логічно, що хорошого в онлайн садочку дуже мало. Ну, так - це займає дитину на 15-20 хвилин, але це максимум. А далі мацьопик хіба нервує, що йому вимкнули звук, його не чують, або ігнорують. Плюс, щоб він не відволікався і не тикав на клавіші ноутбука над ним треба сидіти - спочтерігати, підказувати, допомагати. А це "так собі" залача...
але ми з Петром погодилися на такий формат, бо все ж садок планували продовжувати ходити. І не хотіли втрачати зв'язок з дітьми з групи і взагалі з якоюсь подобою соціалізації впринуипі. Плюс, на нашу думку, бізнес україський варто підтримувати у таких важких обставинах. Садок трохи знизив оплату - в основному за рахуок харчування. Але й на тім: "дякую"
отож виглядало то все наступним чаном: зранку було одне "пряме включення" - як я це називаю. Де вихователька з дітьми проводила якесь заняття. Одразу зауважу, що вихователька була дуже артистична і чудова, але - це не Данилкової групи вихователь! тому ніякого зв'язку вона конкретно з моєю дитиною не мала. І мені це було відчутно
після обіду садочок поширював у вайбері запис другого заняття. Ну, це чудово - мабуть - для виховательки, яка прйшла в садочок на 10-у ранку, зробила одне заняття "наживо", наступне записла, змонтувала, відправила і додому собі піщла. Але як результат - слідкувати за тим, щоб дитина шось там робила/слухала залишалося батькам. І це теж - мабуть - для когось працює. Але не тоді, коли вдома у мами ще є немовля. І не тоді, коли батьки працюють з дому. Тому ідейка "такоє" - з натяжкою
ще садочок пошилював матеріали "на вибір" - якщо хочнте, то робіть, а не хочете, то і не треба. Інколи це були якісь поробки, а інколи це були вірші проілюстровані картинками. Ідея була в тому, що асоціативно - за картинкою - дитина має "вгадувати" слова вірша. І таким чином - віршик ми вчимо, а оті картнки, то як підказка для дитини. Знову ж таки - не знаю, як у кого, але мій мацопик вчив ті вірші стрибаючи по дивану, стоячи на голові, лежачи на спинці дивану та роблячи кувирки. Я навіть відео цього всього знімала - так мені було кумедно. Але пам'ять має, вивчає 8 рядочків за 10-15 хвилин. Додам, що це 10-15 хвилин на не самі очевидні вірші. Я маю на увазі, що садочок вибирав відшики до яких вже створили оті малюнки-підказки, а не якісь красиві, природньо римовані та ритмічні. Як я то називала - "це тобі не "Пряля" і не "Злива" Ліни Костенко" (хто не знає цих дитяцих віршів - дуже рекомендую пошукати і неті. Взагалі вся її дитяча збірка "Бузиновий цар" прекрасна і є чудовими зразками дитячаї поезії. Не то шо всяке неподобство, яке поширювали в садочку як "вірші"...)
мене як маму немовляти, той садочок більше нервував, аніж допомагав мені в моєму мамському житті. Але! були діти, які завжи - завжди! - показували усі виконані завдання/поробки та відео вивчених віршів. Я мамам тих дітей готова кланятися в ноги - але це явно "не моє" бути отак сильно залученою в дитячий світ. І як результат онлайн формату, ми вирішили в садочок не повертатися, а одразу іти в школу
No comments :
Post a Comment