рік і 6 місяців: няня

назва, напевно, сама себе пояснює - у Яринки з'явилася няня! я вийшла на роботу в січні й спочатку це була часткова зайнятість, тому ми з Петром самі крихітку бавили, передавали Яринку як приз з рук в руки між робочими дзвінками. Але з лютого я вже перейшла на повний день і схема явно перестала працювати. Так у нас з'явилася няня - пані Надія. Вона приходить на півдня і дає нам з татом можливість сфокусуватися на роботі без Яринчиної "допомоги", після обіду я кладу Яринку спати, а далі вони з татом їдуть по братиків і Яринка бавиться вже з хлопцями, поки я не звільнюся. Спочатку крихітка була обережна і насторожена з нянею. Але поступово вони потоваришували. Яринка знає, що вони з пані Надією підуть гуляти - отож, одразу несе взуття, шукає куртку, шапку... я рада, що вони знайшли один одного і що все так гарно склалося )

словничок я прям дуже чітко собі записала рівно у півтора роки, зазначаю собі, бо тепер дуже важко розібратися як було у хлопців. Словничок Кирила я також опублікувала в його півтора роки, але там 100 слів! а от у Данила в пості про 18 місяців слів лише 17, а 100 є в рік та 11 місяців (тобто, майже у 2 роки). Чи справді у Кирила було 100 так рано? чогось не віриться, але в той же час - це дуже ймовірно - бо Кирилко був балакучий, що тапки, і в 2 роки вже говорив реченнями на 4-5 слів. Але повернемося до Яринки! маємо такий список:

1. ам - "гам", їсти, це у нас перше слово! і поїсти дівчинка любить! це улюблене заняття

2. ням-ням - щось смачне, солодке і взагалі, коли смачно їсться. Яринка - ще той гурман

3. мама - мама )

4. тятя - тато

5. нє - очевидно, "ні" - це найуживаніше слово )

6. ня - на

7. ня! - "дай" у Яринки теж "ня", але з більш - еее… "вимогливою"? - це м'яко кажучи… - інтонацією )

8. авава - песик

9. па-па - коли прощається, або хоче вже йти геть, закінчити розмову, процес

10. ляля - на себе у дзеркалі та на інших діток так каже

11. тя - так

12. опа - щось переступила, зійшла зі сходинки, щось зробила (м'ячик кинула, наприклад, чи запхала фігурку в сортер)

13. ма - нема, і ще так класно при цьому руками розводить

14. няв - киця

15. у-у-а-а - мавпочка, і рукою по роті махає, то я так навчила, але з жестами, або жести окремо крихітці йдуть точно легше, ніж просто слова

16. беее - баранчик

17. му - корова

18. ко-ко - пташечка

19. аууу - вовк

20. па - впало, але якщо Ярикнка кинула, то воно також просто собі "впало" )

21. но-но-но - не можна, і махає при цьому пальчиком

22. кака

23. тако-тако - отак, примовляє, коли щось складає

24. брр - машина

25. бє - сміття, щось брудне

26. альо - телефон

27. ся - сісти, ми часто кажемо "сюпай", або "сядкай"

28. сє - ще

29. ку-ку - бавиться в "ку-ку" за шторами, тюллю, дверима

30. де ти? - а часто бавлюся з Яринкою, примовляючи: "ку-ку! де ти?!"

31. бах - коли щось голосно гримнуло

зуби - 5-ий зуб (лівий верхній) показався 9-ого лютого, правий верхній, це у Яринки 6-ий зуб виліз 4 березня, а 9-ого і нижній лівий, який у неї 7-ий. Далі я точних дат не маю, але виліз спершу верній лівий кутній, а тоді наздогнав вже нижній правий різець (крихітка не дуже дає собі в рота заглядати, навіть якось була вкусила мене за палець). А на даний момент - на півтора року - вже є всі 4 перші кутні. Тобто, загалом є 12 зубів! залишилося відростити другі кутні та ікла

виросла Яриночка до 80 сантиметрів та важить трохи менше 11 кілограм - це цифри всі прямо в середині усіх дівчачих норм. Але мої старші діти були хлопці, у них норми більші, та й вони також впринципі більшими за середніх росли. Тому Яринка мені все ще така крихітка-крихітка )

мультиками Яринка ще не цікавиться. Навіть, як братики дивляться і садять поруч - то вона на щось відволікається. Але думаю, що очевидно, що раз в словнику є слово "альо" - "телефон" як прилад вона розуміє. І от що їй подобається, то це дивитися на фото - і себе, і братиків, і мене; відео тваринок - я такі навіть зберігаю в інстаграмі в окрему папку для Яринки. І відповідно - телефон дівчинку приваблює - вона намагається з ним ходити, десь вхопить та носиться. І - їй вдаєься саму себе знімати на відео! я не знаю як! до слова - Кирило колись пальцями ресетнув Петру apple watch до заводських налаштувань - а це ж мала б бути якась зовсім незручна комбінація клавіш! отак і тут - коли шось навколо знімає - це досить просто, але себе?.. я ці прекрасні відео-селфі та фото-селфі також зберігаю - це направду дуже кумедно

і згадаю про стосунки зі сходами, бо якщо раніше Яринка спокійно собі сиділа на найнижчій сходинці, то тепер - нема ради! - вона лізе на поворотний майданчик! у нас друге світло у вітальні і тому з майданчику добре прогладається весь 1-ий поверх - от вона сидить і через дірки в перилах на нас заглядає і каже - "ку-ку! а де ти?" )

рік та 3 місяці: перші свята

почнемо з циферок: вилізло 2 верхні зуба, точно в січні - бо була дуже довга перерва від попереднього зуба ще влітку (в Кирилка була також пауза після перших двох з добрих 3 місяці, але все ж не 5 як у крихітки). І що кумедно - спойлер! - далі все пішло дуже швидко... також Ярина набрала пів кілограма (в рік важила рівно 10) і виросла на 3 сантиматри (від 73 до 76)

у крихітки почало відростати волосся - і виявилося, що наша Яринка кучерява! а ще - коли дивитися на старіші фото - як же вона подібна на маленького Данусика! поки не було кучерів - то прям одне обличчя! а тепер вона перетворюється на справжню дівчинку! Яринка ходить і ми почали вдягати сукенки і їй вони дуже пасують - така наша ляля )

поговоримо про словничок - перша тваринка з'явилася - "авава" - песик! і всі тваринки стали "ававами", навіть пташки. Почала казати "па-па", а не лише махати рукою. Ще дуже класно говорить "ляяяля", коли дивиться на себе у дзеркало, таке подовжене "я", ласкаве, нявкаюче. "На" тепер і "на" і "дай". Але коли воно "на" - то звучить "ня", а коли це "дай" - то звучить "ня!!!" (і бігом!). Почала - нарешті! - часом з нами погоджуватися - каже "тя!". Примовляє "опа", коли шось робить - переступила, сіла, злізла з ліжка, м'ячик кинула, чи запхала фігурку в сортер. Дуже класно говорить "ма" - нема, і ще так класно при цьому руками розводить. І десь наприкінці цих 3 місяців додалося "няяяв" на кицю. Воно саме отак і звучить з довним "я". Всі тваринки все ще "авава", але говорять вони різні речі ("авав" і "няяяв")

мама вчить Яринку самостійно їсти. Звісно, я все ще годую, особливо, якщо то молочна каша чи суп, але коли на обід каптопляне пюре, каша, овочі, котлетка - то крихітка паралельно зі мною пробує користуватися вилкою та ложкою, трохи розкидає, але у неї незле виходить, дуже навіть незле... їсть ця дитина все! ще й у батьків забирає. І це не жарт - вона завжди пробує, шо я їм і коли б то не було (навіть щойно після її обіду), завжди вимагає, щоб з нею поділилися

дуже крихітку почали приваблювати сходи. Вона їх використовує як стільчик, або столик, або стільчик і столик одночасно - приходить, сідає на нижню сходинку та бавиться на наступній. Все ще любить переберати багато однакових речей, як от картки - тому приносить доміно (у нас дитяче - велике картонне), чи вполює у братків уно карточки і все це на сходах "тасує". Вверх рідко намається лізти, поки важко їй, або лише кілька сходинок - але хоче! саме через сходи навчилася повторювати за мною "но-но-но" і пальчиком махає, але крихітку мамине "но-но-но" не зупиняє )

навчилася вмикати та вимикати світло вимикачем, я примовляю при цьому "on/off", бо то коротші слова. Але їй на разі просто подобається магія, а дію Яринка не повторює

також прикольні у Яринки вибудувалися стосунки з ялинкою. Ми цього року не одягали скляних прикрас - лише дерев'яні та з тканини. І крихітка сприймає ялинку, як величезний склад іграшок. Підходить, дивиться, що їй подобається і здирає. Потім носиться з ними, а ми вже знаходимо під диванами )

аналогічно вона поводилася на новорічній вечірці в офісі! намагалася пограбувати ялинки і спакувати в сумку іграшки, щоб забрати додому. Перша вечірка крихітки! але вона велика молодець, була супер чемна та комунікабельна. Обережна також - на руки ні до кого не йшла, але й не тікала ні від кого

і мама вийшла на роботу! тому Яринці довелося проводити більше часу з татом. І забирати зі школи братиків. І бавитися з хлопцями, поки я не звільнюся. І це теж впливає на неї, вона змінюється, отримує новий досвід та нові навички від спілкування з ними всіма. Наприклад, через те, що вони разом бавилися в кімнаті з телевізором, то Яринка навчилася відкривати шухляди дупою! у нас шухляди на тумбі під телевізором без ручок, відчиняються на натиск. Крихітка просікла - підходить, повертається спиною і дупою саме попадає по шухляді - отак і відчиняє її

а ще - виявляється! - Яринка така сама волоцюга як і ми всі - вона прекрасно їхдить в машині! ще буквально на Різдво як їхали до бабці в Стрий - то була якась каторга - крутилася, плакала, вередувала. А тепер - сидить ціхо. Петро задля експерименту взяв її з собою, щоб забрати хлопців зі школи - і їй сподобалося! за тиждень вже зрозуміла алгоритм, звикла і сама приносить одяг - вдягай мене та їдемо! ми з Петром вражені, яка ж у нас ляля )

Яринці рочок: happy birthday!

12 місяців: ходжу!

наша Яринка почала ходити! десь тиждень чи навіть 2 до свого дня народження робила часом крок, або з ноги на ногу стоячи переступала. А саме на свій день народження почала робити по 4-5 кроків за раз. І їй сподобалося. Падає, але встає і пробує знову - завжди дивувалася цій дитячій затятості, такій безмежній наполегливості. Це ж скільки природа у тих дітей вкладає сили, що вони не здаються при перших невдачах чи якихось перешкодах?.. а йдуть вперто до мети. Ну, це був ліричний відступ )

про Яринку - має 10 кілограм (і 60 грам, якщо точно-точно), зуби нові не вилізли. З зростом якось важко, бо лежачи в мене виходить 75, а стоячи 72 - чи крихітка ніжки згинає, чи ноги розставляє… але одяг ми носимо на 80 сантиметрів - той що на 9 місяців (74 сантиметри) їй, зазвичай, малий. Цікаво, що короткуваті саме штани, светрики цілком і на 9 місяців ще налазять (трохи впритик), а штани короткі - чи то в неї ноги довші в порівнянні з тілом, чи що?.. у хлопців було навпаки, в них светри/футболки завжди ставали малі першими, а штани носилися на розмір менші ще якийсь час. Кумедно так )

говорити крихітка не сильно рветься, але лідирують "ам" - як "дай їсти", просто твердження "я їм" - і "ням-ням" - коли щось дуже смачне, "ну, прям дуууже смачно". Періодично каже "мама", "па-па" (як прощається), "на", "дай" - але ці якось не систематично. І "мама" каже, і до мене, і до Петра, і до Данилка (насправді - до всіх, хто може її носити. Тому - логіка тут є). А! згадала! у нас ще є "нє-нє-нє!". Це прям таке "НЄ!!!" - найвищий рівень відмови! часом ще звучить "най" - але це не той стан обурення взагалі )

дуже багато використовує Яринка жестів: "па-па" і навіть на "привіт" якось по-іншому руками махає, дає "цьом", показує яка вона велика, "тосі-тосі" робить, показує язика, водить ним зліва направо і назад (саме повторює за кимось оці рухи язиком), дмухає зі мною на гаряче (правда, на гаряче дмухаю я, а вона просто повторює дмухання в повітря за мною), шморгає носиком як їжачок, щось дає і каже "а", рукою показує, що вона хоче (але не вказівним пальцем на разі)…

навчилася натискати на кнопки у музичних іграшках - тепер у нас завжди дефіцит батарейок. Любить розкидати і назад у шось складати - в коробку, в кошик, відерко, контейнер. Подобаються крихітці ігри з кришками - накрити і відкрити пляшку, оце от все таке кумедне… дуже потішно як заглядає під диван, коли шукає, що туди закотилося. Яринка "січе" як я це називаю - гребінцем намагається розчісуватися, папірці в туалеті в смітник викидає, тряпкою/серветкою намагається витирати стіл/підлогу. І вона уважна! якщо я кладу іграшту за спину собі, то вона буде обходити мене і шукати, якщо під ногу - то буде туди дряпатися - але вона бачить і розуміє ДЕ! а хлопці взагалі не помічали таких махінацій! підозрюю, вона не буде годину шукати в холодильнику кетчуп або масло )))

я по-трошки вчу Яринку самостійно їсти. Руками, може, й раніше вона пробувала, але тепер прям кукурудзу і горошок може пальчиками брати, і дуже їх любить. А я ще й видаю крихітці ложку або вилку. Їжу накладаю я - в ложку, щось що приліпиться і не впаде від найменшого руху - картопляне пюре, кукурудзяну кашу (не суп)… а вилкою я наколюю шматочки котлеток, м'яска, сирників, омлетика, млинців. Яринці подобається - часом навіть відмовляється їсти, якщо я годую, лише сама хоче

на осінніх канікулах зʼїздили з Яринкою вперше в Буковель - такий собі подарунок перед днем народження - крихітка впоралася чудово! а потім ми влаштували справжнє свято на 1 рочок! і сукню одягнули! і отримали купу подарунків! і поводилася іменинниця дуже чемно - зовсім не вередувала і всіх терпіла. Хоча, якщо чесно, мені здається їй подобається, коли навколо купа метушні відбувається, саме тому Яринка чудово бавилася поруч з іншими дітками. Ще цікаво спостерігати як на фото в 9 місяців - Яринка ще такий пупсик - немовля, середнє між дівчинкою та хлопчиком. А в рочок - вже такі кучері (то в діда! це дуже кумедно, бо зараз мій тато лисий, але то його гени), такі закручені вії, такі жести - дівчисько росте! )

9 місяців: я досліджую світ

напевно, вже з назви зрозуміло, що Яринка поповзла. Саме так - поповзла і почала активно досліджувати світ! десь біля 6-и місяців Яринка почала перевертатися на живіт і робити "жучка" - підіймати вверх руки та ноги і швидко-швидко ними махати. При цьому крихітка нервувалася і всіляко виказувала невдоволення - що ж це воно не виходить переміститися?!. що за несправедливість?.. вже на 7-ому місяці Яринка вставала на колінка і навіть підіймалася в планку (підіймала дупу догори, опора на ноги та руки). І навіть плазувала як черв'ячок - стане на коліна, підсуне ноги, дупця догори, опуститься на живіт - а руки вже вперед посунулися! знову ноги підібгала і на коліна піднялася - а сама ж то вже ближче до бажаного предмету! якось отак все і тривало, поки - нарешті! - 4-ого липня вона почала переміщати ноги стоячи на колінах і офіційно поповзла

слід зауваити, що разом з повзанням, прямо через 3 дні, Яриночка почала і сідати - дуже хитаючись, часто втрачаючт рівновагу, але сама сіла з пози повзання (що часто трапяється з дітьми і зараз взагалі дітей садити самим не рекомендують). Я крихітку лиш тримала в напівсидячому/сидячому положенні, коли вводила прикорм

7-ий місяць якийсь урожайний - бо в Яринки виліз перший зуб, я його знайшла 4-ого липня! могло б бути вже і 8-ого місяця, але вписалася ще у 7-ий. І другий зуб виліз дуже швидко 12-ого липня

по фото видно, що ми багато часу провели з бабусею! бо відпустили тата з братиками під наглядом діда на море - так що у нас була своя жіноча компанія, а в них своя - чоловіча. У всіх все склалося. А Яринці всюди добре, аби мама під боком )

а прикорм я почала в 5.5 місяців, але спершу по ложці, чисто погралася 2 тижні. А вже з півроку пробувала збільшувати порції. Оскільки період був не зовсім сезоном для свіжих овочів, то спочатку купувала говове харчування, а потім поступово вже і готувала крихітці сама. Яринка загалом гарно реагувала на все. Звісно, щось їй не пододобалося поки не розсмакувала (наприклад, м'ясо, але я знайшла правильну форму та подачу - і все вийшло). А як почала повзати, то скоріше виглядає, що вона у нас їжу відбирає, аніж що ми її годуємо. При чому "впольоване" смакує ліпше! може за столиком не дуже активно їсти, а потім одразу лізти до дорослих і з рота діставати - вимагати дати спробувати саме те, що ми їмо. Ну, і з 3-ою дитиною справедливе висловлюванна, що якщо дитина їсть з миски кота, то це проблеми кота - вона вже спробувала, і морозиво, і шоколад, і окрайчик піци, і шматочок сосиски - все, що випросила...

цікаво, як крихітка поступово вивчає територію і починає орієнтуватися у просторі - вона чітко знає, що вона хоче в кабінет (бо там братики лего розкидали) - тож Яринка вперто буде туди прямувати і знає як туди дістатися з будь-якої іншої кімнати. Це так захоплююче насправді... діти - це такий AI... фантастика просто

і останні досягнення з фізичного розвитку в цьому кварталі - це 4-ого серпня почала вставати біля опори! все ще влізла в 9-ий місяць. Також саме 4-ого серпня я Яринку зважила і пробачила 9 кілограм - виросла крихітка! а взагалі сильно важити я її вже перестала 

інтелектуальних досягнень також трохи було - бо і "па-па" навчилася робити, і "тосі-тосі", і давати мамі "цьом". Улюблена гра - це все скидати, розкидати і дивитися, як ми починаємо метушитися - підіймаємо, складаємо назад… ще вміє бавитися у "дай-на", це коли я прошу "дай", і вона дає, а потім я подаю їй назад і кажу "на", а Яринка бере. З часом почала дражнитися з нами - міцно тримає і не віддає, скільки ти то "дай" не говори. Хитрюща така! а яка вже Яринка ласкава! приповзе, притулиться, голову покладе… зразу видно, що то дівчисько, хлопці такого жоден не робили )

6 місяців: руйнівниця кактусів

досить стандартно мої діти перші 4 місяці ніц робити не хочуть - валяються і очима блимкають - роздивляються світ навколо, але до інтерактивного вивчення не опускаються. От і Яринка почала перевертатися на живіт десь ближче до в 4-ох місяців. А на спину - десь ближче до 6, але й то якось в'яло - не треба воно їй було від слова "взагалі". Крихітка переверталася, якщо я за головою іграшку тримала і лише перевернувшись можна було ту іграшку схопити, а інакше - нашо тої мороки?..

іграшки! бавитися ними також Яринка почала в місяців 4 - саме брати в руки, чи тягнутися за іграшкою, роздивлятися, з руки в руку перекладати і до рота пхати. Лежачи на спині, почала ноги закидати і відштовхуватися ними. Дуже класно бавиться машинками - пальчиком крутить колесо - цікаво!

а на животі Яринка спершу навчилася підійматися на руках високо-високо, а ближче до 6-и місяців почала переходити в режим жука - руками і ногами махає, на пузі центр тиску - крутиться навколо осі. Взагалі стала дуже вертлява, або я кажу "гнучка" - і ногу в рота запхати може, і лежачи на животі обернутися назад, тіло зігнути в боці на 90 градусів, потягнутися за чимось… і часто фруструється, що нормально переміщатися з місця на місце не виходить - вимагає, щоб на руки її брали. Вас так багато - носіть принцеску і показуйте їй той світ, що оце ви собі задумали? щоб я лежала?! САМО?!!! нє-а! носіть! загалом, або я забула, або дівчата, якісь більш вимогливі. Причому на Яринку гріх жалітися. Але все одно - в порівнянні з хлопцями, вона хоче, аби все лиш навколо неї крутилося. Ще є варіант, що то я старію - бо я нічого з Яринкою не встигаю, інколи просто поїсти - то прям задача з зірочкою, а помити голову - як спеціальна операція, що вимагає сімейного консиліуму для планування )

але ми ростемо! у цифрах в березні (4-и місяці) Яринка важила 5750, у квітні - 6580, а у травні (півроку) - 7280 і риросла на травень до 66 сантиметрів (в лютому було 61, значить на 5 сантиметрів виросла за ці 3 місяці)

зубів нема, говорити не говорить - то все ще рано, мама знає, то я так приколююся. Але дуже гарно в Яринки виходить "агу", я купу відео знімала, щоб те "агу" захопити. І дуже любить крихітка тата, і "говорить" до нього найохочіше 

а тепер розкажу смішинку про кактус - я в нашій "дівчачій" кімнаті організувала собі пеленальний столик прямо на столі. Хто мене знає, той знає, що я взагалі про мінімалізм і не люблю дурниць. Пеленальний столик - то дурниця, дитина підростає, перестає покакувати після кожного годування, починає дуже крутитися і то все стає значно простіше та надійніше (а найголовніше - безпечніше) робити на підлозі (максимум - на ліжку). І зазвичай це стається десь саме після півроку. Я з Данилком теж використовувала простий стіл, з Кирилком - було багато місця навколо ванни обмурованої. З Яринкою - знову маю в доступі стіл. Взагалі в мене вдома всі вікна в підлогу, окрім оцієї єдиної - тепер вже "дівчачої" кімнати - і вікна саме навколо стола (вікно кутове. А де вікно - там підвіконня. А в хаті, крім Петрового розмарину та китайської рози (і крім випадкових павуків), єдине живе творіння - це кактус, що стоїть у мене на підвіконні. Я давним давно прикрасила той кактус лампочками ялинковими і використовувала як підсвітку-нічник, коли Кирилко був маленький. Так от - Ярина змогла схопилися на лампочки, потягнути і скинути з підвіконня той кактус )

звучить воно смішно, але насправді, як і завжди - добре, що все добре, бо там і горщик досить великий та важкий. Добре, що він впав не на крихітку. А от кактус Яринку зачепив і витягувати з неї голки було "цікавим" завданням. І знову ж таки - добре, що не було ніяких запалень, а все обмежилося почервонінням, яке за день зійшло. А кіпішу було - крихітка верещить, я біжу діставати голки, Петро скаче прибирати звідусіль землю, рятувати кактус…

і як вишенька на тортику - мій брат обізвав Яринку "руйнівницею кактусів"! він колись Данусика обізвав "малим дестроєром", кароч уміє вуйко в обзивалки, тіко свого похресника - Кирилка - пожалів…

про baby blues

3 місяці: знайомство

як я вже писала перший тиждень ми з Яринкою були в лікарні. На третій день Яринку перевели до мене в палату, але все ще вона була на крапельниці. А от з 5-ого вже можна було брати її на руки і за нею лише спостерігали - як вона адаптовується сама дихати (від вродженої пневмонії в неї була низька сатурація). А на 8-у добу ми поїхали додому! ну, насправді "додому" - це до моїх батьків, бо народжувала я в Рівному. І вирішено було, що я на кілька тижнів ще залишуся з Яринкою біля батьків - щоб ми гарно познайомилися. І ці кілька тижнів затягнулися на місяць )

тато і братики до нас приїжджали на вихідні. Взагалі хлопці великі молодці. Вони самі лікували соплі Кирилку, вечеряли, вкладалися спати, діти переїхали в хлопчачу кімнату (тепер Данилко і Кирилко у одній кімнаті, а ми з Яринкою у іншій - дівчачій) та навіть їздили без мами в Буковель ловити сніг - і їм все класно вдалося. Довелося усім стати більш самостійними, але це очевидний побічний ефект. Наче все минуло спокійно для них… хоча пізніше Данусик зізнався, що коли вони були у Львові лише з Петром, то він хвилювався, що буде, якщо тато його не забере - таке ніжне наше створіння

але про Яринку - трохи статистики - народилася наша крихітка 2880 і 50 см, за перший місяць Яринка набрала 620 грам від мінімальної - 3330! і виросла на 2.5 см, але доводилося її догодовувати сумішшю, мого молока не вистачало для гарного набору. Так що Яринка іде слідами Данилка зі змішаним вигодовуванням. Я намагалася розкачати лактацію, але мені цього разу не вдалося (з Кирилком вдалося і з 3-ого місяця він був суто на грудному вигодовуванні). Зізнаюся, що напевно, повпливав мій моральний стан - baby blues в мене були завжди після пологів, але тут качелі були особливо бурхливими. І я в кінці кінців вирішила вберегти своє ментальне здоров'я, а хто шо їв за півроку вже не буде важливим. За наступні 2 місяці ми набирали по 800 грам (850 і 790), виросли до 61см і перейшли на наступний розмір одягу!

ще ми з Яринкою багато лежали на животику і вчилися підіймати голову, щоб "пасти коні", вчилися слідкувати за іграшками, якщо хтось тарабанить і водить зліва на право та назад, багато спали на мамі і з мамою. І так - ця крихітка виявилася такою ж ручною як і Кирилко. Вона без мами спати не хоче взагалі! ще й мама має бути прям дуже поруч і обіймати крихітку! також дуже щемливо було, що коли я Чринку вперше приклала до грудей (на 5-ий день), то вона вже груди шукала щоразу, як була на ручках і взагалі спати хотіла лише з грудьми - які немовлята розумні насправді. Природа так багато сили в наших діток закладає… це фантастика

братики Яринку дуже люблять - в них часом аж боротьба, хто буде бавити (але зазвичай, або вони обоє хочуть і сваряться, або ніхто не хоче і всі порозбігалися по різних кімнатах). Звісно, перші місяці то все не дуже цікаво, бо крихітка ще дуже маленька і нічого особливо не вміє. Але Яринка почала усміхатися з 3-ого тижня - і це вже великий кайф бавити когось, хто на тебе реагує. Ще крихітці дуже важливий зоровий контакт - так вже вона ловить погляд, так уже за всіма слідкує! для такої маленької дитини - це прям дуже помітно. Ми собі жартуємо, що вона буде дуже соціальна особистість - так їй треба компанію і щоб хтось був поруч, а інакше не цікаво )

і мушу зазначити, що з Данусиком у них повна любов. Звідки це в Данилка - я не знаю і вражена. Але він розповідає Яринці, яка вона красива, і як вона гарно пахне, і взагалі. От шо він знайшов собі красивого в місячній дитині?!. а Кирилко намагається наслідувати, але чесно - йому явно цікавіше повторювати за старшим братом, або робити шось краще за Данилка (з його слів "краще" - це йому дуже важливо. Тут така конкуренція на кожному кроці - альфа самці, блін). Ще Кирилко дуже активний навколо крихітки і не може спинитися, а воно їй якось не дуже подобається - змушує бути напоготові до якогось вибрику. А от Данусика з його муркотінням до неї Яринка сприймає з явним задоволенням. Колись десь вичитала, що діти через одного найкраще товаришують, бо сусідні конкурують за увагу, ревнощі відчувають, а ті, що далі мають занадто велику різницю в віці. Ну, для Кирилка я 4-у дитину не планую, щоб перевірити теорію, але Данусик і Яринка - це one love )

пологи #3: чекали на мене?

третій триместр: швидше б вже

другий триместр: моя дівчинка

перший триместр: наша радість

ітерація #3

1 + 1 = 3 = 4 = 5

тут має лунати драматична музика ;)