місяці 22-24: нє! нє! нє!

ну, ви з назви зрозуміли - чим ближче до 2-ох років, тим більше проявів terrible twos. Всьо - нє! на все має власну думку. Інколи я кажу навпаки, ніж мені насправді треба, бо Кирилко точно буде сперечатися (наприклад, ти ж будеш спати в шкарпетках - нє! нє! нє! і я така - ура, нашо мамі ті шкарпетки в піску в ліжку?..)

аналогічно, дрібнота сперечається з Данилком. Якщо якась іграшка потрібна Данилку, то вона потрібна і Кирилку. Приходить мені жалітися - мама, Данико не давав маминку (мама, Данилко не дає мені машинку)... (і такий голос жалібний, хитрун дрібний...)

все має бути лише так, як він задумав - мама, на куці (мама, на руці)! і хай лише спробує тато підійти хоч на крок - крику буде на всю хату. Якось в мене був кол з клієнтом, коли він прокинувся - то він всі 30 хвилин верещав, поки я таки не взяла його на руки

слова офіційно не записую більше, бо їх дуже багато, але є перли, що перетворюються у сімейні мемчики:

- не ціціціціпай! - не чіпай! - ой, я сі волочу, кількість "ці" пропорційна до градуса протесту

- кука - рука. Особливо, коли в магазині кажеш: "дай куку", а Кико такий: "куку не дам" - і обидві руки слав за спиною, жука така

- мамамав - поламав - кількість складів точна - як і має бути

зуби - у нас в процесі ікла, ліве верхнє вилізло 29-ого серпня, праве верхнє 2-ого вересня. І нижні десь на підході - видно, що близько

почалася любов до машинок - і як воно в хлопців виходить? отак ніби ніхто не вчить, а йому треба машинки

цей період випадає на всеньке літо - то й морські пригоди теж частина цього звіту. З плаванням таких проблнм як з Данилком у Кирилка не було - він спокійно пішов у воду бавитися, а потім плавати у колі. Єдине, що Кико явно більш чутливий до тнмператури води - в холоднішу він не лізе (Данико паляпається у любій по півгодини). Рулював кораблика - кумедно, як він відcував руку Анте від керма, сам! все тре самому робити! за це літо ми встигли з ним і поспати на пляжі, і корабликами побавитися, і м'ячиком покидатися, і в піску повозитися, і з гірок на майданчиках дитячих поз'їжджати (майдачики, то окрема тема, мене на фразу: "йдемо на гойдада" під кінець відпустки аж теліпало)

ще розкажу історію про окуляри. Якось ми Данусику купили окуляри від сонця. Але дитячі там були одного розміру. І чи то він швидко виріс, чи вони одразу йому тиснули - ну, не хтілося йому того, не ходив він в окулярах від сонця, і не просив, і не одягав. А от Кикові дуже тре було. Як тільки побачив, що тато в окулярах! і мама в окулярах! все! "оуяи"! то ми йому спершу дали ті Данилкові, а на морі купили ше нові і Данику теж (аякже! якщо шось тре Кирилку, то воно - срочно! - тре Данилку) і приїхали ми в серпні з Хорватії всі обокулярені! і байдуже, що окуляри не тим боком, ти не ціціпай ;)

6 років 6 місяців - перший останній дзвоник

закінчився перший рік школи! аж не віриться - мій мацьопик закінчив нульовий клас! вау! до речі свято останнього дзвоника було також досить цікавим - ніякої класичної лінійки, промов від вчителів і директора. Директорка за 30 секунд привітала усіх зі святом, а далі діти показали виступи, які вони готували до цієї події - танці, вірші та співи. Данусик був частиною танців - ритмічний він, а от на танці як на гурток ходити не хоче... також все це відбувалося у парку Культури у Львові і під час фестивалю "Street food so good" тому ми після того ще залишилися поїсти бургерів і картоплі фрі (діти - обоє! - були в захваті). Була також фото-зона - тож побачите, що ми там витворяли (до речі, дощ такий противний лив на початку, що капці... буквально тиждень до того ми ходили на фонтани з дітьми - і було так тепло, що я не боялася аби вони змокли, а тут...)

в червні ми бути на морі в Хорватії! і Данусик правав! сам! в нарукавниках, звісно... але як! плавали вони з татом так далеко як хотів тато - Данусик хотів ще далі, але татові було страшно. Тому я дуже задоволена, і тим, що він ходив на плавання, і взагалі результатом того ходіння - відсутність страху, розуміння, що його вода тримає, бажання плавати, ниряння з окулярами, кайф який він відчуває... клааас!

знову каталися на кораблику, Данилко знову рулював - хотів, соломився попросити, а потім такий гордий за рулем сидить, задоволена мацьопа мордася. взагал то була дуже насичена поїщдка - їхдили з кумами, купа дітей, то всьо бавилося-товклося, їхдтли в Спліт, відкрили кілька нових пляжів - пісчаних!

багато часу Данусик проводить з татом - їхдять ввечері кататися на велосипедах, або Петро бере його в офіс і вони там на піццу ходять. В дитини канікули, а мама з дому працює - Петро допомагає з цим шустриком як може. А піцца - то ще й у нас нова традиція вихідного дня - мусим замовити чи в чуботу чи в неділю. Данусик полюбив найдужче Маргариту :)

і ще додала дві фото з святкування 6 рочків Софійки. Най мене вже вибачать атьки за фото їхніх дітей у блозі - але ця кривляка це епічно. І він саме отакий і є! секунду серйозним, а в наступну кривляється і вар'ює :)

місяці 19-21: Кико!

про зуби: 20.03 виліз 11-ий зуб справа знизу, а 05.04 проклюнувся 12 зуб зліва знизу. Отож, маємо 12 штук

нові слова просто незлічити. Я окремо вела список зі 100 перших слів, то я його якраз закінчила до кінця 21-ого місяця. Тобто, 100 слів малючок має вже в рік і 9 місяців:

- Кико - Данилко. Поступово ще - Дани-Кико і Дико. Але в осовному Кико. Я навіть пост так назвала, бо "Кико" - це, звісно, щось неймовірне. І любов до братика теж не має меж - прокидається і перше слово в нього: "Кико?" :)

- бобий бень - добрий день. Є історія пов'язана зі словом - гуляю я з Кирилком, проходить мимо пані і каже, то ця дівчинка мені так гарно казала вчора: "добрий день"? я така - це хлопчик і навряд чи то був він, бо ще так гарно не говорить. Наступного дня приходить няня і каже: "Я вам забула сказати, Кирилко так гарно каже "бобий бень, тьоті"! в п'ятницю з жіночкою перегукувалися - мама випала в осад

- тьоті - тьотя

- дяді"

- буся - бабуся (моя мама)

- баці - бабця (Петрова мама)

- дідо

- Балі - і Валя (моя мама) і Галя (няня)

- пан - чоловік, няня каже "дядя", а я кажу "пан". От Кирилко каже і то, і то

- пані - де є пан, там і пані

- ивіт - привіт

- моко - молоко

- куки - від "кульки - це шоколадні кукурудзяні кульки, які Данилко любить насніданок, для Кирилка то є десерт

- вода"

- пити вода - склянка

- ту - як саме цю. Вибирає тарілки, скланку, ложку. Він у нас дуже любить солодку воду (на противагу, Данилко до цього часу не п'є газованої води - каже "солена - і не любить компотів). Ми даємо рідно, і зазвичай розводимо звичайною, то Кирилко слідкує дуже пильно. Якщо не бачив, що саме йому налили, то буде вимагати і ще пальцем буде показувати: "дати воду! нє! ту! ту!!!"

- муха - потім ще додалося "муська"

- петик - песик

- ко-ко - пташка

- кукіку - ку-ка-рі-ку, і півник також кукіку

- кан - кран

- татог - трактор. Взагалі кран з трактором ходять в парі. Нам садили дві великі сосни і вибивали велику яму ескаватором, а краном (скоріше маніпулятором) сосну туди ставили. Дати двилися на атракцію з вікна з татом. І осільки тато не сильно старався бути 100% точним, то тепер все пов'язане з будівництвом дитина називає "кан, татог". Іншими словами - в будь-якій незрозумілій ситуації шукай кан і татог!

- аваюх - ескаватор. Не питайте чьо так. В Данилка "кактус" був "апака". В кожної дитини має бути таке дивне слово :)

- цьом - цьом, може у відповідь послати повітнярий поцілунок. А ще мені подобається, як каже: "цьом, нє" - і відвертається з усіх сил при цьому

- мио - мило

- дусь - душ

- дось - дощ

- кука - рука

- овою - голова

- око - око

- кака - памперс, потім змінилося на "напі" від англійського nappy

- пісяти - пісяти! так! він знає як це називається :)

- какі-пукі - як покакав, або коли попукав

- мамин" або "мамине"

- татове"

- дядьове"

- Кикове - Данилкове

- каву - кава, зранку, як хлопці зроблять каву, то кличе мене: "мааамууу кааавууу"

- кол - дзвінок по роботі, від англійського call

- альо - телефон

- кий - відкрий

- уци - включи

- on/off - легше ніж ввімкнено чи вимкнено. Тому світло у нас "он" і "оф", і багато чого іншого теж

- обот - робот. Завели собі робота-пилесома і дитина має слово "робот" в своїй першій сотні - куди світ котиццця?!!

- киця"

- отик - котик як звертаня: "Кирилко - котик

- ляля"

- пав - впав

- капці - взуття, з'яилося замість "топи" (чопи, як чоботи). Приходили вгості куми і в них менший син казав на взуття "капці - Кирилку вистачило кількох годин, аби запам'ятати

- bus - автобус, поступово стало "атобас"

- ball"

- коза - кумедно, що каже "коза" на одного з наших динозаврів: видно, чимось на козу подібний той динозавр. Слово з'явилося, коли вони з няньою зустріли в нашому селі справжню козу! яка паслася. Кирилко поривася запропонувати козі трави (рвав і протягував руку), няня, звісно, підходити не дозволила. Але малючок тепер знає, хто такий "коза"

- уга - друга, інший

- пацік - пальчик

- зуби - зуби, чи чистити зуби (читай "їсти зубну пасту"...)

- почекай"

- ку-ку - це вже є дуже давно, але чомусь не записала образу. А ігри в "ку-ку" тепер дуже просунулися - ховається, каже "ку-ку", як шукає мене, то питає: "ку-ку? де ти?"

- мутікі - мультики, знає мультик "Буба", "Пеппа" і "Каю". Під "знає" маю на увазі, шо так і каже "мутікі Буба", "куци Пеппа"

- паку - палку, часто також на соломку або хлібні палички

- дорка - помідорка, на огірок каже так само

- кася - каша

- босьць - борщ - а хіба ж не українець? а хіба ж не козак? а ще як щі сметанкою...

- кусь - вкусити, чи коли кусає

ще ми з Петром вакцинувалися першою дозою Astra Zeneka на початку квітня - і нас якось морально відпустило. Ми почали більше їздити навколо і возити з собою дітей. Ось таким чином Кирилко вперше попав до супермаркету на закупи. І саме тому дрібного вперше підстригли в перукарні :)

і останнє вперше на цей період - малючок малював! так малював, що розмалював усі руки. Але мама ці "калякі-малякі" поклала у коробочку "на пам'ять" у будь-якому випадку 

словничок від Кирилка

місяці 16-18: дись!

почнемо зі стандартних "рубрик". Зуби проклюнулося ще 2 - це перші кутні, зверху, дати не записала (не перша дитина і не перші зуби - вже не так захоплююче, ага...)

словничок росте також:

- маммі, мам - варіації на тему мами

- тать! - покликати тата

- батик - братик, але буквально 1 день було, потім пропало

- Ди! - Данилко

- дати - замість дай

- нє - взагалі улюблене слово

- та

- бем - берем

- кака - коли покакав в підгузок

- какай - катай, просить, щоб тато його покрутив за руки

- гамати - отаке велике слово! сама в щоці

- фа-фа - машина сигналить

- пати - спати

- тапа - шапа, шапка і шалик теж під тою ж "клікухою" ходить

- топі - чопи, чи "чоботи", або "взуття"

- пети - шкарпетки

- пити - коли просить дати води

- сє - ще

- па-па - як робити па-па тату та братику в вікно вже було, а тепер також махає "привіт"

- ато - авто, від автомобіль

- кєку - просить цукерку. Взагалі всі слова, що позначають солодке знає дуже чітко. Кажеш "солодке", "ням-ням", чи "шоклад", чи "цукерку" і він тут як тут - вже стоїть під шафкою і дивиться як той кіт з Шреку

- дись! - дивись. Використовує, коли робить якісь бздури, наприклда, по стільцю стрибає чи по дивану

- іііі - такий звук на вдисі, ми робимо коли готуємося сказати якесь "ой" чи " а-я-яй!, наби дивуємося що сталося, чи як, чи чому. Ну, от він той звук на нами повторює. Навитворяє щось і такий - "мама, іііі". Наприклад, вимкне щось з розетки, або воду розіллє - збитошник дрібний

- дупа - ніби не тре пояснювати, пра? :)

- нозя - нога

- боді - дітки носять такий предмет одягу "бодік", ото він і каже "боді" на нього

все ще дуже любить гуляти. З самого ранку носиться з одягом і як тільки хтось каже "йдем", то біжить до дверей. Або з криками "боді" буде приносити мені одяг. В одязі почав проявляти бажання. Шкарпетки не ті - "дати ті. Нє, ті. Ті, ті!" і куртку - "ту. Ту. Нє! Ту! ТУ ТУ!" - "модніца" ще та... і вперте таке дрібне, і не здається, і не вступається... навчився танцуювати, ходити по сходах (маю на увазі сам. Повторюю ще раз - дитині півтора року і він ходить по сходах САМ. Хоче йде до Данусика в кімнату вверх, хоче приходить до мами на кухню вниз) та підстрибувати (так, він відривається від землі, справді стрибає)

має дивну любов до газованої води. Малюкам такого наче не можна, але я кілька ковтків даю. Попити в хаті нереально. Чує як вода псикне і все - "дати!" і то бігом. Данилко до цього часу мінералки не любить, йому 6. А ця дрібнота вимагає!

lego навчився складати. Кирилку Миколай приніз залізну дорогу Duplo, то він носиться з тими вагонами і в них складає усіх тваринок, що може впхати. Пхає з силою. Но не, чомусь вагончик не резиновий. Цікаво чому?.. але я відволіклася... навчився складати докупи деталі lego, мама більше не треба - сам складає і сам розкладає. А то що бавиться з поїздом та вагонами пробудило в малючка любов до машинок. Бере дві, по одній в кожну руку і так катає, або просто носить - в Данилка таке саме було, один в один. Комедія тай годі

кумедно, як він бере з Данилка приклад і по-чорному папужить. Підходить до столу, де Данусик бавиться, тихонько бере якусь забавку поки той ґави ловить (звісно, йому завжди ДУЖЕ треба саме то, що й Данилку...) - і бігом тікати поки не відібрав назад! десь в цей момент "прокидається" Данилко і починає крутити головоюю - чого Кирилко тікає? що він у мене взяв? і біжить наздоганяти! капці - який кіпіш в хаті :)

але як би не крути, хлопчі чудово ладнають між собою. Я взагалі люблю, коли Данилко удома, бо тоді Кирикло зайнятий Данилком - інакше малючка мені доводиться розвжати. Ну, ви зрозуміли пріоритети дрібного, та? перший - Данилко, тоді, якщо братика нема - мама, а тоді вже - тато. При цьому, коли Кирилко зі мною, то він без перестанку "татає", коли ж я залишаю його на Петра, то починає "мамкати". Найкраще - це бути усім разом! розумна ж дитина, нє? :)

6 років 3 місяці: постійні зуби

якщо чесно, це період був якийсь супер спокійний в контексті Данусика. От переглянула фотки за 3 місяці - і ніц не бачу такого щоб геть нового. Але є зрущення по багатьох фронтах

школа - я вже згадувала, що у класі змінилася вчителька. Але адаптація була легкою, неконфліктною. І Іра у них дуже спокійна - без ексцесів. Один раз отримав 3 червоні картки і залишився дома - нічого особливого, та й загалом, набагато краще себе контролює, знає правила гри і діє за ними

навчився читати слова будь-якої складності і довжини. Ця справа вимагає добре сфокусуватися, щоб ніхто не шумів (читай: "Кико"), щоб не було цікавіших занять (читай: "можливості злиняти під мультики")

далі ходить в басейн - води вже не боїться, навіть голову почили мити спокійно і без скандалів. Просто покращує навики - на морі й перевірим...

а ще в Данусика випали перші молочні зуби! дві штуки з різницею в тиждень. Тепер такий трохи смішний, шепелявить і з дірками. Ми навіть водили його до стоматолога - щоб переконатися, що гаро ростуть. Ростуть гарно. А от що цікаво, що десь через місяць Данусику почав боліти один з кутніх зубів і ми там знайшли дірочку. Це був перший раз, коли малюку лікували зуби. Він боявся, але тримався молодцем

а ще у лютому була дуже ласна зима і багато снігу. Тато наробив кучугури і Данусик там бавився. Подорослішав наш хлопчик, але таке все ще мальопе :)

6 років - нова перша вчителька

найбільш вагомою частиною вражень у цьому періоді є школа і все пов'язане з нею. Данилко знайшов контакт з учителькою Олею (Олі років 20 і вона сама як дитина. Але між нею і класом панували любов і гармонія - тож нехай). До слова, Оля звільнилася після першого семестру (з її слів - сім'я переїхала закордон), і тоді дітки отримали Іру. З Ірою у них теж усе склалося, але - з моїх спостережень - у Іри спокійніший характер і вона з меншим ентузіазмом реагувала на бздури малюків. Тому - вони затоваришували, але поступово

кумедно писати про це майже влітку - але Данусик з класом відвідували резиденцію Миколая! і навіть писали йому листа! вдома ми теж оиста писали - вийшов у нас лист списком в 12 пунктів. Кожен пункт - одне слово, яка Данилко писав САМ! мама трохи десь допомагала, але загалом - слово він може розкласти на літери і надрукувати їх

Данусик зробив великі успіхи у читанні! я не могла його навчити складати літери від слова "зовсім". А от у школі - процес зарухався. Просто склади - приголосна і голосна - малюк складає прекрасно! якщо склад має більше аніж 2 літери, то вже складніше, але є рухи у вірному напрямку, тому мама вірить у швидкий прогрес

гарно у Данилка склалося з плаванням - якщо починали вони з мілкого басейну і нарукавників, то закінчили семестр плаванням з паличками під руками у великому басейні, а на спині - навіть без підтримки! згадуючи, як ми з Петром не могли ту дитину впросити/затягнути/запхати у воду і які були скандали при будь-якій найменшій спробі, то я дуже горда. Данусик - великий молодець. Я вже з нетерпінням чекаю літа, щоб подивитися, що ж він витворятиме на морі з новими навичками і новою впевненістю у собі

розвиваються і Данусикові стосунки з Кирилком. З одного боку - ревнощі присутні, завжди всього Данилкові має бути більше або краще (вимагає уваги дитина як уміє). З іншого боку - він завжли намагається дрібного заспокоїти, втішити або відволікти, коли Кирило плаче, вдариться чи засмучений. Складна любов сіблингів у всій красі! але тепер, коли дрібний вже добре ходить, їм явно цікавіще один з одним. Кирилко й зовсім, як Данусик поруч, сфокусований на нього і бігає слід у слід. Я дуже люблю, коли вони дома обоє, бо тоді дрібний мене не чіпає - він пристає до малого :)

місяці 13-15: деммм!

малюк у нас ще та "товкача", тому що товчеться без перестанку. Ні секунди спокою в тої дитини не є. І купа всіляких звершень у відповідному напрямку: 23-ого вересня заліз на диван сам, в вересні ж навчився злазити з дивану і ходити по сходах за руку (до речі, злазити з дивану я його вчила досить довго. Данилко свого часу зрозумів значно раніше і за 1 день - десь тричі показала в районі 9-и місяців і профіт. А Кирилкові я показувала місяців зо 3 після кожного прокидання, но він все одно ще мені падав з того ліжка лобом донизу і ніяк не злазив дупою. І от - нарешті). Все краще і краще ходить без допомоги. Спершу босоніж ліпше аніж у взутті і на вулиці. Але з часом - і в кросівках, і в чоботах почав без проблем вмикати супер швидкість. Постійно норовить десь втекти і вимагає прогулянок від моменту, як продирає зранку очі - "деммм!" :)

зуби: 30-ого вересня виліз верхній лівий зуб! Третій. Четвертий десь між 10-11 жовтня, я так думаю, бо точний момент не зловила, побачила вже як явно проклюнувся. Це був верхній правий. 9-ого листопада виліз 5-ий - верхній лівий, а за ним 22-ого знайшла 6-ий (верній правий) і 7ий (знизу і я думаю, що зліва - в мене не записано де саме. Але вони в нього ростуть в правильному порядку, тому точно знизу - відкривають другу пару нижніх різців. З усіх попередніх пар першими були ліві, тому припускаю, що цей теж лівий). Завершальний в цьому часовому проміжку 8-ий зуб з'явився 4-ого грудня (знизу справа - щоб закрити пару)

гарно і досить самостійно їсть. На разі більше руками, плюс я годую з ложки/вилки. Має хороший пальчиковий захват - це той, коли горошину бере двома пальцями - вказівним і великим. І так наминає по одненькій... знає, що як наївся, то треба віддавати тарілку - навіть якщо вона ще повна і навіть якщо їжа падає - це ж не його проблєми... вправно п'є з звичайного горнятка

словничок у нас також поповнився:

- на! - означає "дай". Найсмішніше, коли промовляється з наказовою інтонацією: "на!" - я сказав! що не ясно?!. :)

- тато

- деммм - йдем

- нам-ням - щось смачненьке

- дай - з'явилося десь пізніше в цьому часовому проміжку

- нє-нє-нє - це повторює за мамою "ні-ні-ні" і ще такий жест робить "но-но-но" пальчиком. Наприклад, показує на сходи і каже "нє-нє-нє", бо знає, що йти на сходи самому не можна. І пальчиком мамі помахає - раптом мама забула, що ніззя?

- ого! - шось таке, що його дивує

- трохи всіляких тваринок: ко-ко, уіу (кураріку), бе (більше з інтонацією "бє"), хрю пробував казати. Але ми то все не повторювали регулярно і воно забулося. Наприкінці терміну лишилося гава (то одне з перших слів) і мяу

дуже треба йому всюди вилазити - на диван, на стілець, на іграшки, столик для годування, залазити в шафу. Ну, вилазити/спускатися навчився - от і залазить тепер. Ще одна Кирилкова любов - то шухляда з коробочками, кулькАми і полиці з кастрюлями. Господарочка щодня господарює, їсти варить... сил у мами вже не є :)

почав цікавитися lego - мама має скласти, а Кирилко поділить на детальки. Duplo у нас не один кілограм лишився після Данусика - то ж ми бавимося. Коли запитую, що яка тваринка каже, то біжить шукати фігурки тваринок до ящика з конструктором - така кумедна асоціація в малючка :)

а ще ми прикрашали першу в житті Кирилка ялинку! першу, яку він запам'ятає, якщо бути точними (забіжу наперед - за сезон побито 3 іграшки). Така "цяця" цікава! :)

місяці 10-12: біжу!

здавалося би - лише нещодавно малючок почав повзати, а ось він вже і на ноги стає біля опори, і починає свої перші кроки. Перший самостійний крок (без опори) Кирилко зробив 2-ого серпня. Найцікавіше, що йшов до Данусика! пам'ятаю, Данилка ми з Петром вчили йти від мами до тата і назад - від тата до мами. А тут - так спішився до братика, що аж забув, що то треба руками за щось триматися. Малючок одразу зробив кроків з 10 - от явіть собі! і після того повзати відмовився навідріз - встає, намагається йти, падає, знову встає. Але якщо не поспішає, то повзти не буде принципово

те, що Кирилко давно говорить "мама", ви, напевно, знаєте, але тепер це стало усвідомлене слово. Також малючок навчився махати "па-па" і казати "гава" - то є песик - та "мяу" - на кицю. Каже "гам", коли хоче їсти, або під час процесу

навчився сам пити з непроливайки і чудово їсть руками без допомоги - якшо поставити йому в доступі тарілочку з перекусом, то Килилко не пропаде...

зуби! в нас їх повилазило аж два - нижній лівий 22-ого червня і одразу за ним, 29-ого, правий

Кирилко танцює під музику - колінка згинає вверх-вниз тримаючись за опору для рівноваги. А ще гарно грається з Даником - хоча це, напевно, Данусикова заслуга :)

намагалися на морі плавати в колі для немовлят, але малючку не сподобалося, то більше на руках, або біля берегу ми туснячили. Намагався повзати по терасі до басейну - і мені було так шкода його колінок! але нема ради - тре кудись спішитися, бігом! а ще Кирилка на тому ж морі вжалила оса! звучить страшно, але воно й не підпухло зовсім, хоча протиалергічне я на всяк випадок малючку згодувала

окремо треба підкреслити той факт, що мама вийшла з декрету на роботу з 1-ого червня (тобто, якраз 8-ого Кирилкові 9 місяців виповнилося). Довелося малюку знайомитися з нянею. Подружилися! на мою думку дуже сприяв цьому процесу Данилко - він був поруч як знайоме обличчя і малючку було спокійніше. А коли Данусик повернувся в садочок, то Кирилко пані Галю вже добре знав і з охотою бавився

ще трошки розкажу про режим. Взагалі-то, я над режимом не сильно працювала. Данилко режим виробив собі сам після півроку. З Кирилком я теж не пам'ятаю точно, що було до півроку, але одразу після стало помітно, що 3 сни йому забагато - вони короткі і в незручний час (всі вечеряти хочуть, а Кирилко зіває), тому я почала то всьо трохи совати. Плюс - намагалася адаптувати режим до факту, шо у нас є няня - я і не проти була б, щоб він спав з нею (у візочку, наприклад. Данусик так засинав свого часу), але малюк не хотів ніяк. Тому поступово ми вийшли на 2 сни. Перший десь одразу після снідаку, приблизно 9:00-10:00, тривалістю до години часу. А другий о 14:00 і до 16:00, а як пощастить - то й довше. Прокидаємося ми всі після 7-ої. Сніданок десь о 8-ій (вже коли Данусик поїхав з Петром до школи - щоб не відволікали), обід біля 12-ої, після другого сну є перекус і вечеря між 17:00-18:00. В 19:00 я веду хлопців купатися - коли по черзі, коли разом. А в 20:00 Кирилко лягає спати. І до 21:00 він точно спить :)

окремо винесу відповідь на часте питання - чи прокидається ночі. Так, прокидається. Скільки разів - не знаю. Я не рахую. Але загалом, я собі здаюся дость бадьорою зранку. На мою думку - він ліпше засинає, або це я навчилася гарно засинати з ним поруч, і я не впомлюся від нічних прокидань так, як то було з Данусиком - бо нічні вкладання займають з Кирилком менше часу