Sunday 24 May 2015

місяць четвертий: попробуєм на зуб?

з зубом - це я, звісно, поспішила, але малюк почав ВСЕ тягнути до рота - пальці, кулачок, комір светрика, ковдрочку, будь-яку іграшку, часом мамину руту - ВСЕ треба спробувати вкусити або полизати. Слюнів при цьому теж купа... і ще мацьопик видає такі звуки, як котяра, який їсть м'ясо і боїться, що відберуть - наче загросливий гортанний рик - наше звірятко рисенятко :)

ще Данусик файно навчився тримати голову і ми її давно не підтримуємо, навіть коли тримаємо вертикально, чи підіймаємо малого з лежачого положення

мацьопик "конкретно" зрозумів у чому кайф води і купання - він так "таляпається", що ми з татом "переселили" Данусика у "велику" ("дорослу"?) ванну, а то доводилося витирати підлогу. А ще у ванні Данусику подобається куштувати смак "чайку" (ми його купаємо додаючи всяку травичку запарену) - бабуся ще любить навмисно губи дитині змочити

з допомогою дорослих Данусик навчився літати (йому шалено подобається), повзати (на спині він так кумедно підіймає дупу, впершись ногами і штовхає голову вверх, а от на животі йому не вельми подобається - вимагає більше зусиль, тому мама допомагає) і стрибати (коли хтось підіймає на руках високо-високо, а Данусик ще й регоче при цьому)

діти так швидко ростуть, наче роспішають вирватися від опіки батьків - Данусик намагається сідати, все тягне голову догори, особливо, коли знаходиться в автокріселку (з такого напівлежачого положення легше) і коли, притримуючи попід руки, поставити на ніжки, то аж відштовхується так хоче вверх - просто не віриться, що кілька місяців тому це мацьопо вміщалося спати в мене на руках...

місяць третій: нові знайомства

мені третій місяць Данусика найбільше асоціюється з його знайомствами з новими людьми - ми познайомилися з бабумями-дідусями і прабабусями-прадідусями (отак ОДИН Данилко підвищив усіх у званні), з вуйками, з двоюрідними бабусями і з купою кльових тьоть, які так класно носять на ручках (біля тьоть і дяді були, але Данусик ними менше цікавився, як і вони ним, що, як на мене, цілком логічно)

ще Данусик побував в себе дома - не на орендованій квартирі в Лондоні, не в бабусі в Рівному, або Стрию, чи готелі в Києві, а ДОМА у Львові (отака у маленьких обширна географія). Найкумедніше в тому всьому, що у нас тепер три ліжечка, три ванночки і дві коляски на одну дитину :)

цього місяця ми відсвяткували хрестини Данусика і мої 30 років! до речі малий дуже класно себе поводив і на хрестинах у ресторані (я думала, що може мені доведеться з ним раніше додому попроситися - а ні! цьопику було кльово до самого кінця) і на моєму святі дома з купою людей (то була не така вже й велика купа, але Данусик звик бути лише з мамою і татом в основному і я трохи переживала, як йому буде - а дитина виявилося чемнюсінька)

і ще у нас з'явився інтерес до іграшок! звичайно, до "бавитися самому", про що я мріяла у звіті про минулий місяць, ще далеко, але заведений тричі "мобіль" (така штука що над ліжечком крутить іграшки і грає спокійну музику, якщо раптом хтось не знає - я от до появи малого не знала про існування такого "щастя") дає мамі можливість попити кави з пляцком, і коли вертіти перед очима чимось яскравим, то Данусик бере те "щось" до рук (хоча ще не розуміє, що з тими забавками далі робити і просто викидає їх "век")

останнє чого ми навчилися третього місяця - це впевнено дерти голову догори, коли лежимо на животику