в попередньому пості мене запитали, що у Британії "не так" з їжею і чому вона мені не подобається. Я про це окремо якось ніколи не писала, але часто зачіпала тему у всіляких інших постах натяками та напівнатяками. Отож, я прийняла замовлення від Наталі і планую отут знизу пофілософствувати на тему - чому мені не смакує британський food ;)
спершу, про хороше - в Лондоні багато різноманітної кухні. Я навіть не буду перераховувати - просто є все! тому, якщо ви фанат тайського, японського, ліванського, тайландського, індійського, і т.д. food-у - ви знайдете собі рай. Мені, наприклад, дуже смакують грецька, турецька, індійська кухні та суші звичайно (по-моєму цього явно не досить, щоб сказати "японська кухня"), але я люблю таку різноманітність лише час від часу, а не як щоденний варіант. На щодень я бажаю мати класичний європейський або український підхід до харчування: м'ясо-риба плюс гарнір, багато овочів: усякі салати та рагу, і я обожнюю супи-борщі!
у Британії найпоширеніший вид супу це суп-крем і найчастіше всі ці зупи пісні - як ми то називаємо - "на воді". А я люблю щось на кшталт густого українського борщу, або закарпатського боргача, або угорського гуляшу, чи чанахів (не знаю, як ви, а я чанахи категоризую, як густу зупу)
про салати - у Британії всі салати це трава, як каже мій чоловік, з чимось; оте "шось", то може бути підмножина з помідорів, яєць, пармезану, прошутто, лосося, якихось горішків та зерняток (ще фети - якщо ви у грецькому ресторані, або моцарелли - якщо у італійському). Це зовсім непоганий салат виходить, але ж душа часом бажає чогось зі сметаною, з огірком або капустою. А салат із бурячка? (як же я його люблю!)
отак задумалася - та я в Лондоні взагалі жодної страви з сметаною не бачила! лише те, що сама готувала... так само тут непопулярні буряк та капуста... і так само всякі соління трапляються не часто (там пару кружалець огірка маринованого в бургері)...
солодке я на диво не люблю... ну, не те щоб "не люблю", але ставлюся цілком спокійно і можу без нього жити - навіть не згадуючи! тижнями! тому, щоб мене звабити, треба щось дійсно цікаве. В Лондоні я спостерігала такі види десертів як: шоколадне суфле, тірамісу, морозиво з фруктами, яблучний пиріг, пудинг (не спродобався взагалі!) та cheesecake, яким британці зазвичай дуже гордяться... але повірте! вони, бідолахи, не знають, що таке справжній сирник! місцеві тортики мають мало крему і багато тіста якогось одного виду, наприклад лимонний бісквіт, або морквяний (то є смачно, до речі)... ще у Британії дуже популярні... ммм... ми то називаємо "мафіни", здається - такий маленький кексик (на одну людину, світлий або шоколадний), а зверху кремом змащений. Або donuts - то типу пончик, але з діркою посередині і теж зверху политий кремом - якось то все мені "пічально", чесно... думаю, вони б офігіли від якоїсь нашої "вишиванки" - з маковим, горіховим та бісквітним коржами, перемазаним десь варенням, а десь кремом
про британську кухню: їхня пабна класика, то є fish & chips - біла риба в клярі та картопля фрі. Дуже популярні всілякі бургери, про сендвічі - то окрема історія! - напевно десь так само часто, як тут зустрічаються coffee-shops (не повертається мені язик назвати то кав'ярнею), так само часто можна побачити і sandwich bar, ще й з вивісками у стилі "свіжонарізані сендвічі" (люди добрі, в магазині продають порізаний хліб, і порізаний сир, і порізані ковбаски-шпондерки - невже важко намастити собі канапку?..), а ще британці люблять всялякі стейки та барбекю - я куштувала, мені сподобалося, але не вразило...
і загалом: у нас в кухні дуже багато м'яса-птиці-риби, а британці роблять все у стилі "паста з лососем" - це 100 грам подрібненого лосося в соусі бешамель, а тим соусом залита тарілка пасти. Ще вони люблять подавати на гарнір або варену моркву, або квасолю, або зелений горошок. О! ще ж є pies! але це не наші пироги :) скоріше як запіканка по-нашому - між двома шматками тіста якась начинка, або сирна, або м'ясна, або вегетаріанська
мені особисто смакує в Лондонських кафе лише італійська кухня та британський сніданок, а все інше якось прісно, штучно, несмачно (воно-то середньо, можна їсти, але нічого особливого). Є правда ще один нюанс - якщо піти в хороший ресторан (а не в звичайне кафе, чи взяти вуличний food), то це буде не просто "дорого", а "шалено дорого"! там мені смачно :) але 50-100 фунтів з особи?! а от у Львові майже за кожен штрудень, або зупку, або бігус, чи дируни, чи вареники, чи банош, чи налисники, чи будь-що! можна вбити :) причому навіть з "Пузатої хати" :)
ох! дякую за детальну розповідь :)
ReplyDeleteдо речі, я-то написала в загальному про британську їжу, але не пояснила, чим мені не сподобалася гостина на вечірці. Отож, нам подавали:
Delete- канапки (мацюпусінькі, хлібчик менший аніж крекер), змащені сирком (типу філадельфії), зверху капелька лосося і три чорні ікринки на тій рибі - то було смачно, але дуже мало :)
- капуста броколі обсмажена в клярі (було несолене)
- маленькі посмажені ковбаски в гірчичному соусі (файні, але маленькі)
- смажена риба в клярі (ота сама, яка в fish&chips входить) - це ж звичайна щоденна страва, а тут на вечірці... ну, воно таке було - ОК..
- вегетаріанське шось неПонятне, але теж гаряче (веретаріанське рідко мені смакує, а там була якась несолена суміш капусти і гороху)
- качка з бурячковим гарніром (качка файна, бурячок потребував всіх можливих приправ)
до речі минулого року на новорічній вечірці подавали - варений рис з буряком. Мені така комбінація взірвала мозок - такий рожевий рис, а куштуєг і він з буряком...
і ще я пригадала одного британського фаворита :) отож, на обід мої співробіники перевадно обирають - сендвічі (особливо вони люблять сендвічі всередині з чіпсами (звичайними чіпсами), з оцтовим смаком - така гидота ті чіпси кислі, то треба таке любити), шось тайське, шось японське, якийсь пиріг, або бурітос! оті бурітос - це лаваш, у який загорнене все на купу, з клачисних інгредієнтів - якесь м'ясо підсмажене дрібними скибочками (найчастіше курка), бобові якісь і рис! рис загорнений в лаваш - дивно мені то якось...
О, Віка, тут ти взірвала мене. В нас жк все (ну майже все) історично, англійського походження, тому погоджуюсь з усім що ти сказала і ще від себе додам.
ReplyDeleteСупи (ті що рідкі пюрешки на воді) продають тільки в холодну погоду. Раз на вивісці писало суп, я зайшла попросила, а вони відповідають "а зараз що, зима?" Впасти.
Ті їхні паї, ніби пиріг а з середини ніби як підлива тече.. фу, гидота..
Всі помішані на говядині. Стейки то чуть не основна страва.
Сендвічі. Як це взагалі можна їсти на обід? Для мене канапка це перекус а не повноцінний обід.
Сніданки. Тут мене аж трясе. Якщо в тебе не стандартний сніданок (вівсянка чи яєшня), тут зразу пів фірми збігаються на кухню з такими круглими очима "ти що, справді будеш це їсти?". Так я буду їсти канапку з маслом і сиром на сніданок. О диво! Я взагалі можу їсти і суп і картоплю і холодну вчорашню піцу. Чому взагалі сніданок має буди стандартним?
хух... От з чим нам пощастило то це з морепродуктами, свіжими овочами/фруктами та з різнокультурною їжею. Так що варіанти все знайдуться, хай навіть не стандартні :-)
про обід я згодна, найкласичніші підходи до обіду - сендвіч або бурітос - для мене не повноцінний обід
Deleteпро сніданок - я не помічала тут такого :) але снідають у нас в офісі переважно вівсяними пластівцями з молоком, йогуртами або - увага! - тостами з нутеллою, чи медом, чи арахісовим маслом. Ну, тобто, якщо уявити, що сніданок це тости, а обід це сендвіч, то коли ж поїсти чогось повноцінного і здорового?!
і ще був прикол, якийсь період я обідала виключо супами, і от одного разу мені співробітник каже - "нині п'ятниця, не муч себе, не бери суп на ланч". Нє, ну серйозно? ну, ви не любите супи, але ж я, може, люблю :)
а про багатокультурність кухні - це так, це присутнє і це плюс