повернення з декрету на роботу - 3

так, так - я повернулася на роботу! звичайно, коли це вже для мене утретє, то невідомого залишилося мало. Але острах, що все забулося і нічого не вийде лишився. Йой! от що той декрет робить у жінками, а? але попердні 2 рази були для моєї кар'єри прям переломними моментами - і все дуже змінювалося. Тож подивимося, що з того вийде цього разу )

6 років 3 місяці: нарешті! велосипед

з велосипедом у Кирилка цікаві стосунки. Ще на 2-ий день народження ми подарували йому велобіг. То сама по собі цікава історія, бо ми їздили по кількох магазиах, дивилися, вибирали і вирішили, що треба повернутися до найпершого варіанту. Але батьки були втомлені, тому між собою погодилися, що завтра купимо. Але не! бо малючок закатав в машині скандал - він хтів "педика" вже, а не додому їхати. Я не знаю, як він зміг то нам пояснити в свої лише 2 роки, але ми вернулися в перший магазин і зробили дитину щасливою. І от рівновагу тримати він навчився ще на тому велобізі, а педалі крутити - ніяк (а велосипед у нас лишився від Данила). І от у вересні наш сусід присоромив Кирилка, що він такий великий - 6 років! - а все ще на дитячому велобізі їхдиш. І Кирилко отримав мотивацію і навчився таки крутити педалі на велосипеді. Вперто розвивав навичку - і тепер він просто не злазить з велосипеда! а велобіг стоїть схованим в гаражі

також перший семестр навчання майже весь сюди попав. З найцікавішого - Кирилко навчився читати - повільно, по складах, але читає. Я з ним періодично теж читаю - на систему ми ніяк не вийдемо, бо нам Яринка не дає, але раз в тиждень щось пробуємо. Зазвичай - Кирилко речення, а я абзац або 2. І щось маленьке, звісно - великі букви, багато малюнків, мало тексту. От про баранчика Расела є серія, або про туконі, мешканців лісу. І це дає результат - вчителька Кирилка прям дуже хвалила. Також йому самому починає подобатися - він читає вивіски, етикетки на продуктах… щось, що не є текст, а просто слова - в Данила теж був такий період, як все циклічно…

я, здається, згадувала, що минулого року у Кирилка був найліпший друг Остап. Але він пішов у іншу школу після 0 класу. І - словами вчительки пані Іри - Кирило розцвів. Він відкрився і почав ближче спілкуватися з більшою кількістю дітей. Тепер у нього не 1 друг, а мінімум 3. Він веселий, всюди жартує, товчеться, скаче, випробовує власні межі. Якщо попереднього року - він ішов за Остапом, то тепер він заводить інших! й тому його почали активно запрошувати на дні народження - мій малючок усім тепер головний друг!

ну, і варто особливо підкреслити, який татовий став Кирилко. Ні, звісно, він до мене також тулиться, мазюкається, вимагає «цьом» і оце все. Але з татом - він би всюди їздив! в офіс? супер! в ліс по гриби? без питань! в summerhouse товктися у снігу? чудова ідея! а якщо ще й з Данилом - то взагалі прямо джекпот зірвав

стосунки з братом у нього також цікаві - Кирилко нарешті подорослішав достатньо, щоб розуміти якісь правила гри і щоб Данилку було з ним цікаво. Тому вони гарно бавляться разом, вигадують свої ігри… але при цьому малючок все норовить бути кращим, швидшим, сильнішим - головним! така шалена конкуренція, на яку Данусик майже не ведеться, бо як старший на майже 5 років - все ж таки, він точно сильніший, швидший і більше всього розуміє. Але спостерігати ці конфлікти дрібного і малого альфа самців дуже кумедно )