важко було вибрати якусь назву для цього періоду - бо фактично тепер усе в Кирилка крутиться навколо школи та навчання. Окремо хочеться наголосити, що він почав ходити при школі на заняття до логопеда, чемно та наполегливо займався та поставив всі оці "ж", "ч", "ш", "щ"… окрім "р" - всі звуки вже є! і він так старався! прям от приходив з заняття та починав "а чччому?", "а щщщо?", "жжжук" - жук натуральний, справді
дуже старанна ця дитина - одяг до школи звечора готує, всі завдання робить сам - і хоче, і в нього виходить! не гірше, ніж у старших дітей у класі (Кирилко один з наймолодших там, але при цьому за зростом не сильно виділяється - такий же як усі). Навіть вчителька - пані Іра - наголошує, що дуже акуратно його критикує, бо він хоче все робити найліпше та вірно і перший! це найголовніше! і вона хвилюється, щоб не образити його випадково… назвала Кирилка - "мрією вчителя" - не вередує і все робить з першого разу (ще б дома так)
я колись казала, що Кирилко в садочку відмовлявся їсти - так от зараз навіть дома він їсть, але дуже і дуже повільно, на все відволікається та все коментує. Мене це дуже фруструє - але такий етап у нього видно. Я ще пояснюю таку поведінку бажанням бути в центрі уваги. Бо з появою Яринки, уваги хлопцям стало явно менше. Навіть вчителька Данусика - Іра - зауважила, що він почав обійматися - чого за ним раніше не спостерігали. Але це теж не буде так вічно та зміниться з часом обов'язково, я впевнена! а на даний момент Кирилко став татовим. Тато і спати вкладає, і обіймає, і допомагає, і на запитання відповідає, і якщо мама каже "ні", то тре тата перепитати, бо раптом тато скаже "так", а тато у нас головний
я згадувала вже, що ми поставили Данусика на лижі, але Кирилко складав йому компанію свого роду - їздив разом і тусив з татом у спа, поки Данилко з інструктором "вчився падати" (ми з Петром так називаємо перші рази на лижах/сноуборді, бо в основному лише то й робиш, що падаєш). Найепічніше у цьому - це їхні фото з цих пацанячих "пригод" - бо інколи Данилка від Кирилка не відрізнити. Знову згадую як вчителька Данилка щоразу говорить: "вони такі однакові - лише цей маленький, а інший - великий варіант". Я навмисно нижче до цього поста одну фото з Данилком додала - для ілюстрації. А ще по дорозі в гори хлопці часто заїжджали до бабці Марти (Петрова мама) і там Кирилко бавився з котАми (наголос на А). Коти Кирилка вже знають - як чують, що йде, то вшиваються з хати, або тікають під диван. Найкумедніше, що вже як Кирилко зловить когось, то кіт має такий приречений вираз обличчя морди… навіть не пробують відбитися… а найбільше дістається Пуху (назвали ж…)
у школі відбувся виступ у театрі, цього року замість купи подій під Різдво, виступ перенесли на лютий. Ще Данилко саме тоді хворів (кашляв), але все ж він дуже хотів долучитися та й сама вистава була ввечері, а уроки відмінили, то Петро їх обох возив. Данилковий клас був воронами, а Кирилковий - оленями. Петро навіть досидів до кінця. Казав: "так давно не був театрі, класно ж". Ставили вони "Снігову королеву". Дуже кумедна у нас вийшла переписка в whatsup. Пише Петро:
- ООО
- ідуть
- ОЛЕНІ
як я сміялася! мені одразу пісня "олЕні, оленІ, небриті і неголені, дивні створіння - в них із вух ростуть коріння…" згадалася… це перший Кирилковий виступ в театрі саме у школі, вони минулого року були від садочку в масовці ангелами. І костюми роблять у школі - це велике полегшення, бо той рік, коли мені треба було 3 костюми брати на прокат, я згадую без особливої радості
поясню тепер про "головного" - це цікава "тема" почалася в Кирилка, бо він вперто почав заявляти, що він в нашій сім'ї головний. Щоразу як ми йому щось не дозволяємо, забороняємо, незгодні з ним - він головний і ми маємо слухатися. Я все не знала як йому пояснити, що ні. Бо то, що він дитина, чи що ми з Петром старші, чи у нас досвіду більше і ми ліпше знаємо, не сприймалося за аргумент. Але Петро здогадався сказати йому, що головний має мати гроші і за все платити (мені сподобався такий підхід і Кирилко його прийняв, я така - класно Петро придумав). Але отут засада - у Кирилка з тим проблем не виникло! він намалював золоту карточку - на, тато, іди в "Ашан" та купуй, що хочеш, і ні в чому собі не відмовляй )))
насправді я думаю, що це відголоски того, що у нас з'явилася Яринка. Бо ми з Петром досить часто жартували, що Кирилко як наймолодший всіма керує - "головний". А як Яринка народилася, то Кирилко навіть заявив моїй мамі: "я тепер більше не головний". Тому я це сприймаю як його бажання самоствердитися та переконатися, що він все ще важливий і його місце ніхто не зайняв. І звичайно ж ні - Кирилко наша найяскравіша дрібнота!
