Monday, 27 June 2022

місяці 28-30: хтось не в настрої

у Кирилка розпочався період заперечиння. Все не так і всі не такі:
- я тебе люблю
- не любиш!
- сильно
- не сильно!
- йдем їсти
- не йдем

найкумендіше, коли питаєш шось таке, на шо - я впевнена! - він хоче погодитися, але гордість не дозволяє:
- хочеш цукерку
- умм (такий невдоволений звук)
- то дати чи ні?
а дрібнота мовчить і "так" не скаже в жодному разі

все повторює за Данилком, має всюди за ним встигнути. Це буває печально, коли доходить до поділу машинок в хаті - бо йому треба саме Данилкові. Але в мами є "хак" - коли Данусик йде в школу, у нас вдома прокидається мафія! мафія йде в Данилкову кумнату і прямо на Данилковому ліжку перебирає всі Данусикові машинки. Найголовніше до повернення Данилка встигнути все вертуни назад )

маленькі машинки використовуються для гонок і для паркування на всіх можливих поверхнях - часом навіть посеред хати. А от Миколай ще додатково приніс ескаватор і трактор від lego duplo - до цього часу дуже гарно бавиться тою технікою

як ми їздили в спа-гоель Маріон в Буковелі я вже розповідала - Кирилкові там теж в джакузі дуже сподобалося. Але от що я не розповідала - то це як моя дрібна дитина їла борщ. Уявіть: столи застелені білими скатертинами, стільці мають світло-бузкову велюрову оббивку, а борщ подають в тарілках з дуже широкими краями. Коли він перший раз натиснув на край тарілки і перевернув поливину борщу на скатертину - це було навіть смішно. Але коли наступного дня він то все вивернув на себе, на стіл, на стілець і навіть трохи на маму - смішно вже не було. На третій день я йому замовляти борщ відмовилася - або пельмені або ходи голодний (зазвичай, я дозволяю дітям самим вибирати, що вони їстимуть в кафе/ресторані. Звісно, я фільтрую - озвучую їм лише прийнятні варіанти. Але в кінці кінців вибирають вони самі)

в розмальовуванні дерев'яних іграшок Кирилко також приймав аткивну участь - бавився машинкою та брризкався фарбою. А найголовніше - пив какао з машмелоу. От цікавий факт - Данилко якось до какао байдужий, в багатьох (в переважній більшость випадків) він попросить "червоний чай" (варення з водою) і печиво. А от Кирилко знає толк - "какаву з масьмєлов" замовляє собі досиь регулярно навіть влітку

дрібнота дорослішає і все частіше проводить час з татом - то вони стригтися самі їдуть, то в офіс, то в магазин

і на зверершення фото з тортом на 7-иріччя Данусика

Tuesday, 31 May 2022

7 років: читання

пожалілася у минулому звіті на читання - і одразу ж буду розповідати як ми ситуацію переграли. Загалом у нас майже непорушна традиція - я читаю Данксику на ніч. І от я намагалася впровадити "дрібні зміни", на кшталт: "ти читаєш перше слово кожного речення", або "ти читаєш переше речення кожного абзацу". Але закінчувалися всі мої ідеї страшними плачами. От чомусь дуже Данилку не хотілося читати! і хоч у кінці кінців він погоджувався на такі зміни, але наступного дня знову сперечався зі слізьми і криками. Найголовніше, що він справді дуже класно й швидко читав вже на той момент. І звісно, я Данусика щоразу хвалила. Але от протест і все - як це так його намагаюся примусити. НІ!!! якось на день третій-четвертий він приніс мені книжку, де дуже багато малюнків і дуже мало тексту і я йому кажу: "та то така книжка, що ти таке сам вже можеш її комусь читати, а не я тобі". Книжку він поміняв на іншу і ми читали складнішу (та довшу) історію. Але з того вечора Данилко почав регулярно "мучити" тата - мама читає на ніч Данусику, а Данусик читає на ніч тату. Думаю і так ясно, що читати він став ще ліпше і швидше, адже тут голове тренувати навичку. Але до цього часу кумедно, як я випадково його змотивувала

крім того це веселий період з купую свят і поїздок. Ми їздили в гори в спа-готель - тато на схилах на своуборді, а ми з дітьми в спа. Данилко стрибав в басейн як риба - все ж ті його походи у "Три стихії" від школи дуже помічні. І ниряв у джакузі - особливо, коли вмикалися бульбашки і кольорова підсвітка

також саме в горах до Данусика приходив Миколай. Потім виявилося, що Миколай приходив і додому під ялинку, і до бабці Марти, і до бабусі Валі, і до школи. Данилко ще й у резиденцію Миколая їздив - хоча там Миколай не справжній, то помічник Миколая - але все одно були солодощі

мали трохи пригоди з зубами. Загалом, Данилко не часто попадав до стоматолога, але ось якось в грудні в нього на десні вискочило щось велике - ніби якийсь гній почав набиратися. Спрацювали ми з татом швидко і в той же день лікар відправив Данусика на рентген. То така картинка вийшла! коли зубки в три ряди, бо ж вже є закладені постійні - зубастик наш. А перед самим днем народження у малюка ще й випав верхій зуб - тому він на фото або смішний беззубий, або намагається сильно не шкіритися (коли я нагадую), щоб не було видно дірок (зато як круто можна плюватися! але Данилку не кажіть). Попередні два - нижні - випали рік тому. Майже одночасно (а другий верхній теж випаде дуже швидко за першим і Данилко буде ще милішим беззубиком)

не пам'ятаю, чи розповідала, що Петро купив appleTV. Перш за все - дуже класно програвати дітям мультики, які на серваку дома і не морочитися з ноутами/моніторами/дротами... плюс на ньому є YouTubeKids - який програє мультики без реклами. Але ще на ньому є ігри! і Петро ще докупив джойстика і в мене в хаті з'явилося два гонщика (Данусик і Петро). З'анонсую, що Петрові то набридло досить швидко, а от Данику не набридає чомусь. І це захоплення грою також підсилило величесне існуюче захоплення Hotweels-ами, які тепер цінуються в залежності від того, чи є ця моделька у грі, чи ні

ще одну забаву я влаштувала дітям сама - вони розмальовували акриловими фарбами дерев'яні іграшки! татові і мамі то всьо, звісно, повпливало на стан нервової системи, але діти тішилися. А після цього ми ще пили всі разом какаю з машмелоу - створювали собі Різдвяний настрій

на Новий Рік ми традиційно їздили до маїх батьків у Рівне, а на Різдво Петрова мама і брат Роман приїздили до нас. А закінчився сезон зимових свят - 7-им днем народження! великим святкуванням, тортом з героями Among Us, подарунком, якого цього разу сам собі обирав в магазині. Трохи усе підіпсув карантин - бо відсяткувати з друзями не вдалося. Але ми намагалися як могли - і навіть з'їли два торти і разів з 5 задували свічки )

Tuesday, 5 April 2022

6 років 9 місяців: я дізнаюся про світ

ще клаптик літа та повернення до школи. Тепер офіційно у 1-ий клас, попереднього року був нульовий. Якщо порефлексувати на тему школи, то йти у нульовий було вірним рішенням - моя непосида хоч трохи шкільні правила вивчила. Коли розмовляємо з учителем, то питань до навчання і успіхів у навчанні немає зовсім, усі питання - про товчіння, розмови на уроках і вигукування відповідей (бо він же знає! і дуууже хоче з усіма поділитися)

у липні (я порахувала і виявилося, що липень то власне 6-ий місяць - то я мала б про це розповісти ще у минулому дописі. Але що вже - тут напишу) Данусик відвідував космічний табір. Це було при школі і попри пафосну назву "табір" - діти просто приходять до школи та займаються цікавинками, творчістю і трохи навчанням під певну тему. Таких таборів мало бути кілька за канікули, але ми обрали цей - який найбільше пасував до нашого літнього розкладу. До чого я веду - для таких малих дітей все навчання має йти через зацікалення. Данилко мені і так багато розповідав про школу під час навчального року. Але то не до порівняння скільки інформації він приніс за ці два тижні - він знає усі планети на ім'я, в якому порядку вони від сонця, яка найменша - карликова, найбільша і всяке інше. Вчителі попрацювали на славу, коли організовували оцей табір - програма була суперова. І тема видно Данилку виявилася близькою

загалом у нього зараз прокинулася любов до енцеклопедичних знань - найбільші дерева, найбільші тварини, найменша пташка, найвища гора, шо таке гроза, як стається землетрус, що таке лава... тому я купувала багато книжок, які пояснюють явища природи, або розповідають про цікавинки нашої планети та її особливих мешканців. А як Данилка цікавить тема Атлантиди - материка, що затонув! я по тому інформаці не маю - порадите щось?..

крім успіхів поділюся і болем - це читання. Нє, читати то він читає - вміє. Але не хоче - а мама хоче, щоб Данусик хотів. Отака от постановка "проблєми". Радилася я з того приводу з мамою і мама мені ніц не порадила, сказала запитати бабушку. А бабушка має освіту вчителя молодших класів. Довго не буду затягувати - відчипитися від дитини мені сказали. Бо можна заставлянням відбити охоту надовго, якщо не назавжди. В його віці (6-7 років) підходить лише м'ягке заохочення - читати вивіски, або то що йому цікаво. От ті ж енциклопедії використовую - бо там короткі абзаци про якесь явище, чи тварину/рослину, чи просто підпис до картинки хто/що це. Але то все на рівні слів - тексти йому не хочеться читати. І навіть як читає казку/історію, то він не до кінця розуміє зміст, щоб потім переказати - отакі діла

окрім того Данусик: їздив з татом в офіс, де його тато тішив піцою на обід; катався на тракторі з подачі няні Кирилка; ходтв з мамою на морозиво; відвідав ще раз Адріатичне море (у мами було відрядження в Загреб); допомагав Кирилку задувати свічки на торті на святкуванні 2 років; дивився з татом багато "пацанячого" кіно

Thursday, 10 March 2022

місяці 25-27: terrible twos - початок

ой, йой - то така загальна реакція. У Кирилка в розквіті триза трьох, чи як то називали британці "terrible twos". Всьо не так. На "куці" (на руці) - лише мама має право брати, якщо не мама, то скандал. Їсти тіко тою ложкою - "викою" (великою), "менькою" (маленькою), синьою! гуляти тіко в тих штанах і в чих чоботах, інакше: "нє". І не "ціпай" (чіпай), і "не буду", "не теба" (не треба), "не наю" (не знаю). І ще собі почав повторювати ниючий невдоволений звук: "умм" - словами не каже, що не так, а ото ниє, в ви - холопи - вгадуйте, чьо я невдоволений

трохи позаписую висловів, щоб потім не забути - найбільше мені подобається як буква "р" замінюється на "й". Таким чином "корова" стає "койовою" - "койова на гойі". Або "сойока-бібобока" - ага. Ще мене в цей час роботів-пилесосів та доставок додому тішить - "йобот" і "койобка". Ми з Петром то всьо називаємо однією фразою: "койова в койобці на гойі" - сміх та й годі. Що цікаво: "мама, візьми на куці" (візьми на руці), але при цьому: "дай юку" (дай руку) - хммм...

купили дрібноті велобіг. Сама історія теж цікава, бо спершу ми подивилися на велобіг в "Антошці", але там було їх всього два, а оскільки ми "не в тємі", то ми вирішили поїхати ще в "Епіцентр". В "Епіцентрі" всі велобіги були на півтора роки - маленькі та пласмасові. Тож ми прийняли рішення вернутися в "Антошку". Але - в тому ж "Епіцентрі" були самокати на Данусика, а ми давно хотіли йому оновити автопарк. І от ми кумуємо самокат Данилку, а Кико в сльози: "хоцю педика" (хочу велосипедика) - і тримає того пласмасового велобіга, якого він обзиває "велосипедом". Отако з плачами верталися ми в "Антошку", дитину образили - старшому купили, а мені? а потім усім хвалився: "мама купила педика"... і ганяє зараз на ньому, шо капці. Десь так само швидко як і Данилко на самокаті чи й велосипеді і сніг йому не заважає від слова "зовсім "

хоче все робити сам, точніше "сама" як Кико каже - роззуватися, знімати куртку, вибирати одяг, ходити по супермаркетах. Якщо хоче йти сам, то руки не дасть нізащо - закладає за спину і всьо. Може влаштувати показовий скандал - це коли кричить, ніби його ріжуть, а на очах ні сльозинки - цьопке таке. Шапку теж щодня вибирає іншу - то "з вушками" (справді шапка під тигра з вухами), то "з кіцьою" (на мапці бомбон пухнастий з якоїсь тварини)

почали вчити кольори. На разі "чєвоний" (червноний) гарно плутається з "зеєним" (зелений). Які знає важко сказати - то вірно називає, то невірно. Видно - як вгадає. Але в тому напрямку нам дуже сподобалася розумна wi-fi лампочка з підтримкою rgb - я з телефону можу по wi-fi її і ввімкнути, і вимкнути, і навіть вибрати колір світла. Ото ми з Кирилком перед сном кольори на лампочці змінюємо та й заодно таким чином вивчаємо

дуже любить старшого братика - має все за ним повторити один в один. Як Данилко засмучений, то втішає, гладить. При цьому може й запустити залізною машигкою в чоло, як шось не по його - отака вона "тяжка" тая братня любов. Але перед школою на прощання дає "цьом" і обожнює їздити з татом Данила забирати. А я дуже тішуся, що хлопці товаришують і гарно бавляться

Monday, 29 November 2021

місяці 22-24: нє! нє! нє!

ну, ви з назви зрозуміли - чим ближче до 2-ох років, тим більше проявів terrible twos. Всьо - нє! на все має власну думку. Інколи я кажу навпаки, ніж мені насправді треба, бо Кирилко точно буде сперечатися (наприклад, ти ж будеш спати в шкарпетках - нє! нє! нє! і я така - ура, нашо мамі ті шкарпетки в піску в ліжку?..)

аналогічно, дрібнота сперечається з Данилком. Якщо якась іграшка потрібна Данилку, то вона потрібна і Кирилку. Приходить мені жалітися - мама, Данико не давав маминку (мама, Данилко не дає мені машинку)... (і такий голос жалібний, хитрун дрібний...)

все має бути лише так, як він задумав - мама, на куці (мама, на руці)! і хай лише спробує тато підійти хоч на крок - крику буде на всю хату. Якось в мене був кол з клієнтом, коли він прокинувся - то він всі 30 хвилин верещав, поки я таки не взяла його на руки

слова офіційно не записую більше, бо їх дуже багато, але є перли, що перетворюються у сімейні мемчики:
- не ціціціціпай! - не чіпай! - ой, я сі волочу, кількість "ці" пропорційна до градуса протесту
- кука - рука. Особливо, коли в магазині кажеш: "дай куку", а Кико такий: "куку не дам" - і обидві руки слав за спиною, жука така
- мамамав - поламав - кількість складів точна - як і має бути

зуби - у нас в процесі ікла, ліве верхнє вилізло 29-ого серпня, праве верхнє 2-ого вересня. І нижні десь на підході - видно, що близько

почалася любов до машинок - і як воно в хлопців виходить? отак ніби ніхто не вчить, а йому треба машинки

цей період випадає на всеньке літо - то й морські пригоди теж частина цього звіту. З плаванням таких проблнм як з Данилком у Кирилка не було - він спокійно пішов у воду бавитися, а потім плавати у колі. Єдине, що Кико явно більш чутливий до тнмператури води - в холоднішу він не лізе (Данико паляпається у любій по півгодини). Рулював кораблика - кумедно, як він відcував руку Анте від керма, сам! все тре самому робити! за це літо ми встигли з ним і поспати на пляжі, і корабликами побавитися, і м'ячиком покидатися, і в піску повозитися, і з гірок на майданчиках дитячих поз'їжджати (майдачики, то окрема тема, мене на фразу: "йдемо на гойдада" під кінець відпустки аж теліпало)

ще розкажу історію про окуляри. Якось ми Данусику купили окуляри від сонця. Але дитячі там були одного розміру. І чи то він швидко виріс, чи вони одразу йому тиснули - ну, не хтілося йому того, не ходив він в окулярах від сонця, і не просив, і не одягав. А от Кикові дуже тре було. Як тільки побачив, що тато в окулярах! і мама в окулярах! все! "оуяи"! то ми йому спершу дали ті Данилкові, а на морі купили ше нові і Данику теж (аякже! якщо шось тре Кирилку, то воно - срочно! - тре Данилку) і приїхали ми в серпні з Хорватії всі обокулярені! і байдуже, що окуляри не тим боком, ти не ціціпай ;)

Friday, 26 November 2021

6 років 6 місяців - перший останній дзвоник

закінчився перший рік школи! аж не віриться - мій мацьопик закінчив нульовий клас! вау! до речі свято останнього дзвоника було також досить цікавим - ніякої класичної лінійки, промов від вчителів і директора. Директорка за 30 секунд привітала усіх зі святом, а далі діти показали виступи, які вони готували до цієї події - танці, вірші та співи. Данусик був частиною танців - ритмічний він, а от на танці як на гурток ходити не хоче... також все це відбувалося у парку Культури у Львові і під час фестивалю "Street food so good" тому ми після того ще залишилися поїсти бургерів і картоплі фрі (діти - обоє! - були в захваті). Була також фото-зона - тож побачите, що ми там витворяли (до речі, дощ такий противний лив на початку, що капці... буквально тиждень до того ми ходили на фонтани з дітьми - і було так тепло, що я не боялася аби вони змокли, а тут...)

в червні ми бути на морі в Хорватії! і Данусик правав! сам! в нарукавниках, звісно... але як! плавали вони з татом так далеко як хотів тато - Данусик хотів ще далі, але татові було страшно. Тому я дуже задоволена, і тим, що він ходив на плавання, і взагалі результатом того ходіння - відсутність страху, розуміння, що його вода тримає, бажання плавати, ниряння з окулярами, кайф який він відчуває... клааас!

знову каталися на кораблику, Данилко знову рулював - хотів, соломився попросити, а потім такий гордий за рулем сидить, задоволена мацьопа мордася. взагал то була дуже насичена поїщдка - їхдили з кумами, купа дітей, то всьо бавилося-товклося, їхдтли в Спліт, відкрили кілька нових пляжів - пісчаних!

багато часу Данусик проводить з татом - їхдять ввечері кататися на велосипедах, або Петро бере його в офіс і вони там на піццу ходять. В дитини канікули, а мама з дому працює - Петро допомагає з цим шустриком як може. А піцца - то ще й у нас нова традиція вихідного дня - мусим замовити чи в чуботу чи в неділю. Данусик полюбив найдужче Маргариту :)

і ще додала дві фото з святкування 6 рочків Софійки. Най мене вже вибачать атьки за фото їхніх дітей у блозі - але ця кривляка це епічно. І він саме отакий і є! секунду серйозним, а в наступну кривляється і вар'ює :)


Monday, 16 August 2021

місяці 19-21: Кико!

про зуби: 20.03 виліз 11-ий зуб справа знизу, а 05.04 проклюнувся 12 зуб зліва знизу. Отож, маємо 12 штук

нові слова просто незлічити. Я окремо вела список зі 100 перших слів, то я його якраз закінчила до кінця 21-ого місяця. Тобто, 100 слів малючок має вже в рік і 9 місяців:
- Кико - Данилко. Поступово ще - Дани-Кико і Дико. Але в осовному Кико. Я навіть пост так назвала, бо "Кико" - це, звісно, щось неймовірне. І любов до братика теж не має меж - прокидається і перше слово в нього: "Кико?" :)
- бобий бень - добрий день. Є історія пов'язана зі словом - гуляю я з Кирилком, проходить мимо пані і каже, то ця дівчинка мені так гарно казала вчора: "добрий день"? я така - це хлопчик і навряд чи то був він, бо ще так гарно не говорить. Наступного дня приходить няня і каже: "Я вам забула сказати, Кирилко так гарно каже "бобий бень, тьоті"! в п'ятницю з жіночкою перегукувалися - мама випала в осад
- тьоті - тьотя
- дяді"
- буся - бабуся (моя мама)
- баці - бабця (Петрова мама)
- дідо
- Балі - і Валя (моя мама) і Галя (няня)
- пан - чоловік, няня каже "дядя", а я кажу "пан". От Кирилко каже і то, і то
- пані - де є пан, там і пані
- ивіт - привіт
- моко - молоко
- куки - від "кульки - це шоколадні кукурудзяні кульки, які Данилко любить насніданок, для Кирилка то є десерт
- вода"
- пити вода - склянка
- ту - як саме цю. Вибирає тарілки, скланку, ложку. Він у нас дуже любить солодку воду (на противагу, Данилко до цього часу не п'є газованої води - каже "солена - і не любить компотів). Ми даємо рідно, і зазвичай розводимо звичайною, то Кирилко слідкує дуже пильно. Якщо не бачив, що саме йому налили, то буде вимагати і ще пальцем буде показувати: "дати воду! нє! ту! ту!!!"
- муха - потім ще додалося "муська"
- петик - песик
- ко-ко - пташка
- кукіку - ку-ка-рі-ку, і півник також кукіку
- кан - кран
- татог - трактор. Взагалі кран з трактором ходять в парі. Нам садили дві великі сосни і вибивали велику яму ескаватором, а краном (скоріше маніпулятором) сосну туди ставили. Дати двилися на атракцію з вікна з татом. І осільки тато не сильно старався бути 100% точним, то тепер все пов'язане з будівництвом дитина називає "кан, татог". Іншими словами - в будь-якій незрозумілій ситуації шукай кан і татог!
- аваюх - ескаватор. Не питайте чьо так. В Данилка "кактус" був "апака". В кожної дитини має бути таке дивне слово :)
- цьом - цьом, може у відповідь послати повітнярий поцілунок. А ще мені подобається, як каже: "цьом, нє" - і відвертається з усіх сил при цьому
- мио - мило
- дусь - душ
- дось - дощ
- кука - рука
- овою - голова
- око - око
- кака - памперс, потім змінилося на "напі" від англійського nappy
- пісяти - пісяти! так! він знає як це називається :)
- какі-пукі - як покакав, або коли попукав
- мамин" або "мамине"
- татове"
- дядьове"
- Кикове - Данилкове
- каву - кава, зранку, як хлопці зроблять каву, то кличе мене: "мааамууу кааавууу"
- кол - дзвінок по роботі, від англійського call
- альо - телефон
- кий - відкрий
- уци - включи
- on/off - легше ніж ввімкнено чи вимкнено. Тому світло у нас "он" і "оф", і багато чого іншого теж
- обот - робот. Завели собі робота-пилесома і дитина має слово "робот" в своїй першій сотні - куди світ котиццця?!!
- киця"
- отик - котик як звертаня: "Кирилко - котик
- ляля"
- пав - впав
- капці - взуття, з'яилося замість "топи" (чопи, як чоботи). Приходили вгості куми і в них менший син казав на взуття "капці - Кирилку вистачило кількох годин, аби запам'ятати
- bus - автобус, поступово стало "атобас"
- ball"
- коза - кумедно, що каже "коза" на одного з наших динозаврів: видно, чимось на козу подібний той динозавр. Слово з'явилося, коли вони з няньою зустріли в нашому селі справжню козу! яка паслася. Кирилко поривася запропонувати козі трави (рвав і протягував руку), няня, звісно, підходити не дозволила. Але малючок тепер знає, хто такий "коза"
- уга - друга, інший
- пацік - пальчик
- зуби - зуби, чи чистити зуби (читай "їсти зубну пасту"...)
- почекай"
- ку-ку - це вже є дуже давно, але чомусь не записала образу. А ігри в "ку-ку" тепер дуже просунулися - ховається, каже "ку-ку", як шукає мене, то питає: "ку-ку? де ти?"
- мутікі - мультики, знає мультик "Буба", "Пеппа" і "Каю". Під "знає" маю на увазі, шо так і каже "мутікі Буба", "куци Пеппа"
- паку - палку, часто також на соломку або хлібні палички
- дорка - помідорка, на огірок каже так само
- кася - каша
- босьць - борщ - а хіба ж не українець? а хіба ж не козак? а ще як щі сметанкою...
- кусь - вкусити, чи коли кусає

ще ми з Петром вакцинувалися першою дозою Astra Zeneka на початку квітня - і нас якось морально відпустило. Ми почали більше їздити навколо і возити з собою дітей. Ось таким чином Кирилко вперше попав до супермаркету на закупи. І саме тому дрібного вперше підстригли в перукарні :)

і останнє вперше на цей період - малючок малював! так малював, що розмалював усі руки. Але мама ці "калякі-малякі" поклала у коробочку "на пам'ять" у будь-якому випадку