вже кілька років підряд помічаю, що запасів імунної системи моїм дітям вистачає до кінця січня. А далі починається якийсь "атас". Ось так і цього року. І Данило просидів дома в березні 2 тижні з вухом і все скінчилося антибіотиками. І Кирилку всю весну - і вуха лікували, і просто кашель, і соплі вічні. А в червні Кирило взагалі примудрився отримати запалення легень, а потім ще й потрапити до інфекційної лікарні. Щоб ви розуміли, для лікування запалення виписали антибіотик. Це був перший прийом антибіотика за його життя. Виписали антибіотик пеніцилінової групи (найпоширеніша алергічна реакція саме на цей найпростіший антибіотик - чому нам виписали саме його?!..), а виявилося, що Кирилко ще хворів мононуклеозом! і ця хвороба дає жахливу реакцію алергічну на антибіотики саме цієї групи! тобто, інший антибіотик - і ми не потрапили б до лікарні
у лікарні Кирилко був вже після 10 днів антибіотику - дитина активна, хоче двіжувати, додому не пускають - бо капельниці щодня (це ж уже лікуєм алергічну реакцію - жахливі плями по всьому тілу). Палата з одним односпальним ліжком, матрас кривий і зʼїжджає, туалет і душ загальні - як Кирилко висловився: "мені не подобається цей номер, цей номер старий". Кароч, було в нас 5 днів неперервного айпаду і дієтичного харчування (одні каші на водичці). Тато зато нас балував - привозив піцу, картоплю фрі та нагетси з Макдона, картопляне пюре і котлетку від бабці Марти… Кирилко до цього часу згадує, як тато Макдональдс привозив і ми в парку навколо лікарні на лавочці їли. А я до цього часу згадую, як то всьо йому чухалося і я вночі, щоб він спав, масажувала йому ступні ніг - саме масажувала, бо він намагався чухати і робив лише гірше, а спати не міг - так свербіло
і щоб завершити тему - довелося цього літа ще раз пити антибіотик Кирилку в Хорватії, бо вухо заболіло. Дзвонили в страхову, організували нам візит до лікаря на острові, всі діла… перший рік садочку - це шось прекрасне… власне, після запалення легень ми й перестали в садок ходити. Але оскільки вже заплатили за місяць, а Кирилко проходив 3 дні (чесно), то я домовилася, щоб ми прийшли в серпні - приготуватися до випускного і відгуляти саме свято. Так в садочку радили, що має бути якесь логічне завершення цього етапу, і школа не може починатися просто на наступний день. Так! як вже зрозуміло - в вересні Кирилко пішов до нульового класу! )
зупинюся трохи на тому, як ми на море їздили. Знову брали з собою Петрову маму, бо в наших реаліях єдина підстава виїхати чоловіку за кордон, то супроводжувати інваліда, мати від 3-ох дітей, або реєструватися волонтером. Насправді бабуся, то навіть зручно - зʼїсти шось зробить, поки ми на морі (мама не їздила з нами щоразу, їй було важко щодня і по 2 рази). Але хлопці вже як затусили, то затусили. Данусик давно впевнено плаває, Кирилко в нарукавниках теж гоноровий - тато був “наросхват”, вони всі хотіли з Петром в воді розважатися
і звичайно ми з паном Анте каталися на кораблику! коли всі діти трохи старші, то це значно цікавіше - ми робили 4 зупинки. Перша зупинка вимушена - Данило пернходив з місця на місце, кораблик підстрибнув на хвилі і він здер собі шкіру падаючи. Це ще та історія - Данусик ридає, Петро в шоці тримає йому коліно і кров, щоб не капало. Тим часом хвиля на мене з Кирилком бризкнула - Кирило злякався і теж ридає. Анте був в захваті - ото поплавали… але рану обробили, подорож продовжили - Данило тепер має на коліні шрам (це у нього четвертий, має на носі, щоці, голові (зашивали), і на коліні. О! ще є цятка на лобі від вітрянки і на плечі від прививки на туберкульоз). Далі ми попливли на пісчаний пляж (їх дуже мало в Хорватії, тому вони цінні), тут вже було морозиво, кава, картопля фрі. Третя зупинка - плавати у відкритому морі, ниряти з маскою, стрибати з кораблика (Данилко, Петро, і Анте). І завершальною була Голуба Лагуна - не та сама туристична, а альтернативна, але колір води від того не став іншим. Тут ми ловили рибу! не вудочками, а такими смішними жилками з гачком накрученимиина шматок пластмаси - та риба така дурна, велася на то все. Живцем було мʼясо курки (сире). Я так скептично на то всьо дивилася… а Данусик зловив свою першу рибку! я ж не вірила, що це можливо, а отак ось вийшло. Кирилку так сподобалася наша подорож на кораблику, що він ще до кінця літа складав з лего кораблики пана Анте. Загалом ми були в Хорватії найдовше в історії наших морських відпусток - 18 днів вся подорож і 14 ночей на морі. Тричі ходили з дітьми в місто - на вечерю, на морозиво і на піцу. Коли діти свідомі - то вдома лишається лише бабця Марта )
ще ми цього літа вперше по гриби ходили з дітьми. Ну, я з Петром теж вперше саме разом - а я взагалі на грибах не розуміюся (в дитинстві ходила, але то було давно, мені років 10-12 було). І от випала нагода, ми навіть в ліс сильно не залазили - йшли собі по доріжці і збирали підберезовики по сторонах. Данилко був в захваті! Кирилкові важко трохи йти і тій високій траві такому дрібному - але якийсь досвід він отримав - що можна в лісі робити
і завершенням цього періоду були: випускний в садочку - з фотосесіями, виступом, віршами, подарунками, вечіркою та прощанням з друзями (Давид залишився в садочку ще на рік і планує йти в іншу школу наступного року), свято першого вересня - знайомство з класом та першою вчителькою, з куратором (до речі, нульові класи сформовано 2 - один, де всі діти після садочку при школі, і інший - для тих, які лише починають знайомство з цією приватною школою), початок навчання - Кирилко так старався! з першого ж дня підійшов до навчального процесу дуже ретельна та відповідально, і святкування дня народження! Кирилко попросив нас поїхати "в гори, в басейн", що означає "провести вихідні в спа готелі в Буковелі". Є свій особливий шарм в горах у вересні - ще так тепло, але не жарко, і день довгий, гуляти просто чудово. А хлопці наші ще й на самокатах - розсікають простір! Петро час від часу катав Кирилка на Данилковому електричному. А по дорозі назад ми ще й в парк динозаврів заскочили - це другі відвідини, але перший раз ми були кілька років тому, з того часу тут відкрили ще додатково різні каруселі. Дитині все сподобалося )
No comments :
Post a Comment