулося новорічне свято - кАрпАратіф - але у британії такі вечірки називають Christmas Party. Загалом все, як і минулого року - розкішний зал з колонами та п'ятиметровими стелями, хороший DJ на цілий вечір, пиво-нампанське-вино-коктейлі, та виступ запрошених артистів, а ще жахлива їжа (але це скоріше моє особисте враження - я взагалі всю їжу в британії недолюблюю, отака наша Галя балувана, і такою "балуваною Гальою", по-моєму, тут почуватиметься кожен справжній галичанин)

спробую сформувати якісь розбіжності з нашими корпоративними вечірками. Мені здається у нас більше людей бавлять - виступи всяких менеджерів, конкурси, часом навіть ведучі, часом якісь підбиття підсумків за рік та нагородження переможців у щорічних номінаціях (наприклад, найкращий працівник у сфері розробки програмного забезпечення, чи найпродуктивніший працівник - у нас щось такого плану було). Навіть виступи артистів у нас глобальніші - або тих артистів кілька запрошено, або надовго (на SoftServe так точно співають години 2-3, чи то мені так лишень здається?), а їжа - її завжди багато, або на фуршеті або ж взагалі всі сидять за столами і офіціанти обслуговують кожного окремо й відповідно до меню. А ще ті вечірки часто мали певну тематику (там у стилі мафії чи техаському)

у Британії основний акцент на те, що ви маєте спілкуватися між собою і забавляти себе теж мусите самі, а не чекати, що хтось буде це робити і влаштовувати вам веселощі. Так, зал тут дуже величний (але ж це Лондон, тут купа величних залів, у Львові такого плану хіба оперний і палац Потоцьких, а у Лондоні кожна 3-я будівля), тому більшість притомних колег приходять у костюмах або вечірніх сукнях (але ж це програмісти - тому джинси та светрики з оленями теж непоодинокі), але тематики окремої для вечірки немає. Аритисти виступають до години часу (цього року були гімнасти - переможці британського "Країна має таланти" 2010 року). Їжу носять офіціанти на підносиках (отак як у кіно показують - пропонують кожному спробувати, але явно не наїстися), є кілька столиків, де наливають алкогольні напої (але наприклад після 21-ої шампанського, чи то, перепрошую, "просеко" як вони кажуть (бо шампанське то то ж тіко з французького Шампаню, а все інше sparkling wine), вже не було, лише вино та коктейлі), або соки. Міцних напоїв немає (але в барі можна за власні гроші купити і джин, і ром, і віскі, якщо дуже треба) - хоча всі мої все одно умудрилися "понабиратися" в достатній мірі (з 12-и чоловік наступного дня на роботу прийшли 5-еро, решта "працювали з дому" і в ті 5-еро входили неп'ючий Матін (він араб, їм релігія забороняє) та майже неп'юча я, а решта троє виглядали не надто впевнено). І вся вечірка нагадувала броунівський рух від однієї купки до іншої

от що було цікавого цього року - то це наче отака склана куля, яку перевертаєш і там падає сніжок, знаєте про що я?.. ото в залі стояла така гіганська, туди могло зайти до 5-и людей та покидатися на один одного штучним сніжком (правда "опісля" забави так всі й ходили з тим пухом-пір'ям у волоссі - такі милі), це було щось нове для мене :)

а ще оті троє, які прийшли в офіс з похміллям, усі разом пішли на сніданок з беконом. Як вони мені пояснили - жирна їжа, навіть трошки її (типу півбекончику хоча б, а ліпше один) допомагають подолати головний біль. Я чесно таке чула вперше - не знаю, чи комусь пригодиться, але отакий рецепт від британців: "за що купила за те і продаю" :)