Яринці рочок: happy birthday!

12 місяців: ходжу!

наша Яринка почала ходити! десь тиждень чи навіть 2 до свого дня народження робила часом крок, або з ноги на ногу стоячи переступала. А саме на свій день народження почала робити по 4-5 кроків за раз. І їй сподобалося. Падає, але встає і пробує знову - завжди дивувалася цій дитячій затятості, такій безмежній наполегливості. Це ж скільки природа у тих дітей вкладає сили, що вони не здаються при перших невдачах чи якихось перешкодах?.. а йдуть вперто до мети. Ну, це був ліричний відступ )

про Яринку - має 10 кілограм (і 60 грам, якщо точно-точно), зуби нові не вилізли. З зростом якось важко, бо лежачи в мене виходить 75, а стоячи 72 - чи крихітка ніжки згинає, чи ноги розставляє… але одяг ми носимо на 80 сантиметрів - той що на 9 місяців (74 сантиметри) їй, зазвичай, малий. Цікаво, що короткуваті саме штани, светрики цілком і на 9 місяців ще налазять (трохи впритик), а штани короткі - чи то в неї ноги довші в порівнянні з тілом, чи що?.. у хлопців було навпаки, в них светри/футболки завжди ставали малі першими, а штани носилися на розмір менші ще якийсь час. Кумедно так )

говорити крихітка не сильно рветься, але лідирують "ам" - як "дай їсти", просто твердження "я їм" - і "ням-ням" - коли щось дуже смачне, "ну, прям дуууже смачно". Періодично каже "мама", "па-па" (як прощається), "на", "дай" - але ці якось не систематично. І "мама" каже, і до мене, і до Петра, і до Данилка (насправді - до всіх, хто може її носити. Тому - логіка тут є). А! згадала! у нас ще є "нє-нє-нє!". Це прям таке "НЄ!!!" - найвищий рівень відмови! часом ще звучить "най" - але це не той стан обурення взагалі )

дуже багато використовує Яринка жестів: "па-па" і навіть на "привіт" якось по-іншому руками махає, дає "цьом", показує яка вона велика, "тосі-тосі" робить, показує язика, водить ним зліва направо і назад (саме повторює за кимось оці рухи язиком), дмухає зі мною на гаряче (правда, на гаряче дмухаю я, а вона просто повторює дмухання в повітря за мною), шморгає носиком як їжачок, щось дає і каже "а", рукою показує, що вона хоче (але не вказівним пальцем на разі)…

навчилася натискати на кнопки у музичних іграшках - тепер у нас завжди дефіцит батарейок. Любить розкидати і назад у шось складати - в коробку, в кошик, відерко, контейнер. Подобаються крихітці ігри з кришками - накрити і відкрити пляшку, оце от все таке кумедне… дуже потішно як заглядає під диван, коли шукає, що туди закотилося. Яринка "січе" як я це називаю - гребінцем намагається розчісуватися, папірці в туалеті в смітник викидає, тряпкою/серветкою намагається витирати стіл/підлогу. І вона уважна! якщо я кладу іграшту за спину собі, то вона буде обходити мене і шукати, якщо під ногу - то буде туди дряпатися - але вона бачить і розуміє ДЕ! а хлопці взагалі не помічали таких махінацій! підозрюю, вона не буде годину шукати в холодильнику кетчуп або масло )))

я по-трошки вчу Яринку самостійно їсти. Руками, може, й раніше вона пробувала, але тепер прям кукурудзу і горошок може пальчиками брати, і дуже їх любить. А я ще й видаю крихітці ложку або вилку. Їжу накладаю я - в ложку, щось що приліпиться і не впаде від найменшого руху - картопляне пюре, кукурудзяну кашу (не суп)… а вилкою я наколюю шматочки котлеток, м'яска, сирників, омлетика, млинців. Яринці подобається - часом навіть відмовляється їсти, якщо я годую, лише сама хоче

на осінніх канікулах зʼїздили з Яринкою вперше в Буковель - такий собі подарунок перед днем народження - крихітка впоралася чудово! а потім ми влаштували справжнє свято на 1 рочок! і сукню одягнули! і отримали купу подарунків! і поводилася іменинниця дуже чемно - зовсім не вередувала і всіх терпіла. Хоча, якщо чесно, мені здається їй подобається, коли навколо купа метушні відбувається, саме тому Яринка чудово бавилася поруч з іншими дітками. Ще цікаво спостерігати як на фото в 9 місяців - Яринка ще такий пупсик - немовля, середнє між дівчинкою та хлопчиком. А в рочок - вже такі кучері (то в діда! це дуже кумедно, бо зараз мій тато лисий, але то його гени), такі закручені вії, такі жести - дівчисько росте! )

9 місяців: я досліджую світ

напевно, вже з назви зрозуміло, що Яринка поповзла. Саме так - поповзла і почала активно досліджувати світ! десь біля 6-и місяців Яринка почала перевертатися на живіт і робити "жучка" - підіймати вверх руки та ноги і швидко-швидко ними махати. При цьому крихітка нервувалася і всіляко виказувала невдоволення - що ж це воно не виходить переміститися?!. що за несправедливість?.. вже на 7-ому місяці Яринка вставала на колінка і навіть підіймалася в планку (підіймала дупу догори, опора на ноги та руки). І навіть плазувала як черв'ячок - стане на коліна, підсуне ноги, дупця догори, опуститься на живіт - а руки вже вперед посунулися! знову ноги підібгала і на коліна піднялася - а сама ж то вже ближче до бажаного предмету! якось отак все і тривало, поки - нарешті! - 4-ого липня вона почала переміщати ноги стоячи на колінах і офіційно поповзла

слід зауваити, що разом з повзанням, прямо через 3 дні, Яриночка почала і сідати - дуже хитаючись, часто втрачаючт рівновагу, але сама сіла з пози повзання (що часто трапяється з дітьми і зараз взагалі дітей садити самим не рекомендують). Я крихітку лиш тримала в напівсидячому/сидячому положенні, коли вводила прикорм

7-ий місяць якийсь урожайний - бо в Яринки виліз перший зуб, я його знайшла 4-ого липня! могло б бути вже і 8-ого місяця, але вписалася ще у 7-ий. І другий зуб виліз дуже швидко 12-ого липня

по фото видно, що ми багато часу провели з бабусею! бо відпустили тата з братиками під наглядом діда на море - так що у нас була своя жіноча компанія, а в них своя - чоловіча. У всіх все склалося. А Яринці всюди добре, аби мама під боком )

а прикорм я почала в 5.5 місяців, але спершу по ложці, чисто погралася 2 тижні. А вже з півроку пробувала збільшувати порції. Оскільки період був не зовсім сезоном для свіжих овочів, то спочатку купувала говове харчування, а потім поступово вже і готувала крихітці сама. Яринка загалом гарно реагувала на все. Звісно, щось їй не пододобалося поки не розсмакувала (наприклад, м'ясо, але я знайшла правильну форму та подачу - і все вийшло). А як почала повзати, то скоріше виглядає, що вона у нас їжу відбирає, аніж що ми її годуємо. При чому "впольоване" смакує ліпше! може за столиком не дуже активно їсти, а потім одразу лізти до дорослих і з рота діставати - вимагати дати спробувати саме те, що ми їмо. Ну, і з 3-ою дитиною справедливе висловлюванна, що якщо дитина їсть з миски кота, то це проблеми кота - вона вже спробувала, і морозиво, і шоколад, і окрайчик піци, і шматочок сосиски - все, що випросила...

цікаво, як крихітка поступово вивчає територію і починає орієнтуватися у просторі - вона чітко знає, що вона хоче в кабінет (бо там братики лего розкидали) - тож Яринка вперто буде туди прямувати і знає як туди дістатися з будь-якої іншої кімнати. Це так захоплююче насправді... діти - це такий AI... фантастика просто

і останні досягнення з фізичного розвитку в цьому кварталі - це 4-ого серпня почала вставати біля опори! все ще влізла в 9-ий місяць. Також саме 4-ого серпня я Яринку зважила і пробачила 9 кілограм - виросла крихітка! а взагалі сильно важити я її вже перестала 

інтелектуальних досягнень також трохи було - бо і "па-па" навчилася робити, і "тосі-тосі", і давати мамі "цьом". Улюблена гра - це все скидати, розкидати і дивитися, як ми починаємо метушитися - підіймаємо, складаємо назад… ще вміє бавитися у "дай-на", це коли я прошу "дай", і вона дає, а потім я подаю їй назад і кажу "на", а Яринка бере. З часом почала дражнитися з нами - міцно тримає і не віддає, скільки ти то "дай" не говори. Хитрюща така! а яка вже Яринка ласкава! приповзе, притулиться, голову покладе… зразу видно, що то дівчисько, хлопці такого жоден не робили )

6 місяців: руйнівниця кактусів

досить стандартно мої діти перші 4 місяці ніц робити не хочуть - валяються і очима блимкають - роздивляються світ навколо, але до інтерактивного вивчення не опускаються. От і Яринка почала перевертатися на живіт десь ближче до в 4-ох місяців. А на спину - десь ближче до 6, але й то якось в'яло - не треба воно їй було від слова "взагалі". Крихітка переверталася, якщо я за головою іграшку тримала і лише перевернувшись можна було ту іграшку схопити, а інакше - нашо тої мороки?..

іграшки! бавитися ними також Яринка почала в місяців 4 - саме брати в руки, чи тягнутися за іграшкою, роздивлятися, з руки в руку перекладати і до рота пхати. Лежачи на спині, почала ноги закидати і відштовхуватися ними. Дуже класно бавиться машинками - пальчиком крутить колесо - цікаво!

а на животі Яринка спершу навчилася підійматися на руках високо-високо, а ближче до 6-и місяців почала переходити в режим жука - руками і ногами махає, на пузі центр тиску - крутиться навколо осі. Взагалі стала дуже вертлява, або я кажу "гнучка" - і ногу в рота запхати може, і лежачи на животі обернутися назад, тіло зігнути в боці на 90 градусів, потягнутися за чимось… і часто фруструється, що нормально переміщатися з місця на місце не виходить - вимагає, щоб на руки її брали. Вас так багато - носіть принцеску і показуйте їй той світ, що оце ви собі задумали? щоб я лежала?! САМО?!!! нє-а! носіть! загалом, або я забула, або дівчата, якісь більш вимогливі. Причому на Яринку гріх жалітися. Але все одно - в порівнянні з хлопцями, вона хоче, аби все лиш навколо неї крутилося. Ще є варіант, що то я старію - бо я нічого з Яринкою не встигаю, інколи просто поїсти - то прям задача з зірочкою, а помити голову - як спеціальна операція, що вимагає сімейного консиліуму для планування )

але ми ростемо! у цифрах в березні (4-и місяці) Яринка важила 5750, у квітні - 6580, а у травні (півроку) - 7280 і риросла на травень до 66 сантиметрів (в лютому було 61, значить на 5 сантиметрів виросла за ці 3 місяці)

зубів нема, говорити не говорить - то все ще рано, мама знає, то я так приколююся. Але дуже гарно в Яринки виходить "агу", я купу відео знімала, щоб те "агу" захопити. І дуже любить крихітка тата, і "говорить" до нього найохочіше 

а тепер розкажу смішинку про кактус - я в нашій "дівчачій" кімнаті організувала собі пеленальний столик прямо на столі. Хто мене знає, той знає, що я взагалі про мінімалізм і не люблю дурниць. Пеленальний столик - то дурниця, дитина підростає, перестає покакувати після кожного годування, починає дуже крутитися і то все стає значно простіше та надійніше (а найголовніше - безпечніше) робити на підлозі (максимум - на ліжку). І зазвичай це стається десь саме після півроку. Я з Данилком теж використовувала простий стіл, з Кирилком - було багато місця навколо ванни обмурованої. З Яринкою - знову маю в доступі стіл. Взагалі в мене вдома всі вікна в підлогу, окрім оцієї єдиної - тепер вже "дівчачої" кімнати - і вікна саме навколо стола (вікно кутове. А де вікно - там підвіконня. А в хаті, крім Петрового розмарину та китайської рози (і крім випадкових павуків), єдине живе творіння - це кактус, що стоїть у мене на підвіконні. Я давним давно прикрасила той кактус лампочками ялинковими і використовувала як підсвітку-нічник, коли Кирилко був маленький. Так от - Ярина змогла схопилися на лампочки, потягнути і скинути з підвіконня той кактус )

звучить воно смішно, але насправді, як і завжди - добре, що все добре, бо там і горщик досить великий та важкий. Добре, що він впав не на крихітку. А от кактус Яринку зачепив і витягувати з неї голки було "цікавим" завданням. І знову ж таки - добре, що не було ніяких запалень, а все обмежилося почервонінням, яке за день зійшло. А кіпішу було - крихітка верещить, я біжу діставати голки, Петро скаче прибирати звідусіль землю, рятувати кактус…

і як вишенька на тортику - мій брат обізвав Яринку "руйнівницею кактусів"! він колись Данусика обізвав "малим дестроєром", кароч уміє вуйко в обзивалки, тіко свого похресника - Кирилка - пожалів…

про baby blues

3 місяці: знайомство

як я вже писала перший тиждень ми з Яринкою були в лікарні. На третій день Яринку перевели до мене в палату, але все ще вона була на крапельниці. А от з 5-ого вже можна було брати її на руки і за нею лише спостерігали - як вона адаптовується сама дихати (від вродженої пневмонії в неї була низька сатурація). А на 8-у добу ми поїхали додому! ну, насправді "додому" - це до моїх батьків, бо народжувала я в Рівному. І вирішено було, що я на кілька тижнів ще залишуся з Яринкою біля батьків - щоб ми гарно познайомилися. І ці кілька тижнів затягнулися на місяць )

тато і братики до нас приїжджали на вихідні. Взагалі хлопці великі молодці. Вони самі лікували соплі Кирилку, вечеряли, вкладалися спати, діти переїхали в хлопчачу кімнату (тепер Данилко і Кирилко у одній кімнаті, а ми з Яринкою у іншій - дівчачій) та навіть їздили без мами в Буковель ловити сніг - і їм все класно вдалося. Довелося усім стати більш самостійними, але це очевидний побічний ефект. Наче все минуло спокійно для них… хоча пізніше Данусик зізнався, що коли вони були у Львові лише з Петром, то він хвилювався, що буде, якщо тато його не забере - таке ніжне наше створіння

але про Яринку - трохи статистики - народилася наша крихітка 2880 і 50 см, за перший місяць Яринка набрала 620 грам від мінімальної - 3330! і виросла на 2.5 см, але доводилося її догодовувати сумішшю, мого молока не вистачало для гарного набору. Так що Яринка іде слідами Данилка зі змішаним вигодовуванням. Я намагалася розкачати лактацію, але мені цього разу не вдалося (з Кирилком вдалося і з 3-ого місяця він був суто на грудному вигодовуванні). Зізнаюся, що напевно, повпливав мій моральний стан - baby blues в мене були завжди після пологів, але тут качелі були особливо бурхливими. І я в кінці кінців вирішила вберегти своє ментальне здоров'я, а хто шо їв за півроку вже не буде важливим. За наступні 2 місяці ми набирали по 800 грам (850 і 790), виросли до 61см і перейшли на наступний розмір одягу!

ще ми з Яринкою багато лежали на животику і вчилися підіймати голову, щоб "пасти коні", вчилися слідкувати за іграшками, якщо хтось тарабанить і водить зліва на право та назад, багато спали на мамі і з мамою. І так - ця крихітка виявилася такою ж ручною як і Кирилко. Вона без мами спати не хоче взагалі! ще й мама має бути прям дуже поруч і обіймати крихітку! також дуже щемливо було, що коли я Чринку вперше приклала до грудей (на 5-ий день), то вона вже груди шукала щоразу, як була на ручках і взагалі спати хотіла лише з грудьми - які немовлята розумні насправді. Природа так багато сили в наших діток закладає… це фантастика

братики Яринку дуже люблять - в них часом аж боротьба, хто буде бавити (але зазвичай, або вони обоє хочуть і сваряться, або ніхто не хоче і всі порозбігалися по різних кімнатах). Звісно, перші місяці то все не дуже цікаво, бо крихітка ще дуже маленька і нічого особливо не вміє. Але Яринка почала усміхатися з 3-ого тижня - і це вже великий кайф бавити когось, хто на тебе реагує. Ще крихітці дуже важливий зоровий контакт - так вже вона ловить погляд, так уже за всіма слідкує! для такої маленької дитини - це прям дуже помітно. Ми собі жартуємо, що вона буде дуже соціальна особистість - так їй треба компанію і щоб хтось був поруч, а інакше не цікаво )

і мушу зазначити, що з Данусиком у них повна любов. Звідки це в Данилка - я не знаю і вражена. Але він розповідає Яринці, яка вона красива, і як вона гарно пахне, і взагалі. От шо він знайшов собі красивого в місячній дитині?!. а Кирилко намагається наслідувати, але чесно - йому явно цікавіше повторювати за старшим братом, або робити шось краще за Данилка (з його слів "краще" - це йому дуже важливо. Тут така конкуренція на кожному кроці - альфа самці, блін). Ще Кирилко дуже активний навколо крихітки і не може спинитися, а воно їй якось не дуже подобається - змушує бути напоготові до якогось вибрику. А от Данусика з його муркотінням до неї Яринка сприймає з явним задоволенням. Колись десь вичитала, що діти через одного найкраще товаришують, бо сусідні конкурують за увагу, ревнощі відчувають, а ті, що далі мають занадто велику різницю в віці. Ну, для Кирилка я 4-у дитину не планую, щоб перевірити теорію, але Данусик і Яринка - це one love )

пологи #3: чекали на мене?

третій триместр: швидше б вже

другий триместр: моя дівчинка

перший триместр: наша радість

ітерація #3

1 + 1 = 3 = 4 = 5

тут має лунати драматична музика ;)