Tuesday, 21 August 2018

"...I'm in Liverpool and I need somebody. Not just anybody. Please, help me!.."

отаке відео вискочило мені якось: "Hey, I'm in Liverpool and I need help. I need somebody. Not just anybody. Please, can you? Please, help me..." :)

3 роки 6 місяців: балакучий хлопчик

рот не закривається взагалі. Ніколи. Якщо Данилко мовчить, то він або їсть, або спить. Якщо їсть щось інше аніж морозиво чи "chocolate cake" (це вислів від Пеппи, так як і "pumpkin pie", який він "вимагав" взимку), то теж буде коментувати в процесі все навколо. Від безперервного "мама" і "тато" ("тато" - це з на 50% нижчою частотою) - голова обертом. Але загалом - все дуже мило :)

поз'являлося купу нових слів, які 100% дитя приносить з садочку - від інших дітей та вихователів. Хороший приклад - "поглянь" (e.g. "мама, поглянь літачок! велииикий літачок!") - перевчили Данусика казати "оранжевий" (я вчила "помаранчевий"), навчився рахувати до 10 українською. Нам ще Катя подарувала доміно з жуками-комашками-гусеницями - по тому й тренувалися (бо раніше Данилко рахував, але на питання: "то скільки ж їх?" - відповідав: "багато")

ми далі продовжуємо експерименти з приготуванням їжі. Пеппа мене надихнула на "tomato soup" - це крем суп і Данилко його "джікає" професійно, а потім не менш "професійно" споживає - великий молодець. Данилко теж так вважає: "мама, я тобі допомагав, я великий молодець". Любить вівсянку з суницями: "я хочу кашу з бубами". Полуниці і чорниці теж любить. І морозиво - це в нас безсумнівний фаворит

якось ходжу я, дивлюся - Данилко їсть цукерочку. Я запитую тата: "ти дав Данилку цекерку?" - а Петро відповідає, що не давав. Тобі я запитую Данусика: "маленький, а де ти взяв цукерочку" - він мені показує на шафу: "отам". Я така: "а покажи мені, як ти дістав цукерочку?" - бере крісло, вилазить на стіл, відкриває шафку і дістає з верхньої полички!!! мама і тато вражені, ага...

іноді Данилко просить нас: "їдемо їсти кіцю" - і це не кота він хоче скуштувати, а піцу! бажано "велииику". Ми, звісно, слухаємося :)

ще в нас був день компанії і він чудово бавився з аніматорами, відмовився лягати спати і навіть сидів нерухомо поки вони малювали йому личко :)

а ще ми їздили на море з дідом і Вальою - так-так, мою маму він й далі називає "Валя" :)

3 роки 3 місяці: я пливаю! сам!

так-так, звіт я, звісно, затримала довше нікуди - каюся... але все ж - до діла!

дитина стала ніжною - оці всі прибігання і: "мама, я хочу пообійматися", чи - "мама, дай цьом". Є навіть варіант: "поцьомай мені чічку, і цю теж, і вушко, і лоба, і носика, і ручку, і пузко". Ну, мамі на разі подобається такий варіант синочка :)

ще з популярних висловлювань: "мама, я злякався!" - і обійматися кидається. Ще інколи під час того всього розказує: "там був дивний звук" - це з мультика про Томаса паровозика, здається. Загалом, з мультиків багато всього "береться". Наприклад, про свинку Пеппу я Данусику вмикаю виключно англійською - от він і каже, що цукерка "delicious!", а зупа "disgusting"... ну, так, порівняли зупу з цукеркою, звичайно... а ще мене просто "порвало" на шматки, як він побачивши гарбуз в Ашані кричав: "мама, давай робити pumpkin pie!" :)

на разі багато пам'ятає англійською. Не впевнена чи-то тут підтримують у садочку, чи тими мультиками, чи, власне, пам'ятає, але от "Twinkle little star" співає відмінно :)

запитую:
- Данусик, ти синуся?
- я не нуся
- ти гарнюня?
- я не нюня
- ти мацьопа?
- я не цьопа
- а хто ти?
- я Данилко
а що ти, мамо, хтіла?!

якщо хто забув - то січень-лютий були сніжними у 2018-у році, а 1-е березня - було найхолоднішим днем цієї зими! так от - після прогулянки, класично Данилко приходить весь мокрий - куртка, штани, чоботи, навіть шапка! він наче плаває в тому снігу - катуляється з боку на бік, машинками возиться, на колінах повзає. Я класично беру всі 3 пари рукавиць, які маю. І санки теж малюку сподобалися - вибираються з татом їздити часом по селу. З гори ще не з'їжджають, але якщо тато тягне - то буде сидіти і їхати, керувати куди і як швидко

ми цього року трохи поїздили в Буковель. На разі, я залишалася з Данилком в готелі - але ми знаходили чим себе розважати, вибирали готелі з будиночками, або - та-та-та - з басейном! так от - мацьопо почав плавати в колів басейні! минулого року в морі ніяк не хотів, а тут перший день "морозився" і "віднєкувався", а потім набрався сміливості та поплив! (одразу "спойлер"- в морі все одно не хоче плавати, каже, що вода солена і не йде там де глибоко)

і останнє - це любов до всякого солодкого так готування. Я взагалі вважаю, що дітей варто залучати до створення смакоти - якщо не боїться міксера-подрібнувача-блендера, то вперед. Данилко цей процес "джікання" обожнює! ну, і  куштує потім також - сам же робив!

Saturday, 9 June 2018

місяць тридцять шостий: 3 рочки!

взагалі-то в січні було багато кумедних моментів - одне святкування нового року чого варте! ми святкували з моїми батьками, поодягалися в маски - було дуже кумедно! Данилкові сподобалося бути кицею, а ще й мама була кицею, то ми були лише дві такі киці - малому припало до душі :)

наступним сюрпризом виявилася канікули в нашому приватному садочку - довелося ходити з Данилком "в офіс". А тут малюку був рай - в пана Юри на столі є гарні машинки, а мітинг румі є мультики на величезному екрані, на кухні цукерочки і печенька, а на обід батьки водять на піцу - отак виглядає дитяче щастя! як воно мамі та тату ніхто не питався, звісно. Доводилося півдня працювати з дому, аби малюк поспав (інакше Данилко впадає в некерований стан, тому тре щоб спав)

а наступною важливою подією було саме святкування. Був торт з Томасом та посіпаками (і якщо ви з ними не знайомі, у вас просто ще немає дітей!), було задування свічок і багато подарунків. Ми з Петром після Миколая, Нового Року та дня народження вирішили, що більше ніяких машинок від нас - лише інтелектуальні іграшки! забігаючи наперед - потім було важко пояснити малюку чому оце було так багато подарунків, а тепер раптом нема. Данилко все просився зустрітися з Миколаєм знову :)

з інших вражень - багато "товчеться" з татом - все ще "мамина" дитина, але тато явно вирівнюється в позиції. При чому "ігри" у них 100% "пацанячі" - повилазити один на одного, посидіти на голові в тата, повозитися на плечах, зробити "кран" з татових ніг (нога на ногу), чи "метелика" і потім "дряпатися" туди

Friday, 16 February 2018

місяць тридцять п'ятий: ой, хто-хто Миколая любить, ой, хто-хто Миколаю служить...

минулого року до Миколая я Данилка не підготувала - в сенсі не розповідала, хто це, який алгоритм отримання подарунків і що це такий за вислів - "бути чемним". Цього року з чемністю ідею запорола бабця, яка зробила моїй дитині травму (читати попередній пост, якщо щось). Тому наш Миколай усім діткам приносить подарунки. Також то ще цікава детально розібратися, хто більше чекав та готувався до свята - батьки чи Данилко. А то ми з Петром були такі - захоплені! подарунок вибирали - залізницю! подарунок вночі складали - в окремій кімнаті! щоб одразу до гри! до речі Миколай до нас прийшов 18ого грудня ввечері. Бо мама раціонально подумала - що зранку буде важко дитину в садочок витягнути з хати. Тому ліпше наперед всі подарунки "видати" - най, набавиться :)

і що я можу вам сказати - це було кльово! робити сюрпризи своїй дитині, то велике задоволення. Такі очиська "по 2 гривні" (бо більші за 5 копійок точно!), розгублення, захоплення! а потім відірвати не можна від гри. Ситуація ще ускладнювалася тим, що Миколай поприходив до всіх бабусь-дідусів, вуйків, хресних... а в Данилка через місяць день народження! наш авто-, авіа- та аква-парк дуууже розрісся! :)

звісно, у садочку теж було "зимове свято". Дітки готувалися, віршики вчили, костюми вибирали... але Данилко виступати відмовився! він такий був не один, насправді. І це навіть нормально - кожен у свій час стає готовим до публічних звершень... але мама дуже хотіла! :)

місяць тридцять четвертий: мені!

вислів місяця - "дай мені". "Дай мені молочка", "дай мені плеченько", кажу: "Данилко візьми яблучко", а у відповідь: "дай мені". Отаке - а це теж важливий етап у розвитку мови - новий займенник

нова традиція - зранку встає, і йде з татом робити мамі каву. При цьому звучить фразочка: "тату, ти ще не дав мені цукерочку" - дуууже мило. Не дати цукерочку просто неможливо такій "милоті". Та і взагалі вислови: "бла-бла-бла (щось нерозбірливе) пе-чень-ко" або "бла-бла-бла (нерозбірливо) цукерочку" - дуже популярні у нас дома зараз

у батьків же з'явилося у вжитку: "Данилко, будь ласка не кричи - ти ж не в лісі". На що дитина щиро відповідає, що хоче до лісу. Так от - ми побували в лісі! їздили в Карпати, біля Славсько. База під самим-самим лісом була розташована - ми туди заходили під гігантські ялинки і кричали! ох, кричали ми там багато - особливо зранку, думаю, ми усіх там побудили... ну, а чого в 9-ій ранку спати?.. ми ж не спимо! тобто, Данилко. Малюку сподобалося - регулярно каже: "хочу в ліс"

ще з приколів - це про чемність. Моя дитина явно має тонку душевну організацію. Бо після одноразових відвідин бабці, яка розповідала, що Данико нечемний, малюк тиждень щовечора мені плакав: "я хочу бути чемним"... це так важко - пояснити дорогій родині, що не треба вішати на дітей якісь характеристик і оцінювати варто лише поведінку, а не особу... зробили Данилку травму. Хоча загалом, підхід досить таки цікавий - я хочу! дуже хочу бути чемний! але чомусь не завжди виходить... чого б це? :)